Справа № 495/2157/13-а
ПОСТАНоВА
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
16 травня 2013 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд у складі:
головуючого одноособово судді Боярського О.О.,
при секретарі - Рачицькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгороді-Дністровський адміністративну справу за адміністративним позовом ПП «Едельвейс-Юг» в особі директора ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання дій незаконними та скасування постанови, адміністративну справу за адміністративним позовом ПП «Едельвейс-Юг» в особі директора ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання дій незаконними та скасування постанови, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання про визнання дій незаконними та скасування постанови, -
25.03.2013 року ПП «Едельвейс-Юг» в особі директора ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання дій незаконними та скасування постанови.
01.04.2013 року ПП «Едельвейс-Юг» в особі директора ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання дій незаконними та скасування постанови.
22.04.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання про визнання дій незаконними та скасування постанови.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.05.2013 року зазначені адміністративні справи були об'єднані в одне провадження.
1) Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання дій незаконними та скасування постанови, а саме просить суд: визнати неправомірними дії інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Школяренко А.С. та Крижанівського В.В. щодо неодноразового притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення; скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення за №100827, №100828 від 17.03.2013 року, винесені інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря; визначити розмір адміністративної відповідальності за одне правопорушення у межах санкції статті 188-5 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в матеріалах справи є його заява, відповідно до якої адміністративний позов підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути у його відсутність.
Представник Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та всі наявні докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 17.03.2013 року ОСОБА_1 два рази притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1530 гривень (765х2) за порушення ним вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно постанов про накладення адміністративного стягнення №100827, №100808.
Стаття 188-5 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів.
На думку суду, при притягненні особи до адміністративної відповідальності важливо встановити, чи утворює ряд послідовних протиправних дій окремі склади самостійних адміністративних правопорушень чи вони становлять у сукупності єдине тривале правопорушення, або в наявності повторність однорідного правопорушення.
В Листі Міністерства Юстиції України №22-34-1465 від 01.12.2003 року роз'яснено, що продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна).
Як вбачається з матеріалів справи, протоколи про адміністративне правопорушення від 17.03.2013 року у відношенні до ОСОБА_1 були складені з приводу невиконання ним рішення №04/04 від 05.02.2013 року «Про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ПП «Едельвейс-Юг» в частині використання отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів на території ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт», а саме він допустив проведення знезараження вантажу деревини на т/х «Erefli Star» та «Damond 1».
Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце єдине правопорушення, оскільки всі чотири проступки вчинені однією й тією ж особою в один день, порушення полягає у невиконанні вимог рішення №04/04 від 05.02.2013 року, при цьому у всіх чотирьох епізодах дії порушника аналогічні за змістом та за спрямованістю.
Таким чином, притягнення позивача працівниками Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до адміністративної відповідальності за кожний епізод окремо було передчасним та неправомірним, оскільки в даному випадку має місце єдине адміністративне правопорушення, яке мало бути зафіксовано в одному протоколі та, відповідно, позивача мало бути притягнено до адміністративної відповідальності в межах цього протоколу та накладено одне стягнення в межах санкції статті 188-5 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Слід зауважити, що відповідач заперечень не надав, до суду без поважних причин не з'явився та не довів законність та обґрунтованість своїх дій та рішення.
Відповідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість доводів позивача, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ПП «Едельвейс-Юг» в особі директора ОСОБА_1.
2) Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання дій незаконними та скасування постанови, а саме просить суд: визнати неправомірними дії інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Крижанівського В.В. та Школяренко А.С. щодо неодноразового притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення; скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення за №101557, №101558, №101559, №101560 від 28.03.2013 року, винесені інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря; визначити розмір адміністративної відповідальності за одне правопорушення у межах санкції статті 188-5 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в матеріалах справи є його заява, відповідно до якої адміністративний позов підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути у його відсутність.
Представник Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та всі наявні докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 28.03.2013 року ОСОБА_1 чотири рази притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3060 гривень (765х4) за порушення ним вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно постанов про накладення адміністративного стягнення №101558, №101560, №101557, №101559.
Стаття 188-5 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів.
На думку суду, при притягненні особи до адміністративної відповідальності важливо встановити, чи утворює ряд послідовних протиправних дій окремі склади самостійних адміністративних правопорушень чи вони становлять у сукупності єдине тривале правопорушення, або в наявності повторність однорідного правопорушення.
В Листі Міністерства Юстиції України №22-34-1465 від 01.12.2003 року роз'яснено, що продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна).
Як вбачається з матеріалів справи, всі чотири протоколи про адміністративне правопорушення від 28.03.2013 року у відношенні до ОСОБА_1 були складені з приводу невиконання ним рішення №04/04 від 05.02.2013 року «Про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ПП «Едельвейс-Юг» в частині використання отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів на території ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт», а саме він допустив проведення знезараження вантажу деревини.
Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце єдине правопорушення, оскільки всі чотири проступки вчинені однією й тією ж особою в один день, порушення полягає у невиконанні вимог рішення №04/04 від 05.02.2013 року, при цьому у всіх чотирьох епізодах дії порушника аналогічні за змістом та за спрямованістю.
Таким чином, притягнення позивача працівниками Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до адміністративної відповідальності за кожний епізод окремо було передчасним та неправомірним, оскільки в даному випадку має місце єдине адміністративне правопорушення, яке мало бути зафіксовано в одному протоколі та, відповідно, позивача мало бути притягнено до адміністративної відповідальності в межах цього протоколу та накладено одне стягнення в межах санкції статті 188-5 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Слід зауважити, що відповідач заперечень не надав, до суду без поважних причин не з'явився та не довів законність та обґрунтованість своїх дій та рішення.
Відповідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість доводів позивача, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ПП «Едельвейс-Юг» в особі директора ОСОБА_1.
3) Позивач звернувся до суду з позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання дій незаконними та скасування постанови, а саме просить суд: визнати неправомірними дії інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Школяренко А.С. щодо неодноразового притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення; скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення за №101577, №101578, №101579, №101580 від 14.04.2013 року, винесені інспектором з охорони навколишнього природного середовища чорного моря Школяренко А.С.; визначити розмір адміністративної відповідальності за одне правопорушення у межах санкції статті 188-5 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в матеріалах справи є його заява, відповідно до якої адміністративний позов підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути у його відсутність.
Представник Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та всі наявні докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 14.04.2013 року ОСОБА_1 чотири рази притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3060 гривень (765х4) за порушення ним вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно постанов про накладення адміністративного стягнення №101577, №101578, №101579, №101580.
Стаття 188-5 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів.
На думку суду, при притягненні особи до адміністративної відповідальності важливо встановити, чи утворює ряд послідовних протиправних дій окремі склади самостійних адміністративних правопорушень чи вони становлять у сукупності єдине тривале правопорушення, або в наявності повторність однорідного правопорушення.
В Листі Міністерства Юстиції України №22-34-1465 від 01.12.2003 року роз'яснено, що продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна).
Як вбачається з матеріалів справи, протоколи про адміністративне правопорушення від 14.04.2013 року у відношенні до ОСОБА_1 були складені з приводу невиконання ним рішення №04/04 від 05.02.2013 року «Про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ПП «Едельвейс-Юг» в частині використання отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів на території ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт», а саме він допустив проведення знезараження вантажу деревини .
Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце єдине правопорушення, оскільки всі чотири проступки вчинені однією й тією ж особою в один день, порушення полягає у невиконанні вимог рішення №04/04 від 05.02.2013 року, при цьому у всіх чотирьох епізодах дії порушника аналогічні за змістом та за спрямованістю.
Таким чином, притягнення позивача працівниками Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до адміністративної відповідальності за кожний епізод окремо було передчасним та неправомірним, оскільки в даному випадку має місце єдине адміністративне правопорушення, яке мало бути зафіксовано в одному протоколі та, відповідно, позивача мало бути притягнено до адміністративної відповідальності в межах цього протоколу та накладено одне стягнення в межах санкції статті 188-5 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Слід зауважити, що відповідач заперечень не надав, до суду без поважних причин не з'явився та не довів законність та обґрунтованість своїх дій та рішення.
Відповідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість доводів позивача, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ПП «Едельвейс-Юг» в особі директора ОСОБА_1.
У відповідності до ч.2 ст. 171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2-7, 9-11, 69, 71, 86, 159-163, 171-2 КАС України, ст..19 Конституції України суд, -
Адміністративний позов ПП «Едельвейс-Юг» в особі директора ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання дій незаконними та скасування постанови, адміністративний позов ПП «Едельвейс-Юг» в особі директора ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання дій незаконними та скасування постанови, адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання про визнання дій незаконними та скасування постанови - задовольнити.
Визнати неправомірними дії інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Школяренко А.С. та Крижанівського В.В. щодо неодноразового притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення за №100827, №100828 від 17.03.2013 року, винесені інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП.
Визначити розмір адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за одне правопорушення у межах санкції статті 188-5 КУпАП.
Визнати неправомірними дії інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Школяренко А.С. та Крижанівського В.В. щодо неодноразового притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення за №101557, №101558, №101559, №101560 від 28.03.2013 року, винесені інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП.
Визначити розмір адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за одне правопорушення у межах санкції статті 188-5 КУпАП.
Визнати неправомірними дії інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Школяренко А.С. щодо неодноразового притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення за №101577, №101578, №101579, №101580 від 14.04.2013 року, винесені інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Школяренко А.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП.
Визначити розмір адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за одне правопорушення у межах санкції статті 188-5 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя