"05" червня 2013 р. м. Київ К/9991/1994/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Мороз Л.Л.
Сороки М.О.
Мироненка О.В.
провівши письмовий розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про зобов'язання до виконання певних дій за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 10 червня 2010 року,
У жовтні 2009 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про скасування рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютому 2010 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 10 червня 2010 року апеляційну скаргу позивача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, залишивши постанову суду першої інстанції в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач, після досягнення ним 50 річного віку, в серпні 2009 року, в відповідності до п. «а» ч.І ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», подав відповідачу всі необхідні документи разом з трудовою книжкою в яких зазначено, що він повний робочий день був занятий на гарячих роботах з шкідливими умовами праці за професією вогнетривник З, 4го розряду, з 27.01.1986р. по 21.10.1990р. в Запорізькому спецуправлінні № 2 тресту «Дніпродомнаремонт».
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом. Що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст.100 даного Закону за змістом якої особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах. передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до Списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, посада вогнетривника віднесена до Списку №1. Ця посада залишилась в Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162 та від 16 січня 2003 року №36.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 20 вказаного Порядку встановлено, що уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. Тобто, уточнюючі довідки надаються лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Для підтвердження права на призначення пільгової пенсії позивач надав трудову книжку в якій зазначено, що 27.01.1986р., він був прийнятий на роботу в Запорізьке спецуправління № 2 тресту «Дніпродомнаремонт», вогнетривником 4го розряду.
Крім того, в уточнюючій довідці від 02.02.2004року, зазначено періоди роботи. що зараховуються до спеціального стажу, посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списку №1, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до положення ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на час оспорюваного періоду роботи, атестацію робочих місць не проводили, а форма уточнюючої довідки затверджена в 2006 році, тобто після надання позивачу ліквідатором 02.02.2004 року довідки, в якій зазначено всі необхідні дані в тому числі і ті на які посилається відповідач.
Ухвалюючи рішення, суд вірно зазначив про те, що на підставі записів трудової книжки позивача, довідки та у відповідності до вимог законодавства, яким врегульовано питання щодо призначення пільгової пенсії, можна дійти висновку про обґрунтованість вимог позивача про зобов'язання УПФ України у місті Запоріжжя призначити ОСОБА_3, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.»а»ч.1 ст.13 Закону України «про пенсійне забезпечення», зарахувавши йому, до уже зарахованих з 30.10.1990 року по 15.04.2005рік, 08 років 09 місяців та 16 днів, період роботи з 27.01.1986 року по 21.10.1990 року.
З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 222, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, постанову Апеляційного суду Запорізької області від 10 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді