83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
28.05.2013 Справа № 905/2567/13
Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали
за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод"
доПублічного акціонерного товариства "Костянтинівський завод "Втормет"
про представники сторін: від позивача: від відповідача:стягнення 6707,08грн. Тюрін О.В. -представник за довіреністю; не з'явився;
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" до Публічного акціонерного товариства "Костянтинівський завод "Втормет" про стягнення заборгованості у розмірі 6707,08грн., у тому числі основного боргу у розмірі 6546,20грн., 3% річних у розмірі 160,88грн.,
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №МТБ/1201 від 12.01.2012 в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 6546,20грн.
В підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №МТБ/1201 від 12.01.2012; специфікації №1 від 12.01.2012 до договору поставки №МТБ/1201 від 12.01.2012; банківської виписки; прийомо-здаточні акти; накладна №166 від 23.04.2012; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей; рахунки-фактури; претензії №1103-Ю від 20.12.2012; фіскального чеку №6778; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.12.2012; листа б/н від 21.01.2013; журналу реєстрації вхідної факсимільної документації; протоколу про залік взаємних вимог від 28.02.2013;
Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява були надіслані відповідачу на адресу, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
12.01.2012 між Товариством з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", як постачальником (позивач) та Публічного акціонерного товариства "Костянтинівський завод "Втормет", як покупцем (відповідач) укладено договір поставки №МТБ/1201 (далі-договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався продати, а покупець купити метали чорні вторинні (далі - товар), кількість, ціни та вид зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 2.6 договору покупець сплачує повну вартість товару за рахунком-фактурою, виставленою на передоплату протягом 3 банківських днів з дня отримання.
Згідно з п. 3.1 договору постачальник поставляє покупцю товар на умовах зазначених у специфікаціях даного договору.
Датою поставки товару є день підписання сторонами накладної на відпускання товарно-матеріальних цінностей (п. 3.4 договору).
Залежно від завантаження транспортних засобів, допускається Толеранс +/- 20% від загального обсягу, зазначеного у відповідній специфікації. При перевищенні поставленого обсягу товару, він підлягає прийманню покупцем, з обов'язковою наступною оплатою протягом 3 банківських днів після виставляння рахунку-фактури (п. 3.6 договору).
Пунктом 8.5 договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року, але у будь-якому випадку до закінчення взаєморозрахунків.
Одночасно з підписанням договору було погоджено та підписано специфікацію №1 від 12.01.2012 (додаток №1) до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку лому стального: вид 501 (дріт) у кількості 70 тон за ціною 2000,00грн. без ПДВ, на суму 140000,00грн., без ПДВ. Умови поставки: EXW - склад постачальника м.Попасна, згідно Інкотермс-2010, строк поставки: протягом 7 календарних днів з моменту 100% передплати.
Пунктом 3 специфікації №1 від 12.01.2012 (додаток №1) до договору сторони визначили умови оплати:
- покупець сплачує 100% вартості товару, планованого до відвантаження, протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури на попередню оплату (п. 3.1 специфікації №1 від 12.01.2012 (додаток №1) до договору);
- на підставі документів, зазначених у п. 4 цієї специфікації, постачальник виставляється остаточний рахунок-фактуру, що э підставою для оплати та оплачується протягом 3 банківських днів з моменту його отримання покупцем. Разом з рахунком-фактурою надається податкова накладна (п. 3.2 специфікації №1 від 12.01.2012 (додаток №1) до договору).
Загальна сума договору з урахуванням специфікації №1 становить 140000,00грн. (п. 6 специфікації №1 від 12.01.2012 (додаток №1) до договору).
Договір та специфікація №1 від 12.01.2012 (додаток №1) до нього підписані сторонами, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.
Відповідач, виконуючи взяті на себе зобов'язання, згідно зі специфікацією №1 від 12.01.2012 до договору, перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 140000,00грн., про що свідчить банківська виписка за 23.01.2012, яка надана позивачем та міститься в матеріалах справи.
На виконання умов договору та специфікації №1 до договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 149585,00грн., що підтверджується видатковою накладною №166 від 23.04.2012 на суму 14092,00грн. (відповідно до розрахунку позивача загальної поставки товару за договором сума поставки товару за накладною №166 від 23.04.2012 становить 14092,00грн. про що виставлено рахунок №609 від 30.04.2012 відповідачу на суму 14092,00грн.); прийомо-здаточними актами: №14 від 26.01.2012 на суму 13718,00грн., №17 від 27.01.2012 на суму 20330,00грн., №18 від 30.01.2012 на суму 13192,00грн., №27 від 28.02.2012 на суму 19608,00грн., №34 від 02.03.2012 на суму 20254,00грн., №51 від 29.03.2012 на суму 18682,00грн., №87 від 14.05.2012 на суму 11818,00грн., №104 від 07.06.2012 на суму 18164,00грн., які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.
Поставлений згідно вищезазначених прийомо-здаточних актів та видаткової накладної товар на підставі довіреностей №07 від 23.01.2012, б/н від 27.02.2012, №43 від 22.03.2012, №68 від 23.04.2012, №110 від 05.06.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних прийомо-здаточних актах та видатковій накладній.
З представлених прийомо-здаточних актів та видаткової накладної вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять усі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками такі прийомо-здаточні акти та накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних прийомо-здаточних актів та видаткової накладної здійснювалась на виконання договору поставки №МТБ/1201 від 12.01.2012.
На виконання п. 2.6 договору та п.п. 3.1, 3.2 специфікації №1 до договору позивач передав відповідачу рахунки-фактури на оплату поставленого товару на загальну суму 149858,00грн., а саме: №956 від 30.06.2012 на суму 18164,00грн., №786 від 31.05.2012 на суму 11818,00грн., №609 від 30.04.2012 на суму 14092,00грн., №463 від 31.03.2012 на суму 38936,00грн., №285 від 29.02.2012 на суму 19608,00грн., №136 від 31.01.2012 на суму 47240,00грн., які надані позивачем до матеріалів справи.
Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначених прийомо-здаточних актів та видаткової накладної, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись у терміни, передбачені сторонами у договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 23.01.2012 перераховано позивачу передплату за товар у розмірі 140000,00грн.
Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порушення умов договору та специфікації до нього, відповідач зобов'язання щодо повної оплати вартості отриманого товару не виконав. Відповідно до матеріалів справи відповідачем перераховано позивачу 140000,00 грн.
Також як стверджує позивач, ним проведено з відповідачем залік зустрічних взаємних вимог на суму 3311,80грн., на підтвердження чого позивач надає протокол від 28.02.2013 про залік зустрічних взаємних вимог, відповідно до умов Товариство з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" погашає заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Костянтинівський завод "Втормет" у сумі 3311,80грн. (платіжне доручення №1341 від 27.10.2011 на суму 11000,00грн., остаток оплати 3311,80грн.), а Публічне акціонерне товариство "Костянтинівський завод "Втормет" погашає заборгованість перед Товариством з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" у сумі 3311,80грн. (рахунок №956 від 30.06.2012). Внаслідок проведення заліку зустрічних однорідних вимог заборгованість відповідача перед позивачем за договором №МТБ/1201 від 12.01.2012 становить 6546,20грн. Проте, даний протокол підписаний тільки з боку позивача та скріплений його печаткою, але не містить з боку відповідача а ні підпису, а ні печатки.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо):,
3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Частина 2 ст. 601 Цивільного кодексу України зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про неможливість прийняти до розрахунку суми основного боргу факт зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки позивачем не надано жодних доказів в підтвердження наявності його боргу перед відповідачем для перевірки судом щодо зустрічності, однорідності та настання строку виконання, не надано доказів звернення із такою заявою до відповідача, а протокол наданий позивачем відповідачем не підписаний.
Позивачем до матеріалів справи надано копії претензії №1103-Ю від 20.12.2012, в якій позивач вимагає від відповідача погасити заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 6546,20грн., фіскального чеку №6778 від 12.2012. Претензія отримана відповідачем 28.12.2012, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.12.2012. Відповідач листом б/н від 21.01.2013 надав позивачу відповідь, в якій зазначив, що у зв'язку зі зміною власника Публічного акціонерного товариства "Костянтинівський завод "Втормет" у відповідача на даний час не має можливості здійснити сплату заборгованості у сумі 6546,20 грн. за договором № МБТ/1201 від 12.01.2012, але у лютому-березні поточного року підприємство відновить роботу і здійснить оплату боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору та специфікації №1 до договору, вартість товару отриманого за вищезазначеними прийомо-здаточними актами та видатковою накладною оплатив частково, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 9858,00грн.
Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження перерахування позивачу коштів у розмірі 9858,00грн., а матеріали справи таких не містять.
Однак, суд не виходить за рамки позовних вимог, тому з відповідача підлягає стягненню основний борг у розмірі 6546,20грн.
Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 10.06.2012 по 04.04.2013 у розмірі 160,88грн.
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних позивача суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування 3% річних.
За розрахунком суду, розмір 3% річних за період з 05.07.2012 (дата визначена судом з урахуванням дати виставлення рахунку №956 від 30.06.2012 +3 банківських дня) по 04.04.2013 (дата визначена позивачем) становить 148,00грн., який підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у частково.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Костянтинівський завод "Втормет" (вул. Леніна, буд. 1, м. Костянтинівка, Донецька область, 85103, ЄДРПОУ 00191477 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" (вул. Залізнична, буд. 1, м. Попасна, Луганська область, 93300, ЄДРПОУ 34502350) основний борг у розмірі 6546 (шість тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 148 (сто сорок вісім) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн. 20 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Д.М. Огороднік
Дата складення повного рішення 01.06.2013.