Справа №22-ц/791/1741/2013р. Головуючий в І інстанції Валігурська Л.В.
Категорія: 27 Доповідач - Радченко С.В.
2013 року червня місяця 04 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Радченка С.В.
Суддів: Вербицької Л.І., Слюсаренко О.В.
при секретарі: Сікорі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03 квітня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В лютому 2012 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому посилався на ту обставину, що між ним та ОСОБА_1 було укладено договір №DNH4КР13170383 від 19.04.2006 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2210 грн. зі сплатою процентів на користування кредитом у розмірі 25, 08% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 19.04.2007 року. ОСОБА_1 свої обов'язки по зазначеному договору належним чином не виконав, внаслідок чого загальна сума заборгованості відповідача перед Банком станом на 12.02.2013 року складає 32 974, 97 грн., з яких: 2210 грн. - заборгованість за кредитом; 10 385, 76 грн. - заборгованість за процентами; 18 332, 78 грн. - пеня за невиконання зобов'язань; 2046, 43 грн. - штрафи. Просили стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «КБ «Приватбанк» Шуліка А.В. просить про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позов Банку у повному обсязі. Апеляційну скаргу представник відповідача обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.04.2006 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір №DNH4КР13170383, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2210 грн. зі сплатою процентів на користування кредитом у розмірі 25, 08% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном погашення 19.04.2007 року (а.с.5). ОСОБА_1 свої обов'язки по зазначеному договору належним чином не виконав, що стало підставою для звернення Банку з позовом до суду, який було подано 20.02.2013 року (а.с.2).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідно до ст. 257 ЦК України позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки правильно встановивши характер спірних правовідносин, суд вірно застосував норми матеріального та процесуального права і дав належну оцінку наданим у справі доказам.
Згідно з чч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язку відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.5 Умов надання споживчого кредиту передбачено, що термін позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафу даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років (а.с. 6).
Статтею 253 ЦПК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Оскільки кредитно-заставним договором передбачено, що кредит надається строком до 19 квітня 2007 року, перебіг п'ятирічного строку позовної давності відповідно до ст. 253, ч. 5 ст. 261 ЦК України починається з 19 квітня 2007 року й спливає 19 квітня 2012 року.
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом 20 лютого 2012 року, тобто поза межами строку, встановленого договором та законом.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в постанові №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» в пункті 31 роз'яснює, що: «враховуючи положення пункту 7 частини 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторін у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставне майно тощо), положення пункту 7 частини 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених Банком вимог і вважає, що цей висновок відповідає обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини і на які послався суд в своєму рішенні.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та належних доказах, і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню. Посилання Банку на те, що оскільки є заборгованість за кредитом, а зобов'язання згідно зі ст. 599 ЦК України припиняються належним виконанням є неправильними, оскільки зазначене положення закону враховується за умови не пропущення строку позовної давності, а строк повернення кредиту зазначений у договорі до 19 квітня 2007 року.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку.
Головуючий:
Судді: