28 травня 2013 року м. Київ К-22474/10-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівГашицького О.В.
Мороз Л.Л.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення компенсації за не отримане речове майно за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року
У вересні 2008 року ОСОБА_4 у Львівському окружному адміністративному суді пред'явив позов до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення компенсації за не отримане речове майно.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ дільничним інспектором міліції. Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 20 серпня 2005 року № 486 ос він був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ України за віком.
При звільненні йому не була виплачена компенсація за речове майно в сумі 1811,70 грн.
Просив стягнути з відповідача на його користь суму вартості не виданого майна.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року, залишеною без зміни ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_4 частково задоволені.
Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь позивача грошову компенсацію за неодержане речове майно в сумі 1811,70 грн.
У касаційній скарзі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, вважаючи, що рішення судами прийняті з порушенням вимог матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ і відповідно до наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 20 серпня 2005 року № 486 ос був звільнений зі служби за віком. Протягом останніх років роботи він не був забезпечений безкоштовним службовим обмундируванням, а при виході на пенсію йому не була виплачена компенсація за не видане речове обмундирування.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про міліцію" працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно, і відзнаки. Працівникам міліції видається службове посвідчення.
Пунктом 12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, було визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.
Оскільки ОСОБА_4 під час проходження служби в органах внутрішніх справ відповідачем не був забезпечений безкоштовним речовим майном за встановленими нормами, то суди правильно вирішили у цій частині спір та стягнули на користь ОСОБА_4 компенсацію у розмірі вартості не отриманого під час служби майна.
Посилання відповідача на положення Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", відповідно до якого призупинена виплата компенсації за формений одяг військовослужбовцям, є безпідставним, оскільки цей Закон не поширюється на спірні правовідносини. Він призупиняє дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який поширюється на військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ й інших військовослужбовців.
ОСОБА_4 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, а не у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України.
Судові рішення є законними і обґрунтованими.
Доводи, касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів та встановлених обставин у справі.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення компенсації за не отримане речове майно - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Гашицький О.В.
Мороз Л.Л.