"03" березня 2009 р.
Справа № 8/499/08
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - Величко Т.А., суддів: Воронюка О.Л., Жукової А.М.
при секретарі судового засідання Арбієві А.А. за участю представників сторін: від позивача -не з'явився; від відповідача -не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату на рішення господарського суду Миколаївської області від 26.01.2009р. по справі № 8/499/08 за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ВАТ "Укртелеком" до Миколаївського обласного військового комісаріату про стягнення коштів у сумі 81088,2 грн.
встановив:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.01.09р. (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) позовні вимоги ВАТ “Укртелеком» в особі Миколаївської філії ВАТ “Укртелеком» задоволено повністю, стягнуто з Миколаївського обласного військового комісаріату кошти в сумі 81088,20грн., з яких: 63834,34грн -основний борг, 15477,40грн -збитки від інфляції, 1776,46грн -3% річних, 810,88грн -держмита, 118грн - витрат на ІТЗ судового процесу.
Судове рішення мотивоване доведеністю матеріалами справи прострочки виконання грошових зобов'язань за договорами про надання послуг електрозв'язку №469/07 від 12.12.06р., №470/07 від 12.12.06р., №465/07 від 06.12.06р., №464/07 від 06.12.06р., №463/07 від 06.12.09р., №462/07 від 06.02.06р.
В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, Миколаївський обласний військовий комісаріат просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 26.01.09р. в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 15477,40грн та 3% річних в сумі 1776,46грн, задовольнивши позовні вимоги лише в сумі основної заборгованості -63834,34грн.
Доводи скаржника грунтуються на тому, що Миколаївський ОВК є бюджетною організацією і фінансується виключно з Державного бюджету України, тому сплата поточних рахунків та/або заборгованості можлива лише за умови належного і своєчасного фінансування.
Загальний дефіцит бюджету на 2006р. склав 156601грн, в т.ч. дефіцит коштів, необхідних для сплати послуг зв'язку -145001грн, внаслідок чого своєчасна оплата за послуги зв'язку була неможлива.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, між Миколаївським обласним військовим комісаріатом та ВАТ “Укртелеком» в особі Миколаївської філії ВАТ “Укртелеком» були укладені договори №469/07 від 12.12.06р., №470/07 від 12.12.06р., №465/07 від 06.12.06р., №464/07 від 06.12.06р., №463/07 від 06.12.09р., №462/07 від 06.02.06р. про надання послуг електрозв'язку, згідно з умовами яких підприємство зв'язку зобов'язалося надавати послуги електрозв'язку, а споживач зобов'язався оплачувати їх вартість.
Відповідно до п. 4.1 договорів про надання послуг електрозв'язку, послуги які надаються підприємствам зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач (п. 4.2) сплачує послуги електрозв'язку за спільною погодженою авансовою системою оплати.
Згідно п. 4.5 договорів, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
У разі застосування авансової системи оплати ( п.4.6 договорів) споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно до 20-го числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі, не лише суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.
Відповідно до наданих позивачем доказів (роздруківок розрахунків): протягом березня-листопада 2007р. відповідачеві були надані послуги зв'язку на суму 47762,19грн; (договір № 469/07);
- протягом липня-листопада 2007р. позивач надав відповідачеві послуг зв'язку на суму 1248,41грн (договір №470/07);
- протягом листопада 2006р. - листопада 2007р. позивач надав відповідачеві послуг зв'язку на суму 3768,43грн (договір №465/07);
- протягом грудня 2006р -листопада 2007р. позивач надав відповідачеві послуг зв'язку на суму 4510,48грн (договір №464/07)
- протягом листопада 2006р. - листопада 2007р. позивач надав відповідачеві послуг зв'язку на суму 3473,37грн (договір № 463/07);
- протягом листопада 2006р. - листопада 2007р. позивач надав відповідачеві послуг зв'язку на суму 7071,46грн (договір №462/07).
Таким чином, станом на 02.12.08р. заборгованість відповідача по оплаті послуг електрозв'язку за вказаними договорами складала 63834,34грн, за стягненням якої із нарахуванням на неї інфляційних в сумі 15477,80грн та 3% річних в сумі 1776,46грн -звернувся позивач. Господарський суд, погодившись з доводами позивача, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, послався на доведеність розрахунковими документами суми боргу і правомірність стягнення її з нарахуванням інфляційних та річних відповідно до вимог чинного законодавства, а саме -ст. 625 ЦК України.
З обгрунтованістю висновків суду погодитися можна.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманих послуг зв'язку не виконав, хоча строк виконання їх настав. А тому висновок суду щодо обгрунтованості заявлених вимог в частині основної заборгованості в сумі 63834,34грн. є правильний.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлені господарським судом обставини, приймаючи до уваги ст. 625 ЦК України та положення типових договорів про надання послуг електрозв'язку, господарського та цивільного законодавства щодо відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, апеляційна інстанція вважає вірним висновок місцевого суду про правомірність позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних. Посилання відповідача на те, що він являється бюджетною організацією, як на підставу для звільнення від відповідальності у вигляді оплати боргу з інфляційними та річними, до уваги не приймається, оскільки чинне законодавство таких виключень для бюджетних установ не передбачає.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційна інстанція вважає рішення господарського суду таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,
колегія суддів постановила:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 20.01.09р. у справі № 8/499/08 -залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст.105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.А. Величко
судді : О.Л. Воронюк
А.М. Жукова