"03" червня 2013 р. м. Київ К-3696/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач:Борисенко І.В.
Судді: Кошіль В.В.
Моторний О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області
на постанову Господарського суду Сумської області від 01.07.2008 р.
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 р.
у справі № АС12/90-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецтехнологія»
до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроспецтехнологія» звернулось до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Постановою Господарського суду Сумської області від 01.07.2008 позов задоволено; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ від 30.01.2008 р. № 0001052311/2 в частині визначення податкового зобов'язання у сумі 7 902,37 грн. (у тому числі 5 268,25 грн. за основним платежем та 2 634,12 грн. за штрафними санкціями); визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ від 30.01.2008 р. № 0001062311/2 про визначення податкового зобов'язання у сумі 4 027,50 грн. (у тому числі основного платежу - 2 715 грн., штрафної санкції - 1 357,50 грн.).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 постанову Господарського суду Сумської області від 01.07.2008 у даній справі скасовано в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Конотопської МДПІ від 30.01.2008 р. № 0001062311/2 та в цій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено; в іншій частині постанову Господарського суду Сумської області від 01.07.2008 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі Конотопська МДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 01.07.2008 р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Конотопською МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Агроспецтехнологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2007 р, за результатами якої складено акт від 21.12.2007 р. № 542/23-3/32690489.
В акті перевірки міститься висновок перевіряючих про порушення позивачем пп.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.2 п.7.4 ст.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у заниженні податку на прибуток у сумі 6 335,00 грн. (з яких донарахування податку на прибуток у сумі 1066,75 грн. позивачем не оспорюється).
Крім того, судами встановлено, що між ТОВ «Агроспецтехнологія» (як орендарем) та ПП ОСОБА_4 (як орендодавцем) був укладений договір № 1 від 22.03.2004 р. про оренду нежитлового приміщення площею 20 кв. м. за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 6.1 зазначеного договору орендна плата складає 1000 грн. в місяць з ПДВ ( без ПДВ - 833,33 грн.) та повинна вноситись не пізніше наступного за подією місяця. Відповідно до додаткової угоди від 01.04.2005 р., якою внесено зміни до пункту 6.1 та 3.2.2 договору оренди № 1 від 22.03.2004, орендна плата складає 2000 грн. за рік та вноситься готівковими або безготівковими коштами один раз на три роки за офіційною вимогою орендодавця.
Висновок податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток у сумі 5 268,25 грн. зроблений у зв'язку з тим, що оскільки зміни до договору № 1 набрали чинності 01.04.2005 року, тому, на думку перевіряючих, позивач користувався орендованими площами без сплати орендної плати, отже, вказані кошти набули статусу безповоротної фінансової допомоги за період III - VІ квартали 2004 року, та 1 квартал 2005 року в розмірі 7 500 грн.
Внаслідок встановленого перевіркою та за результатами адміністративного оскарження Конотопською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001052311/2 від 30.01.2008, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5 268,25 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 674, 14 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованим такий висновок податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач сплатив 2000 грн. орендної плати за квітень - травень 2004 року та сплатив у березні 2005 року 2000 грн.
Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом в акті перевірки не встановлено суму кредиторської заборгованості позивача перед ПП ОСОБА_5, у тому числі, періоду її виникнення, у зв'язку з чим у податкового органу не було підстав визначати суму безповоротної допомоги саме в розмірі 7 500,00 грн.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскільки останнім терміном сплати орендної плати за червень 2004 року відповідно до п.7.1 договору оренди (в редакції до внесення змін) є 31.07.2004, відповідно, перебіг строку позовної давності почався з 01.08.2004 року та сплинув 01.08.2007 року. Проте, період, який охоплювався перевіркою, зазначений в акті з 01.07.2004 по 30.06.2007 і в цей період строк позовної давності ще не сплинув.
Суд касаційної інстанції саме за вищевказаних встановлених обставин справи не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Борисенко
Судді В.В. Кошіль
О.А. Моторний