ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/6675/13 31.05.13
За позовом Фізичної особи - підприємця Овчиннікової Анни Миколаївни
До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
Про стягнення 24 853,16 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Сапсай В.М., довіреність № 1913 від 18.08.2005
від відповідача Бугаєнко Ю.М., довіреність № 0464 від 15.05.2012
Фізична особа - підприємець Овчиннікова Анни Миколаївни (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - відповідач ) про стягнення 24 853,16 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України, не відшкодовуються витрати понесені позивачем, внаслідок настання ДТП, винуватець якого був застрахований у відповідача.
Ухвалою суду від 09.04.2013р. порушено провадження у справі № 910/6675/13 та призначено розгляд на 13.05.2013 р.
13.05.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
13.05.2013 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача проти позову заперечив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Суд відклав розгляд справи на 31.05.2013р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.
16.05.2013р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.
31.05.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
24.03.2012 на перехресті пр. Маяковського - пр. Ватутіна, сталася ДТП за участю транспортного засобу «Субару», державний номерний знак АА 4004 ОТ, під керуванням Шапран С.І. та транспортного засобу «Богдан А 091», державний номерний знак 078-49КА, володільцем та користувачем якого є ФОП - Овчиннікова А.М. на підстав договору оренди № б/н від 28.11.2008р.
Згідно полісу № АВ/1707809 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Субару», державний номерний знак АА 4004 ОТ, була застрахована ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (далі - відповідач).
Відповідно до постанови Деснянського районного суду міста Києва № 3-2161 від 26.04.2012р., встановлено вину гр. Шапран С.І. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до норм Закону України « Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), позивач повідомив відповідача про проведення експертного дослідження пошкодженого автомобіля та в подальшому надав останньому докази вартості ремонту пошкодженого автомобіля, який самостійно було проведено позивача, проте відповідач відмовився провести виплату фактичних витрат позивача, посилаючись на те, що позивач позбавив відповідача встановити розмір матеріальної шкоди, оскільки позивач самостійно відремонтував пошкоджене авто.
Внаслідок відмови відпвідача від виплати страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача 24 853,16 грн. боргу, а саме: 21 051,93 грн. - вартості відновлювального ремонту пошкодженого авто, 2 826,23 грн. - пені, 980,00 грн. - вартості проведення товарознавчої експертизи та судові витрати.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач не повідомляв відповідача про настання ДТП, не викликав його для проведення огляду та оцінки пошкодженого автомобіля, а лише надав докази сплати вартості ремонту автомобіля.
Позивач проти наведеного заперечував, посилався на те, що відповідач був повідомлений страхувальникам (винуватцем ДТП) Шапран С.І., а відповідач в порушенням норм чинного законодавства України, не провів жодних дій для розслідування спірного страхового випадку.
Суд дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
24.03.2012р. сталася ДТП, винуватцем якого є Шапран С.І. (що підтверджено відповідною постановою суду), водій автомобіля «Субару», державний номерний знак АА 4004 ОТ; пошкодженим автомобілем у вказаному ДТП є «Богдан А 091», державний номерний знак 078-49КА, користувачем та розпорядником якого є - позивач.
Згідно полісу № АВ/1707809 відповідальність винуватця ДТП - Шапран С.І. застрахована ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», ліміт відповідальності 50 000,00 грн., франшиза у розмірі 1000,00 грн.
27.03.2012р. винуватець ДТП - Шапран С.І., згідно відповідної заяви повідомив відповідача про настання страхового випадку, що є в межах строку встановленого ст. 33.1.4 Закону України «Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Відповідач в своїх запереченнях, посилався на те, що у вказаній заяві відсутні будь-які дані про пошкоджене авто.
Відповідно до ст. 34.1 вказаного Закону, страховик (відповідач) зобов"язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запит щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Згідно ст. 34.2 Закону, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Представник відповідач не надав суду жодних доказів того, що відповідачем було здійснено хоч якісь дії, встановлені вказаними вище нормами Закону, хоча винуватець ДТП повідомив відповідача про настання страхового випадку вчасно. Тобто судом встановлено, що відповідач не здійснив жодних дій по встановленню обставин ДТП покладених на нього вказаними статтями Закону, зокрема, не здійснив жодних запитів до управління Державтоінспекції, суду інше.
Для здійснення своєї безпосередньої господарської діяльності, позивач відремонтував пошкоджене авто власними силами. В матеріалах справи наявна копія експертного звіту № 7010 від 29.03.2012р. та калькуляція до нього, згідно якого встановлено розмір матеріального збитку транспортного засобу «Богдан А 091», державний номерний знак 078-49КА, який складає 21 051, 93 грн. В підтвердження оплати вартості експертизи надано належну копію платіжного доручення № 1102 від 04.04.2012р., в підтвердження оплати вартості проведення ремонту автомобіля надано договір про надання послуг по ремонту автомобіля «Богдан А 091», державний номерний знак 078-49КА, платіжне доручення № 1141 від 27.04.2012р. про оплату послуг та акт здачі-приймання робіт № 000000103.
28.05.2013р. позивач звернувся до відповідача з заявою про відшкодування вартості відновлювального ремонту та додаткових платежів, до заяви було надано всі документи, на вимогу відповідача.
Листом від 24.07.2012р. № 4700-31 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, пославшись на неможливість огляду пошкодженого автомобіля.
У відповідності до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов"язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих, внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Крім того, статтями 3, 7, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено , що саме звіт про оцінку є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб"єктом оціночної діяльності - суб"єктом господарювання відповідно до договору. Проведення оцінки майна є обов"язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Судом встановлено, що звіт про встановлення розміру матеріальної шкоди, наданий позивачем, у повному обсязі відповідає положенням чинного законодавства України.
Враховуючи надання позивачем належних письмових доказів понесення збитків, встановлення вини винуватця ДТП, встановлення розміру матеріальної шкоди, повідомлення відповідача про настання ДТП та ненадання жодних доказів відповідачем, в підтвердження своїх заперечень викладених вище, а також беручи до уваги положення ст.ст. 29, 33, 34, 36,5 Закону України «Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд дійшов висновку про безпідставну відмову відповідача у здійсненні страхового відшкодування.
Штрафні санкції нараховані позивачем за прострочення виплати страхового відшкодування у вигляді пені, що складає 2826,23 грн. також підлягають задоволенню, оскільки ст. 36.5 Закону визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Судом також було встановлено, що позивачем при підрахуванні розміру позовних вимог не було враховано франшизу у розмірі 1000,00 грн., визначену згідно полісу № АВ/1707809, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково за мінусом франшизи.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково, з урахуванням франшизи у розмірі 1000,00 грн.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема 40) на користь Фізичної особи - підприємця Овчиннікової Анни Миколаївни (ідентифікаційний код 2939320986, адреса: 02218, м. Київ, вул. Райдужна 14, кв.57) 20 051 (двадцять тисяч п'ятдесят одну) грн. 93 коп. - страхового відшкодування, 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн. - вартість проведення товарознавчої експертизи, 2826 (дві тисячі вісімсот двадцять шість) грн.. 23 коп. - пені, 1651 (одну тисячу шістсот п'ятдесят одну) грн. 68 коп. - судового збору.
3. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
(Повний текст рішення складено: 04.06.2013р.)
Суддя Мельник В.І.