м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
03.03.2009 року Справа № 7/258
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Єжової С.С.
Журавльової Л.І.
секретар
судового засідання: Міхальчук О.А.
за участю представників:
від позивача: -Приходько А.О., адвокат, дов. б/н від 01.12.08;
від відповідача: -повноважний представник не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Чайний дом
«Мономах», м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 26.01.09
по справі №7/258 (суддя -Калашник Т.Л.)
за позовом Приватного підприємства «Олексіївський комбінат
продтоварів», м. Харків
до відповідача Малого приватного підприємства «Чайний дом
«Мономах», м. Луганськ
про стягнення 21233 грн. 82 коп.
У грудні 2008 року Приватне підприємство «Олексіївський комбінат продтоварів», м. Харків (далі за текстом -ПП «Олексіївський комбінат продтоварів», позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 08.12.08 б/н з вимогами про стягнення з Малого приватного підприємства «Чайний дом «Мономах», м. Луганськ (далі за текстом -МПП «Чайний дом «Мономах», відповідач), основного боргу у розмірі 18778 грн. 64 коп. за поставлений за договором від 09.08.07 б/н товар та пені за прострочення платежів у розмірі 2455 грн.18 коп. (всього -у сумі 21233 грн. 82 коп.).
12.01.09 позивач подав до суду першої інстанції заяву від 10.01.09 б/н про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 18778 грн. 64 коп. за поставлений за згаданим вище договором товар та збільшену суму пені за прострочення платежів у розмірі 4527 грн. 74 коп., всього - у сумі 23306 грн. 38 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.01.09 у даній справі позов задоволений у повному обсязі, а саме: з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 18778 грн. 64 коп., пеню у сумі 4527 грн. 74 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 233 грн. 06 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Дане рішення мотивоване положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та обґрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 26.01.09 у справі №7/258, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 10.02.09 б/н, у якій просить скасувати згадане рішення та у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на наступне:
-оскаржуване рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права;
-оскаржуване рішення було винесено без участі представника відповідача;
-суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що позивач в підтвердження наявності суми боргу та розрахунку пені подав до суду накладні на отримання товару, в яких не зазначено про наявність договору поставки від 09.08.07 б/н, а тому таке постачання слід розглядати як таке, що здійснено не на підставі вказаного договору;
-договір, на який посилається суд першої інстанції та позивач, не був підставою для постачання товару, а тому при розгляді справи суд не повинен був застосовувати положення цього договору;
-відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; за своєю правовою природою договір від 09.08.07 б/н є договором поставки;
-у параграфі 1 глави 30 Господарського кодексу України зазначені істотні умови договорів поставки, до них віднесені, зокрема: ціна, кількість, асортимент товару, строк і порядок поставки, якість товару, гарантії якості та комплектність товару; у договорі від 09.08.07 б/н відсутні всі істотні умови, які необхідні для даного виду договорів; такі істотні умови зазначені в накладних, які підтверджують саме постачання товару;
-однак, в накладних не узгоджено строки та порядок розрахунків, а тому моментом виникнення у відповідача обов'язку оплатити отриманий товар слід вважати, відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, момент пред'явлення йому позивачем відповідної вимоги;
-в матеріалах даної справи немає доказів пред'явлення відповідачу вимоги про оплату вартості товару, поставленого на підставі накладних, а тому права позивача у даному випадку не порушені, оскільки він не вимагав у відповідача оплатити отриманий товар.
Позивач 27.02.09 подав до Луганського апеляційного господарського суду заперечення від 26.02.09 б/н, в якому висловив непогодження з доводами відповідача, викладених у його апеляційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Луганської області -без змін.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.02.09 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України» для розгляду апеляційної скарги Малого приватного підприємства «Чайний дом «Мономах», м. Луганськ, від 10.02.09 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 26.01.09 у справі №7/258 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Бойченко К.І., суддя -Єжова С.С., суддя -Журавльова Л.І.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, між позивачем -Приватним підприємством “Олексіївський комбінат продтоварів» (Продавець) та відповідачем -Малим приватним підприємством “Чайний дом “Мономах» (Покупець) було укладено договір поставки від 09.08.07 б/н (далі за текстом -договір), за умовами якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця харчові концентрати (товар), відповідно до накладних, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у строки та у порядку, які передбачені цим договором (п. 1.1. договору).
Згідно п. 3.1. договору передбачені строк та форма оплати, а саме: обліковий або безобліковий розрахунок на розрахунковий рахунок Продавця з відстроченням платежу 21 (двадцять один) календарний день з моменту поставки товару на склад Покупця.
На виконання вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, згідно до відповідних видаткових накладних №Т/1-0065 від 29.01.08, №Т/1-0090 від 11.02.08, №Т/1-0118 від 21.02.08, №Т/1-0160 від 12.03.08, №Т/1-0206 від 31.03.08, №Т/1-0229 від 10.04.08, №Т/1-0254 від 21.04.08, №Т/1-0318 від 28.05.08, №Т/1-0387 від 25.06.08, №Т/1-0433 від 17.07.08, №Т/1-0460 від 31.07.08, №Т/1-0536 від 09.09.08 (а.с.14-25), який був отриманий представником відповідача за відповідними довіреностями та підпис представника скріплено печаткою підприємства.
Зобов'язання по перерахуванню позивачеві вартості продукції в зазначені вище обумовлені договором строки, відповідачем були виконані частково, тому станом на 08.12.08 за ним склалась заборгованість на суму 18778 грн. 64 коп. та позивач звернувся до суду з проханням стягнути з відповідача дану заборгованість.
У відповідності з п. 5.1. договору позивачем нараховано відповідачеві за несвоєчасне здійснення розрахунків за товар пеню у розмірі 4527 грн. 74 коп. за період з 20.02.08 по 16.03.08 (відносно заборгованості за видатковою накладною від 29.01.08); за період з 04.03.08 по 02.04.08 (відносно заборгованості за видатковою накладною від 11.02.08); за період з 14.03.08 по 20.04.08 (відносно заборгованості за видатковою накладною від 21.02.08); за період з 03.04.08 по 14.05.08 (відносно заборгованості за видатковою накладною від 12.03.08); за період з 22.04.08 по 12.06.08 (відносно заборгованості за видатковою накладною від 31.03.08); за період з 02.05.08 по 17.06.08 (відносно заборгованості за видатковою накладною від 10.04.08); за період з 13.05.08 по 24.06.08 (відносно заборгованості за видатковою накладною від 21.04.08); за період з 18.06.08 по 04.08.08 (відносно заборгованості за видатковою накладною від 28.05.08); за період з 17.07.08 по 07.10.08 (відносно заборгованості за видатковою накладною від 25.06.08); за період з 08.08.08 по 10.11.08 (відносно заборгованості за видатковою накладною від 17.07.08); за період з 22.08.08 по 07.12.08 (відносно заборгованості за видатковою накладною від 31.07.08); за період з 01.10.08 по 07.12.08 (відносно заборгованості за видатковою накладною від 09.09.08), яку він просить стягнути на свою користь.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Пунктом 8 договору сторони передбачили строк його дії: початок -з моменту підписання, закінчення -31.12.07.
За умовами п. 9 договору дія договору продовжується на один рік, якщо жодна з сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше п'яти днів до закінчення дії даного договору.
Матеріали справи свідчать про те, що строк дії договору 31.12.07 не закінчився, тобто, він був продовжений відповідно до умов п. 9 договору.
Відповідачем не доведено факту отримання товару за вищевказаними накладними з інших підстав, а не за договором, на підставі якого заявлений позов.
Сторони найменували договір як договір поставки, зазначивши при цьому, що позивач виступає у якості продавця, а відповідач є покупцем.
Зі змісту договору слідує, що це договір купівлі-продажу.
Умовами п. 1.1 договору сторони визначили, що позивач зобов'язується передати відповідачу у власність, а відповідач - прийняти і оплатити товар: харчові концентрати згідно накладним.
За умовами п. 1.2 договору сторони визначили вартість товару - згідно накладним.
У вищевказаних накладних перелічений товар, який позивач відпустив, а відповідач отримав, та його вартість.
Позивач реалізовував відповідачу товар за договором як після укладання договору у 2007 році, так і на протязі 2008 року, але відповідач отриманий за договором товар оплатив частково.
Відповідач заявив клопотання від 15.12.08 №677 (а.с. 29) та від 12.01.09 №683 (а.с. 53) про відкладення розгляду даної справи та повідомляв місцевий господарський суд про те, що заборгованість погашається у добровільному порядку.
Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними ним процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Доказів вжиття заходів щодо погашення заявленої до стягнення заборгованості відповідач ні суду першої інстанції, ні апеляційній інстанції не надав.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 03.03.09, пояснив, що відповідач борг не погашав та суду першої інстанції надав відомості, які не відповідають дійсності.
Щодо доводів апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України), судова колегія звертає увагу на наступне.
Провадження у даній справі порушено господарським судом Луганської області ухвалою від 09.12.08, та передбачений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору закінчувався 09.02.09.
У місцевому господарському суді відбулося три судових засідання -22.12.08, 12.01.09 та 26.01.09.
Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалах від 09.12.08, від 22.12.08 та від 12.01.09, не виконав повністю, відзиву на позов не надав, позовні вимоги не оспорив, як і не оспорив обґрунтування позивача стосовно підстав позову.
В останньому клопотанні від 23.01.09 №688 про відкладення розгляду справи відповідач пояснив, що на його підприємстві з 12.01.09 по 11.02.09 здійснюється аудиторська перевірка, по даним якої новий головний бухгалтер стає до своїх обов'язків 12.02.09, та просив відкласти розгляд справи на більш пізніший строк після закінчення перевірки.
Враховуючи, що строк вирішення спору закінчувався 09.02.09 та викладені доводи відповідача, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано залишив без задоволення клопотання відповідача від 23.01.09 №688 про відкладення розгляду справи.
Також судова колегія вважає, що місцевим господарським судом на законних підставах, згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за ненаданням відповідачем відзиву на позов та витребуваних інших документів, вирішив спір по суті за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Висновок суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позову у повному обсязі відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта судовою колегією залишаються поза увагою.
За таких обставин, судова колегія апеляційну скаргу відповідача -Малого приватного підприємства «Чайний дом «Мономах», м. Луганськ, від 10.02.09 б/н залишає без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 26.01.09 у справі №7/258 - без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 116 грн. 53 коп. за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги (відповідача у справі) -Мале приватне підприємство «Чайний дом «Мономах», м. Луганськ.
У судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1.Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Чайний дом «Мономах», м. Луганськ, від 10.02.09 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 26.01.09 у справі №7/258 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 26.01.09 у справі №7/258 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті державного мита у розмірі 116 грн. 53 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покласти на відповідача (заявника скарги) -Мале приватне підприємство «Чайний дом «Мономах», м. Луганськ.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова
Суддя Л.І. Журавльова