"27" травня 2013 р. м. Київ К-37948/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
за участю секретаря Корженкової І.О.
представника позивача Бойка К.М., Щеглова Є.Є
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноосфера плюс»
на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010
у справі №2а-720/10/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноосфера плюс»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.03.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010, ТОВ «Ноосфера плюс» відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0017452305 від 31.12.2009.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
ДПА у м.Києві проведено перевірку господарської одиниці позивача - кафе, яка розташована за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 5Б щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт перевірки №1962/26/59/23/32531285 від 14.12.2009.
На підставі зазначеного акта, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0017452305 від 31.12.2009, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 49512 грн.
Перевіркою встановлено, що підприємство проводить розрахункові операції з продажу товарів в готівковій формі згідно дозволу №003938 від 04.02.2009; торгівельна діяльність у сфері громадського харчування та послуг та продаж алкогольних напоїв проводиться в господарський одиниці - кафе, в якому обладнане одне місце розрахунків, яке використовується для продажу продуктів харчування та алкогольних напоїв. Виписані під час продажу продуктів харчування рахунки на загальну суму 1178,75 грн. позивачем не проведені через РРО. У періоді з 23.10.2009 по 10.12.2009 підприємство не забезпечило роздрукування відповідних розрахункових документів на загальну суму 8193, 65 грн., а саме не забезпечено друк обов'язкового реквізиту - назви господарської одиниці, яка зазначена як у дозволі №АА 003938 від 04.02.2009, що виданий Шевченківською у м. Києві РДА на розміщення об'єкта торгівлі - кафе, так і в договорі оренди та акті прийому - передачі в оренду приміщення.
Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку, що вищезазначені порушення знайшли своє підтвердження, у зв'язку з чим застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є правомірним.
Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судова колегія вважає, що зазначені висновки судами зроблені без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.
Відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Як убачається зі встановлених судами обставин, позивача притягнуто до відповідальності, зокрема за пунктом 1 статті 17 Закону № 265, яким передбачені фінансові санкції за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО.
Статтею 8 Закону № 265 передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
На виконання приписів цієї норми останньою було прийняте Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України за № 105/5296, у пункті 3.2 якого зазначено, зокрема, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, як назву та адресу господарської одиниці, а пунктом 2.1 встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Водночас недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний в Положенні до відсутності розрахункового документа.
У разі роздрукування за наслідками проведених через РРО розрахункових операцій фіскальних касових чеків, виконаних РРО, який зареєстрований на дану господарську одиницю, які містили обов'язкові реквізити, зокрема, назву господарської одиниці, підстави для застосування фінансових санкцій передбачених пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відсутні.
Щодо порушення позивачем положень пункту 1, 2 ст.3 Закону №265 внаслідок реалізації в кафе продуктів харчування у період з 23.10.2009 по 10.12.2009 згідно рахунків, які через касовий апарат не проведені, то судова колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій в цій частині передчасними, зробленими без повного з'ясування обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, та наполягає позивач, приміщення, в якому проводилась перевірка, заходиться також у суборенді у приватного підприємця ОСОБА_4, згідно договору №1 суборенди нежитлового приміщення від 01.07.2003, яка відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 є платником єдиного податку за видами діяльності - діяльність кафе, здавання під найм власного нерухомого майна.
Наявні в матеріалах справи копії рахунків, які за висновками відповідача не проведені позивачем через РРО, виписані ПП ОСОБА_4 Докази того, що зазначені рахунки видавались приватним підприємцем за дорученням та від імені позивача, а також перебування зазначеної особи в трудових відносинах з позивачем в матеріалах справи відсутні.
Крім того, зазначені рахунки не засвідчують факт отримання коштів, інших доказів отримання позивачем готівкових коштів за зазначеними рахунками, їх оприбуткування в касі підприємства відповідно до вимог Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 №637, чи порушення цього порядку, відповідачем не надано.
Частиною 1 ст. 138 КАС України визначено, що предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За наявності сумніву щодо достовірності наданої відповідачем інформації суди відповідно до статей 11, 70, 71, 79 КАС України мали вжити передбачені законом заходи щодо з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування з власної ініціативи доказів на підтвердження чи спростування наведених відповідачем фактів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Проте цього зроблено не було.
Не встановлення вищевказаних обставин, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноосфера плюс» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук