"23" травня 2013 р. м. Київ К-42172/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Кошіля В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2010
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010
у справі № 2а-1332/10/1670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Алькон»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
про скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Алькон» (далі по тексту - позивач, ТОВ «НВФ «Алькон») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.2010 №0000072301/0/63, від 09.04.2010 №0000072301/1/1070.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010, позов задоволено.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт перевірки від 11.01.2010 №2/23-209/33733533.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виникло за наслідками виконання нікчемних правочинів, укладених між ТОВ «НВФ Альков» та його контрагентами ТОВ «Нефтекор-СК» та ТОВ «Тітко», в результаті чого занижено податок на прибуток приватних підприємств в періоді, що перевірявся на загальну суму 1348170,00 грн., у тому числі: за ІІІ квартал 2008 року - 668470,00 грн., за VІ квартал 2008 року - 647847,00 грн., за І квартал 2009 року - 31853,0 грн.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2010 №0000072301/0/63, яким позивачу донараховано податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2693155,00 грн. в тому числі за основним платежем 1348170,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1344985,00 грн.
За наслідками апеляційного розгляду відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 09.04.2010 №0000072301/1/1070.
Судами встановлено, що 17.01.2008 позивачем укладено договір підряду №17/01/08-25 з ТОВ «Нефтекор-СК», відповідно до якого Підрядник - ТОВ «Нефтекор-СК» зобов'язується власними або залученими силами і засобами виготовити металоконструкції та виконати інші роботи на об'єктах Замовника - ТОВ «НВФ «Алькон», а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
На виконання договору підряду було видано податкові накладні, видаткові накладні, сторонами договору підписано акти прийому виконаних підрядних робіт, до яких додано локальні кошториси, довідки про вартість виконаних робіт, довідки щодо договірних цін на виготовлення металоконструкцій, довідки відносно загальновиробничих витрат по видам робіт.
Таким чином, умови вказаного договору виконані сторонами належним чином, що підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (копії яких наявні в матеріалах справи).
Судами також встановлено, що у вересні-жовтні 2008 року між позивачем та ТОВ «Тітко» укладені договори підряду, за яким ТОВ «Тікко» (Підрядник) зобов'язувався власними і залученими силами і засобами за дорученням ТОВ «НВФ «Алькон» (Замовник) виконати роботи з виготовлення металоконструкцій та виконати роботи з виготовлення індивідуальних листових конструкцій, виконати ремонтні та інші роботи, які не підлягають ліцензуванню на об'єкті Замовника: відділення ферментації заводу по виробництву біоетанола м. Золотоноші.
На виконання вказаних договорів підряду було видано податкові накладні, видаткові накладні, сторонами договорів підписано акти прийому виконаних підрядних робіт, до яких додано локальні кошториси, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, рахунки-фактур.
Вказані договори виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи та належним чином оформленими документами первинної бухгалтерської та податкової звітності.
Дійсність та реальність перевезення товарно-матеріальних цінностей при виконанні правочинів між ТОВ «НВФ «Алькон» та ТОВ «Нефтекор-СК», ТОВ «Тітко» підтверджується рішенням №17/59 від 17.06.2010 Господарського суду Полтавської області, яким ТОВ «НВФ «Алькон» в позові до ФОП ОСОБА_2 про визнання нікчемними (недійсними) договорів на послуги з перевезення вантажів відмовлено в повному обсязі.
Крім того, судами встановлено, що 20.11.2007 між ТОВ «КоронАгро» (Замовник) та ТОВ «НВФ «Алькон» (Підрядчик) був укладений договір підряду №3А/11-07. Договором встановлено, що ТОВ «НВФ «Алькон» зобов'язується своїми силами або з залученням інших субпідрядників виконати роботи по проектуванню, виготовленню та монтажу металоконструкцій на об'єкті Замовника. Замовник в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити вказані роботи.
Отже, ТОВ «КоронАгро» є останньою ланкою у спірному ланцюгу господарських відносин, тобто придбані роботи у контрагентів позивач в подальшому використовував для виконання договору підряду з ТОВ «КоронАгро».
Разом з тим, відсутність протизаконних дій у кінцевого вигодонабувача, який був замовником будівельних послуг у ТОВ «НВФ «Алькон», підтверджується постановою Соснівського районного суду м. Черкас від 01.10.2009, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 25.11.2009 про скасування постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Черкаській області від 11.09.2009 про порушення кримінальної справи відносно генерального директора ТОВ «КоронАгро» Ландарь І.О. за фактом замаху на розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України. Постанова і ухвала набрали законної сили.
Суми сплачені за вказаними договорами позивачем віднесені до складу валових витрат, відповідачем дані дії розцінені як неправомірні, з мотивів нікчемності правочинів, укладених між згаданими суб'єктами господарювання, та як наслідок відповідачем визнано неправомірним віднесення позивачем до складу валових витрат суми 1348170,00 грн. за період з 01.07.2008 по 30.06.2009.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 вищевказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.
Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.
Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Судами встановлено, що первинні документи - розрахункові та платіжні документи за операціями, проведеними позивачем з ТОВ «Нефтекор-СК» та ТОВ «Тітко» за період, що перевірявся, належно оформлені та відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Доводи відповідача про нікчемність договорів позивача з ТОВ «Нефтекор-СК» та ТОВ «Тікко» суди вірно відхилили, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідачем не доведено, що договори позивача із контрагентами були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Посилання відповідача на те, що ТОВ «Нефтекор-СК» та ТОВ «Тікко» не мають найманих працівників, не відображають відомості щодо основних засобів в декларації з податку на прибуток та того, що зазначені підприємства мають ознаки фіктивності не є підтвердженням нікчемності укладених з позивачем угод, оскільки вказаними підприємствами могли використовуватися залучені трудові ресурси.
За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)В.В. Кошіль
З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова