83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
31.05.2013р. Справа № 5006/25/35/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С. розглянувши матеріали скарги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на дії (бездіяльність) посадових осіб відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції в м. Донецьку по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення 1831,80 грн.,
за участю представників сторін:
від стягувача (позивача): не з'явились;
від боржника (відповідача): не з'явились;
від ВДВС: О.М.Бондар за довіреністю
Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулось із скаргою до Господарського суду Донецької області про визнання неправомірними дій Державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції в м. Донецьку (далі - ВДВС) про винесення постанови про повернення виконавчого документа від 06.02.2013р.
В обґрунтування своїх вимог щодо незаконності дій ДВС при винесенні постанови про повернення виконавчого документа від 06.02.2013р., скаржник посилається на статті 25,27,32,52,65,66 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки вважає, що ДВС не здійснено заходів щодо повного та своєчасного виконання рішення господарського суду Донецької області у вказаній справі.
Представник стягувача та боржника у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Представник ВДВС у судовому засіданні проти скарги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» заперечував, посилаючись на те, що всі дії відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» з виконання рішення по даній справі були встановлені, та за відсутності на балансі у Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» будь-яких коштів, нерухомого майна та транспортних засобів рішення не може бути виконане.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
Судом встановлено, що в проваджені господарського суду Донецької області знаходилась справа № 5006/25/35/2012 за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення 1831,80 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 5006/25/35/2012 від 01.08.2012р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задоволено повністю. З Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» стягнуто на відшкодування шкоди в порядку регресу суму у розмірі 1831,80 грн. А також стягнуто судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп.
17 серпня 2012 року на виконання цього рішення судом видано судовий наказ.
26 вересня 2012 року вказаний судовий наказ надійшов до ВДВС, у зв'язку з чим державним виконавцем 28.09.2012р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП/35137013, а також 19.11.2012р. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведено виконавчого провадження.
06 лютого 2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа у зв'язку з відсутністю боржника за юридичною адресою (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрьська, буд. 111), відсутністю транспортних засобів та нерухомого майна, відповідно до відомостей МРЕВ та КАП И»БТІ м. Донецька», відсутністю в установах банків грошових коштів для виконання виконавчого документу.
Не погодившись із зазначеною постановою ВДВС, Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулось із вказаною скаргою до господарського суду Донецької області.
В обґрунтування скарги позивач зазначив, що постанова про повернення виконавчого документа є незаконною, оскільки державний виконавець не виконав всіх необхідних дій для виконання рішення суду та повернув виконавчий документ, не виконавши рішення, тому, на його думку порушив законні права стягувача на виконання рішення суду.
У судовому засіданні встановлено, наказ по справі № 5006/25/35/2012, виданий 17.08.2012 надійшов на виконання до ВДВС 26.09.2012р. Відповідно до вимог ст.ст. 17, 19, 20, 25 ЗУ «Про виконавче провадження» 28.09.2012 відкрито відповідне виконавче провадження ВП №35137013. В порядку вимог ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження 19.11.2012 приєднано до зведеного виконавчого провадження відносно стягнення з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» боргів на користь фізичних та юридичних осіб.
Виконавчі дії провадилися державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження за місцезнаходження боржника, а саме, місцем юридичної реєстрації - вул. Краснооктябрьська, 111, м. Донецьк. Постановою державного виконавця від 23.07.2012 накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Також накладено арешт на кошти, що обліковуються на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах України.
Виходами державного виконавця 09.08.2012, 15.08.2012 встановлено, що за юридичною адресою - вул. Краснооктябрьська, 111, м. Донецьк, Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія» зареєстровано, але відсутнє (а.с.146). Згідно відповідей МРЕВ, КП «БТІ м. Донецька» встановлено, що за боржником автотранспортних засобів та нерухомого майна не зареєстровано.
Керуючись ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» 22.11.2012 до Будьоннівського районного суду м. Донецька направлено подання про обмеження права виїзду за кордон керівника Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія». В задоволенні подання судом відмовлено.
З метою перевірки накопичення коштів на рахунках боржника до установ банків направлено платіжні вимоги. Згідно отриманих відповідей встановлено, що грошові кошти для виконання виконавчих документів відсутні (а.с.148-162).
Згідно листа з Донецького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України в управлінні інформація про наявність зареєстрованих за товариствами цінних паперів відсутня, оскільки ведення цього обліку здійснює реєстратор та зберігач саме цих товариств. Інформація про реєстраторів та зберігачів цінних паперів Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» до відділу не надходила.
06 лютого 2013 року за виконавчим документом винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню №ВП/35137013 на підставі п. п. 2, 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Копія постанови разом з виконавчим документом направлено стягувачеві. Одночасно стягувачеві роз'яснено право повторного пред'явлення виконавчого документа на виконання у строки, встановлені діючим законодавством.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
За змістом статті 11 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до частини 1-5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Зі змісту статті 65 цього закону вбачається, що готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи. Вилучена готівка зараховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня з моменту вилучення. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Згідно частини 1 статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
Стаття 47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Суд вважає, що ВДВС надані належні докази, якими він обґрунтовує свої заперечення на скаргу. Доказів, які б спростовували доводи ВДВС, скаржник суду не надав.
З огляду на зазначене, суд вважає, що постанова про повернення виконавчого документа від 06.02.2013р. у виконавчому провадженні № ВП/35137013, винесена ВДВС на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, отже суд визнає доводи скаржника неправомірними і відмовляє у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -
У задоволенні скарги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на дії (бездіяльність)посадових осіб відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції в м. Донецьку про винесення постанови про повернення виконавчого документа від 06.02.2013р. по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення 1831,80 грн. - відмовити.
Ухвала господарського суду Донецької області може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов