27 травня 2013 року м. Київ К/800/27663/13
Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним рішення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним рішення відповідача про те, що частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року із змінами та доповненнями, не посилається на частину 2 статті 40 цього Закону; визнання недійсним рішення відповідача про те, що вказаний Закон України розмежовує (відрізняє) умови та порядок реалізації прав застрахованих осіб на пенсію при її призначенні та при наступних перерахунках; визнання недійсним рішення відповідача про те, що при розрахунку (перерахунку) індивідуальної зарплати (доходу) застрахованої особи (частина 2 статті 40 Закону) показник зарплати (доходу) в середньому на одну застраховану особу, з якої утримуються страхові внески, в цілому по Україні за рік, який передує призначенню пенсії, застосовується лише при призначенні пенсії (яке тлумачиться відповідачем у значенні «призначення пенсії вперше») і не застосовується при перерахунку пенсії (що слідує правильно тлумачити як «чергове призначення пенсії», яке здійснюється у зв'язку із зміною страхового стажу). Позовні вимоги мотивовані незгодою позивача зі змістом відповіді, яка надана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим на інформаційний запит №5 від 04 липня 2012 року.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права.
Керуючись статтею 211, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним рішення.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Штульман