"05" червня 2013 р. м. Київ К/9991/6000/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Мороз Л.Л.
Сороки М.О.
Мироненка О.В.
провівши письмовий розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірним і скасування рішення комісії та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року,
У лютому 2009 року позивач звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області№16 від 12 листопада 2008 року про зарахування до стажу роботи на ; посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» тільки періоди роботи з 01.01.78 по 31.01.1978 , з 01.01.1979 по 31.01.979, з 01.12.1979 по 31.12.1979, з 01.01.1980 по 31.01.1980 з 01.12.1980 по 31.12.1980, з 01.01.1982 по 31.01.1982, з 01.01.1984 по 31.01.1984, з 01.01.1985 по 31.01.1985. з 01.01.1986 по 31.12.1987 з 01.01.1990 по 31.12.1990, з 01.01.1995 по 31.12.1995, з 01.01.1997 по 31.01.1998р.р. Зобов»язати комісію ГУПФУ в Дніпропетровській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, стаж роботи на посадах тракториста в колишніх колективних сільськогосподарських підприємствах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на підставі трудової книжки, з врахуванням знаків (-//-), та інших наявних документів в їх сукупності.
Постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивач понад 25 років (з 20 лютого 1975 року по 25 березня 2000 року) працював трактористом в колишніх КСП ім.. Куйбишева та «Більшовик» Царичанського району Дніпропетровської області, а потім (з 25 березня 2000 року по 01 березня 2001 року) працював трактористом в ТОВ «Мрія» та «Мета», а потім (по 2005 рік) - трактористом в агрофірмі «Колос», та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, тому, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» він має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Задовольняючи позов, суд правильно виходив з положень порядку видачі трудових книжок щодо відомостей, які до неї заносяться, та положень Примірного статуту колгоспу щодо порядку переведення колгоспника на іншу посаду.
Оскільки трудова книжка не містила відомостей щодо переводу позивача у 1980, 1981, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990, 1992, 1993, 1994 роки, а архівні довідки в деяких місяцях зазначених років роботи містили відомості про роботу позивача на посаді тракториста, то висновки суду про безпідставність відмови відповідача зарахувати зазначені періоди роботи, як такі, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та врахування при цьому знаків тотожності, у трудовій книжці та архівних довідках, є обґрунтованими.
З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 222, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді