Справа № 2-а-32/09
Іменем України
18 лютого 2009 року Каховський міськрайонний суд Херсонської області
у складі: головуючого-судді Єйбог І. М.
при секретарі Кобзаренко І. Ю.
за участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Каховка Херсонської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Каховської районної державної адміністрації (далі УПСЗН ) про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною віком до 3-х років та стягнення заборгованості,
Позивачка звернулась до суду з позовом, мотивуючі свої вимоги тим, що 16.03.2007 року вона народила сина ОСОБА_4 і перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має право на одержання одноразової допомоги при народженні дитини та на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважає, що вказані виплати нараховуються їй у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованої та сплаченої суми соціальної допомоги по догляду за дитиною віком до 3-х років відповідно до вимог чинного законодавства, але не менше розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до шести років. Стягнути з Управління на її користь заборгованість по допомозі на дитину віком до 3-х років у розмірі 7 тисяч 89 гривень 15 копійок .
В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав і надав пояснення в межах заявленого позову та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. ).
Представник відповідача позов не визнала, надала письмові заперечення і пояснила, що всі виплати позивачеві здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства та в межах бюджетних асигнувань з врахуванням того, що позивачка просила згідно її заяви призначити їй допомогу без урахування доходів.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню .
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» ( далі по тексту - Закон ) громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Одним з видів державної допомоги сім*ям з дітьми є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону).
Згідно із ст.ст. 13, 14 Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею триріч-ного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Стаття 15 Закону (у редакції Закону від 22.03.2001 року № 2334-ІІІ) визначала, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. У разі народження (усиновлення, встановлення опі-ки) двох і більше дітей допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.
Згідно із абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної суб венції з державного бюджету місцевим бюджетам і визначається як різниця між 50 відсотками прожит-кового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахова-них осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладений наступним чином: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.2008 року - 50 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та серед-ньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Відповідно до ст.58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня 538 грн., з 1 липня - 540 грн., з 1 жовтня - 557 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні з 25.05.2007 року і отримала такі види допомоги: щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини- 425 гривень за 12 місяців, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: в липні 2007 року - 101.16 гривень; в серпні 2007 року- 103.41 гривень; у вересні 104.85 гривень; у жовтні 2007 року- 104.85 гривень; у листопаді 2007 року-107.73 гривень; у грудні 2007 року- 110.88 гривень.
Суд вважає необхідним зобов'язати Управління нарахувати та виплатити позивачу недоотриману допомогу за вказаний період, виходячі з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за місцем отримання позивачем сум призначеної допомоги, а саме:
липень 2007 року -361.84 гривень ;
серпень 2007 року- 359.59 гривень ;
вересень 2007 року- 358.15 гривень ;
жовтень 2007 року- 365.15 гривень ;
листопад 2007 року - 362.27 гривень ;
грудень 2007 року - 359.12 гривень ;
січень 2008 року- 396 гривень;
лютий 2008 року-396 гривень;
березень 2008 року- 396 гривень;
квітень 2008 року-408 гривень;
травень 2008 року-408 гривень;
червень 2008 року-408 гривень;
липень 2008 року-410 гривень;
серпень 2008 року-410 гривень;
вересень 2008 року-410 гривень;
жовтень 2008 року-427 гривень;
листопад 2008 року- 427 гривень;
грудень 2008 року-427 гривень, а всього 7089 гривень 15 копійок.
Оцінюючи заперечення представника УПСЗН проти позову суд виходить з наступного.
Згідно ст.17 ч.1 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав лю дини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у ст.1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.
Тому при розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не мо-жуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).
У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є дію-чим та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lех sресіаlіs.
Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п.26 рішення Кечко проти України; рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00).
З таких підстав доводи відповідача про посилання на відсутність фінансових можливостей дер-жави не можуть бути прийняті до уваги.
Посилання відповідача на те, що спеціальний Закон lех sресіаlіs.тобто Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік не передбачає асигнування на виплату допомоги у розмірі, визначеної Законом, тому має перевагу перед Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", не можуть бути прийняті до уваги, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових законів, внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
Оскільки правові положення, які передбачають виплату державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до Закону є чинним тобто не скасовані, не змінені, і позивачка як мати неповнолітньої дитини віком до 3 років має право на її одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати або відмовляти у їх здійсненні.
Окрім того, Рішенням Конституційного Суду у справі за конституційним поданням 46 народних де-путатів України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік"(справа про соціальні гарантії громадян) від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 ви-знано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема норми абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення» Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три-річного віку.
При цьому, Конституційним Судом України визначено, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України ? він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупиня-тися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відно-син, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Ко-дексу. Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціаль-ної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життє-вий рівень (стаття 48 Конституції України). Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України
За таких обставин, суд визнає відмову УПСЗН щодо виплати позивачці су-ми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встанов-лених на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку неправомірною і вважає, що сума недоотриманої допомоги за період з 01.04.2007 по 01.12.2008 року підлягає стягненню з УПСЗН на користь позивачки в примусовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 13-15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ(в редакції Закону від 22.03.2001 року № 2334-ІІІ); рішення Конституційного Суду у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Дер-жавний бюджет України на 2007 рік"(справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 ст.ст. 56, 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 01.06.2007 ро-ку №1119-У;ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до дея-ких законодавчих актів» від 28.12.2007 року № 107-УІ; керуючись ст.ст., 158 - 163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Каховської районної державної адміністрації Херсонської області щодо виплати та перерахування ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років за період з липня 2007 року по 31 грудня 2008 року-неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Каховської районної державної адміністрації Херсонської області перерахувати та виплатити ОСОБА_3 допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років за період з липня 2007 року по 31.12.2008 року у розмірі 7089 гривень 15 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення зазначених строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було по-дано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної си-ли після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя : І.М. Єйбог