21 травня 2013 року о 15 год. 30 хв.Справа № 808/1932/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
при секретарі судового засідання Тєтєрєвої К.О.
за участю представників
позивача - Золотухіна Р.М. ( довіреність від 20.02.13 №35)
відповідача - Харламової О.О. (довіреність від 27.03.12 №102/8/10)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м. Запоріжжя
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками
податків в м. Запоріжжя Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго", звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжя Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.10.2012 №0001010028 та №0001030028.
В обґрунтування позовних вимог зазначають, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок не доведення реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами позивача, який в свою чергу був зроблений на підставі отриманих актів перевірок від інших податкових інспекцій, що на думку позивача є недопустимим, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності та не може застосовуватись до інших суб'єктів, з якими порушник мав господарські відносини. Також позивачем зазначається, що на підтвердження господарських операцій між позивачем та контрагентами надані усі документи, передбачені діючим законодавством.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях, просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечення зазначають, за результатами отриманих від інших податкових інспекцій актів перевірок контрагентів ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», відповідач дійшов висновок, що дані перевірок свідчать про не підтвердження факту поставки товарів (послуг) за перевіряємий період, а отже позивачем в порушення вимог ст.198 ПК України незаконно включено до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого ним за придбаний товар (послуги) у ТОВ «ГУДВІЛ», ПП «ВЕСТА», ТОВ «НАГЕЛЬ-КВ».
Вислухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що на підставі наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжя Державної податкової служби від 16.07.12 №271, перевіряючими в період з 17.07.2012 по 06.08.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.03.2012 років з питань, що стали предметом оскарження (податку на прибуток, податку на додану вартість, екологічного податку)
За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 09.10.2012 року №413/28-1/00130872, в якому зроблені висновки в тому числі про наступні порушення:
2. пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.8, п.п.138.8.1 ст.138 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в податковому періоді 1 квартал 2012 року на суму 505 591грн.;
4. п.198.1, п.198.2,п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3 абз. «б» п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 160 063 грн., у тому числі за березень 2012 року в сумі 160 063 грн. (а.с.101 т.1).
На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «П» від 12.10.2012 року №0001010028, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком в розмірі 505 591 грн. та форми «В4» від 12.10.2012року. №0001030028, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 160 063 грн. та (а.с.127-128 т.1).
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню відповідача, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень стали висновки акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків. Оцінюючи висновки Акту перевірки, суд виходить з наступного.
Як слідує із змісту самого акту перевірки, перевіряючими зроблені наступні висновки щодо порушень позивачем:
взаємовідносини між ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та ТОВ «ГУДВІЛ», ПП «ВЕСТА», ТОВ «НАГЕЛЬ-КВ» у першому кварталі 2012 року встановлювались органами податкової міліції за наданими їм службовими записками;
здійснення господарської діяльності ТОВ «ГУДВІЛ», ПП «ВЕСТА», ТОВ «НАГЕЛЬ-КВ» по виготовленню та поставки продукції передбачає наявність складських приміщень, достатньої кількості працівників відповідної кваліфікації. Не встановлені обставини щодо виробника, товару умов виробництва, транспортування, та інших факторів походження товару;
щодо підтвердження факту перевезення продукції, Відповідач посилається на порушення правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (наказ Мінтрансу від 14.10.1997р. №363), а саме в товарно-транспортних накладних не зазначена адреса складу, ПІБ водія-експедитора, який прийняв монтаж, час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження, номера подорожних листів;
взаємовідносини з перевізниками не підтверджені даними податкової звітності;
за письмовими поясненнями засновника та директора ТОВ «НАГЕЛЬ-КВ» ОСОБА_3 та встановлення відсутності за місцезнаходженням ТОВ «НАГЕЛЬ-КВ», Відповідач встановив відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг), та зазначив, що «договори відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю».
Проте суд не може погодитись з такими висновками відповідача з огляду на наступне.
Як було встановлено в судовому засіданні в порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.8, п.п. 138.8.1 ст. 138 ПК України ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» завищено витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за І квартал 2012 року на суму 505 591 грн., а саме: по взаємовідносинам з ТОВ «ГУДВІЛ» у сумі 39 789 грн.; по взаємовідносинам з ПП «ВЕСТА» у сумі 65 800 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «НАГЕЛЬ-КВ» у сумі 400 002 грн. В порушення п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в березні 2012 року безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 160 063 грн., а саме: по взаємовідносинам з ТОВ «ГУДВІЛ» у розмірі 126 730 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «НАГЕЛЬ-КВ» у розмірі 33 333 грн.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, судом встановлені наступні обставини.
Що стосується контрагента позивача, а саме ТОВ «ГУДВІЛ», між позивачем, ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" та ТОВ «ГУДВІЛ» укладені наступні договори: договір про закупівлю товарів за державні кошти №67 від 17.01.2012 p., за яким ТОВ «ГУДВІЛ» зобов'язується у 2012 році за плату поставити Позивачу фарбувальні матеріали в кількості, асортименті та за ціною згідно специфікації; договір про закупівлю товарів за державні кошти №79 від 19.01.2012 p., за яким ТОВ «ГУДВІЛ» зобов'язується у 2012 році за плату поставити Позивачу прокат сортовий гарячекатаний в кількості, асортименті та за ціною згідно специфікації; договір про закупівлю товарів за державні кошти №289 від 05.03.2012 р., за яким ТОВ «ГУДВІЛ» зобов'язується у 2012 році за плату поставити Позивачу вапно повітряне кальцієве грудкове в кількості, асортименті та за ціною згідно специфікації; договір про закупівлю товарів за державні кошти №313 від 14.03.2012 р., за яким ТОВ «ГУДВІЛ» зобов'язується у 2012 році за плату поставити Позивачу вапно повітряне кальцієве грудкове в кількості, асортименті та за ціною згідно специфікації (а.с.79-103 т.2).
На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем було надано для долучення до матеріалів справи наступні документи: видаткова накладна №Г-190303 від 19.03.2012 р. на поставку емалі на суму 26 933,46 грн., в т.ч. ГІДВ 4 488,91 грн., податкова накладна №25 від 19.03.2012 р.; видаткова накладна №Г-200302 від 20.03.2012 р. на поставку лаку, розчинника та іншого на суму 22 975,81 грн., в т.ч. ПДВ 3 829,30 грн., податкова накладна №29 від 20.03.2012 р.; видаткова накладна №Г-200306 від 20.03.2012 р. на поставку лаку, розчинника та іншого на суму 11 332,87 грн., в т.ч. ПДВ 1 888,81 грн., податкова накладна №32 від 20.03.2012 р.; видаткова накладна №Г-120301 від 12.03.2012 р. на поставку швелера та іншого на суму 161 430,52 грн., в т.ч. ПДВ 26 905,09 грн., податкова накладна №11 від 12.03.2012 р.; видаткова накладна №Г-150301 від 15.03.2012 р. на поставку швелера та іншого на суму 187 026,50 грн., в т.ч. ПДВ 31 171,09 грн., податкова накладна № 18 від 15.03.2012 р.; видаткова накладна №Г-190302 від 19.03.2012 р. на поставку вапно повітряного на суму 87 770,27 грн., в т.ч. ПДВ 14 628,38 грн., податкова накладна №24 від 19.03.2012 р.; видаткова накладна №Г-230302 від 23.03.2012 р. на поставку вапно повітряного на суму 87 100,26 грн., в т.ч. ПДВ 14 516,71 грн., податкова накладна №37 від 23.03.2012 р.; видаткова накладна №Г-230301 від 23.03.2012 р. на поставку вапно повітряного на суму 68 060,17 грн.. в т.ч. ПДВ 11 343,36 грн., податкова накладна №36 від 23.03.2012 р.; видаткова накладна №Г-190304 від 19.03.2012 р. на поставку сурику свинцевого на суму 1 950,00 грн., в т.ч. ПДВ 325,00 грн., податкова накладна №26 від 19.03.2012 р.; видаткова накладна №Г-200303 від 20.03.2012 р. на поставку сурику свинцевого на суму 1 950,00 грн., в т.ч. ПДВ 325,00 грн., податкова накладна №30 від 19.03.2012 р.; видаткова накладна №Г-200305 від 20.03.2012 р. на поставку сурику свинцевого на суму 5 850,00 грн., в т.ч. ПДВ 975.00 грн., податкова накладна №31 від 20.03.2012 р.; видаткова накладна №Г-280301 від 28.03.2012 р. на поставку бітуму на суму 97 999,99 грн., в т.ч. ПДВ 16 333,33 грн., податкова накладна №42 від 28.03.2012 р.
Також спростовуючи доводи відповідача щодо відсутності факту поставки товару, позивачем надані платіжні доручення, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, сертифікати якості на придбані ТМЦ а також Протоколи про розкриття пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій).
Що стосується контрагента позивача, а саме ПП «ВЕСТА», між позивачем, ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" та ПП «ВЕСТА» укладені наступні договори: договір про закупівлю товарів за державні кошти №11 від 03.01.2012 р., за яким ПП «ВЕСТА» зобов'язується у 2012 році за плату поставити Позивачу парогенератори, не змонтовані (запчастини 'до котельного та котельно- допоміжного обладнання) - 13 лотів, за лотами №5, 6, 9, 11 в кількості, асортименті та за ціною згідно специфікації а також Додаткова угода №1 про зміну Договору від 03.01.12 №11 ; договір про закупівлю товарів за державні кошти №5 від 03.01.2012 р., за яким ПП «ВЕСТА» зобов'язується у 2012 році за плату поставити Позивачу парогенератори, не змонтовані (запчастини до котельного та котельно- допоміжного обладнання) - 16 лотів, за лотом № 3 в кількості, асортименті та за ціною згідно специфікації (а.с. 52-65 т.3).
На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем було надано наступні документи: видаткова накладна №рн-06 від 10.02.2012 р. на поставку золозмивного апарату та лінз компенсатора на суму 63 720,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 620,00 грн., податкова накладна №6 від 10.02.2012 р.; видаткова накладна №рн-08 від 10.02.2012 р. на поставку запчастин до обладнання на суму 135 696,00 грн., в ЮТ. ПДВ 22 616,00 грн., податкова накладна №8 від 10.02.2012 р.; видаткова накладна №рн-07 від 13.02.2012 р. на поставку золозмивного апарату та компенсатора двох лінзового на суму 30 192,00 грн.. в т.ч. ПДВ 5 032,00 грн., податкова накладна №7 від 13.02.2012 р.; видаткова накладна №рн-10 від 17.02.2012 р. на поставку шнеку шлакотранспортеру на суму 24 240.00 грн., в т.ч. ПДВ 4 040,00 грн., податкова накладна № 10 від 17.02.2012 р.; видаткова накладна №рн-11 від 20.02.2012 р. на поставку редуктора приводу на суму 99 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 600,00 грн., податкова накладна №11 від 20.02.2012 р.; видаткова накладна №рн-12 від 27.02.2012 р. на поставку втулки та валу на суму 85 560,00 грн.. в т.ч. ПДВ 14 260,00 грн., податкова накладна №12 від 27.02.2012 р.; видаткова накладна №рн-13 від 28.02.2012 р. на поставку редуктора приводу на суму 99 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 600,00 грн., податкова накладна .V 5 в 28.02.2012 р. платіжні доручення, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, сертифікати якості на придбані ТМЦ, приходні ордери а також Протоколи про розкриття пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій).
Що стосується господарських відносин з контрагентом позивача, а саме ТОВ «НАГЕЛЬ-КВ», між позивачем, ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" та ТОВ «НАГЕЛЬ-КВ» укладені наступні договори: договір про закупівлю послуг за державні кошти №91 від 23.01.2012 р., за яким ПП «ВЕСТА» зобов'язується у 2012 році за плату надати Позивачу послуги з будівництва водних шляхів, пристаней, гребель та інших водних споруд (послуги з очищення аванкамер та ковша берегової насосної станції №1); договір про закупівлю послуг за державні кошти №330 від 05.01.2012 р., за яким ПГІ «ВЕСТА» зобов'язується у 2012 році за плату надати Позивачу послуги з будівництва водних шляхів, пристаней, гребель та інших водних споруд (послуги з очищення аванкамер та ковша берегової насосної станції №1) (а.с.114-117, 131-136 т. 3).
На виконання укладених договорів з ТОВ «НАГЕЛЬ-КВ» були складені наступні первинні документи на надані послуги на суму 480 002,00 грн., в т.ч. ПДВ 80 000,00 грн.: акт виконаних робіт №1 від 30.01.2012 р. на виконання послуг з очищення аванкамер на суму 280 002,00 грн., в т.ч. ПДВ 46 667,00 грн., податкова накладна №14 від 30.01.2012 р.; акт виконаних робіт №2 від 28.03.2012 р. на виконання послуг з очищення аванкамер на суму 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33 333,00 грн., податкова накладна №зп від 28.03.2012 р.
Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких ; Збувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не аише рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг).
Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Відповідно до п.201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 3 ст.9 вищезазначеного Закону зазначено, що інформація, яка міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у блгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких кощролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Суд зазначає, що позивачем доведено правомірність віднесення до податкового кредиту суми податку, сплачених у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у зазначених в акті перевірки контрагентів, оскільки такі господарські взаємовідносини підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами та спростовують зазначені в акті перевірки висновки щодо безтоварності таких операцій.
Що стосується наданих представником відповідача актів перевірок по контрагентах позивача, а також викладеного щодо цього в самому акті перевірки, то суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.
Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Що стосується твердження відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з придбання позивачем у вищезазначених контрагентів товарів (послуг), а також відсутність реальної можливості поставки таких товарів (послуг), а отже такі укладені договори відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п.1,5 ст.203 ЦК України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, суд вважає безпідставним, оскільки відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження нікчемності правочинів між позивачем та зазначеними контрагентами. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.
Статтею 203 Цивільного Кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 234 Цивільного Кодексу України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.
Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Суд вважає за необхідне зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків.
Підсумовуючи вищезазначене, суд вважає, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки є необґрунтованими, оскільки ґрунтуються лише на твердженні про нікчемність правочинів без фактичного встановлення факту їх виконання та на недоведеність ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" господарських операцій, що повністю спростовується наявними в матеріалах справи документами на підтвердження як реальності операцій з ТОВ «ГУДВІЛ», ПП «ВЕСТА», ТОВ «НАГЕЛЬ-КВ» так і подальшого використання у власній господарській діяльності позивача таких ТМЦ та отриманих послуг.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 86, 158, 161-163,167 КАС України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби податкові повідомлення - рішення №0001010028 та №0001030028 від 12.10.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" судовий збір у розмірі 2294 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Шара