83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.05.2013р. Справа № 905/3107/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В.
при секретарі судового засідання Павленко М.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області
До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Донецька обласна дирекція
Предмет спору: повернення зайве перерахованих сум та стягнення штрафу
За участю представників:
від позивача: - Пупченко А.В.
від відповідача: - Глушко М.С.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області (далі - Фонд) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Донецька обласна дирекція (далі Банк) про повернення зайве перерахованих сум та стягнення штрафу.
В обґрунтування позову посилається на те, що Єроцький Микола Васильович, на рахунок якого перераховувались кошти, помер 16.07.2012 року, але у відділення Фонду інформація про його смерть була відсутня і тому грошові кошти продовжували перераховуватися на його рахунок. На вимогу позивача, відповідач зайве перераховані кошти не повернув, посилаючись на умови Договору № 0332055700, згідно якого не передбачено списання грошових коштів Єроцького М.В. на користь Фонду у разі смерті клієнта. У зв'язку з чим, позивач просив зобов'язати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повернути зайве перераховані суми страхових виплат з 01.07.2012 по 01.01.2013 у розмірі 785,02 грн. Крім того, посилаючись на параграф 1 ст. 6 розділу ІІІ договору № 07-3/34-10/СБО/6-09/НЮ від 04.01.2009р., укладеного між Фондом та Банком, позивач просив стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму штрафу у розмірі 785,02 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що позивачу було відмовлено у поверненні грошових коштів з рахунку Єроцького М.В., у зв'язку з відсутністю будь-якої законної підстави: рішення суду чи умови договору між банком та клієнтом. При цьому така відмова не ґрунтується на волевиявленні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Також зазначив, що позивач не має підстав стягувати штраф у розмірі 785,02 грн., оскільки відповідач, згідно умов договору між Фондом та Банком, своєчасно здійснював відповідні зарахування на картковий рахунок клієнта.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську (далі - Відділення Фонду) виплачувало Єроцькому М.В. страхові виплати, які він отримував через ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на особовий рахунок 0332055700.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-НО № 598113 Єроцький Микола Васильович помер 16.07.2012 року (а.с.19).
Про смерть Єроцького М.В. позивач дізнався тільки у січні 2013 року, у зв'язку з чим, за період після смерті Єроцького М.В., а саме: з 17 липня 2012р. по 01 січня 2013р. відділення Фонду зайво перерахувало на його особовий рахунок 0332055700 у філії - Красноармійське відділення №1 м. Красноармійськ ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суму страхових виплат в розмірі 785,02 грн.
31.01.2013р. Позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив повернути 785,02 грн. у зв'язку зі смертю Єроцького М.В.
Донецька обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» листом від 06.02.2013 року відмовила Фонду у поверненні грошових коштів з рахунка фізичної особи, враховуюче те, що умовами договору, укладеного між клієнтом та банком не передбачено підстави списання грошових котів у разі смерті клієнта. Відповідач повідомив, що суми грошової допомоги можуть бути повернуті Фонду на підставі рішення суду про списання грошових коштів, або у разі офіційної заяви спадкоємців після прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області укладено договір № 07-3/34-10/СБО/6-09/НЮ від 04.01.2009 року на здійснення виплат страхових відшкодувань (виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей) за згодою одержувачів виплат через поточні рахунки в установі Банку) (а.с.12-16).
Відповідно до параграфу 3 ст. 8 розділу ІІІ договору суми страхової виплати зараховані на поточний або картковий рахунок отримувача страхових виплат, починаючи з дня наступного за днем його смерті, установи Банку повертають відповідно Фонду, за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку одержувача грошової допомоги.
Згідно параграфу 1 ст. 6 розділу ІІІ договору за несвоєчасне повернення на банківські рахунки Фонду сум коштів, не використаних для здійснення виплат грошової допомоги, за умови своєчасного і в повному обсязі ії фінансування, на установи Банку накладається штраф у розмірі своєчасно не повернених сум виплат грошової допомоги.
В своє чергу 15.05.2006 року між відповідачем та Єроцьким Миколою Васильовичем укладено договір № 05/11-15/31-362 відкриття пенсійного карткового рахунку № 0332055700.
Переглянувши умови карткового договору, судом не встановлено зобов'язання Банка щодо повернення коштів у разі смерті вкладника, або права на списання коштів з рахунка клієнта без його розпорядження.
Статтею 11 Закону України «Про власність» визначено, що суб'єктами права індивідуальної власності є, зокрема, громадяни України.
Відповідно до статті 317 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з частинами першою і другою статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 346 названого Кодексу право власності припиняється у разі, зокрема, смерті власника.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини першої статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Водночас згідно із статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження; ці кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду.
Пунктом 1.39 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що примусове списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Відповідно довідки Донецької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 23.05.2013р. на картковому рахунку Єроцького М.В. № 0332055700 знаходяться залишок сум пенсій та матеріальної допомоги у розмірі 1236, 61 грн.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, про доведеність позовних вимог у частині зобов'язання відповідача повернути зайве перераховані суми страхових виплат Єроцькому М.В.з 01.07.2012 по 01.01.2013 у розмірі 785,02 грн.
Висновки господарського суду щодо спірних правовідносинах узгоджуються з правовою позицією Вищого господарського суду України викладеною у постанові від 20 лютого 2007 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області, м. Красноармійськ Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України».
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 785,02 грн. суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, умовами параграфу 1 ст. 6 розділу ІІІ договору № 07-3/34-10/СБО/6-09/НЮ від 04.01.2009 року на установи Банку накладається штраф у розмірі своєчасно не повернених сум виплат грошової допомоги за несвоєчасне повернення на банківські рахунки Фонду сум коштів, не використаних для здійснення виплат грошової допомоги , за умови своєчасного і в повному обсязі ії фінансування.
Відповідно до частини 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1, 2 ст. 217 ГК України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (частина 1, 2 ст. 218 ГК України).
З аналізу наведеного вбачається, що однією з умов накладення штрафу повинно бути вчинення правопорушення у сфері господарювання, а саме несвоєчасне повернення сум коштів, не використаних для здійснення виплат грошової допомоги та вина установи Банку у цьому.
Відповідачем у судовому засіданні доведено відсутність вини у даному спорі, так як установа банку не могла знати про смерть особи, на рахунок якої нараховувались кошти Відділенням фонду та не могла без рішення суду повертати нараховані кошти, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення штрафу не підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до статті 49 ГПК України, у зв'язку з відсутністю вини відповідача на нього не покладаються судові витрати по справі.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Донецька обласна дирекція про повернення зайве перерахованих сум та стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2-1, 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Донецька обласна дирекція про повернення зайве перерахованих сум та стягнення штрафу - задовольнити частково.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» Донецька обласна дирекція (83086, м.Донецьк, вул. Ф. Зайцева, 46в, код ЄДРПОУ 23346741) перерахувати на рахунок Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області (85300, м.Красноармійськ, пров. Мостовий, 30, р/р 37171400901060 в ГУ ДКСУ в Донецькій області, код ЄДРПОУ 25968458, МФО 834016) зайве перераховані страхові виплати з карткового рахунку № 0332055700 Єроцького Миколи Васильовича у розмірі 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 02 коп.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 30 травня 2013 року.
Повний текст рішення складено та підписано 04 червня 2013 року.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов