Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
30 травня 2013 року 12:43 Справа № 814/1531/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Зіньковський О.А., суддів Марич Є. В., Устинова І. А., секретаря судового засідання Котенкова Л. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮГЕВРОТРАНС", пров. Очаківський, 42-А
доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54000 Державної податкової служби України, Львівська площа, 8,Київ,04655
треті особи на боці відповідачівМіністерство доходів та зборів України, вул.Львівська площа,8,Київ,04655
провизнання дій неправомірними ,зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників:
від позивача: Баришніков А.О., довіреність №140 від 01.04.13р.;
від відповідача-2: Панчук С.Ю., довіреність №10/1417/842 від 11.03.13р.;
від третьої особи: Мар'янко Н. І., довіреність №99-99-10-17/14/1 від 25.04.13р.;
від відповідача-1: Федорінський Є. А., довіреність від 01.03.2013р.;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Югевротранс" (позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС (відповідач-1) та Державної податкової служби України (відповідач-2) з вимогами (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати неправомірними дії відповідачів щодо не реєстрації податкових накладних №4 від 12.03.2013р., №5 від 12.03.2013р., №11 від 18.03.2013р. №27 від 25.03.2013р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та визнати податкові накладні №4 від 12.03.2013р., №5 від 12.03.2013р., №11 від 18.03.2013р., №27 від 25.03.2013р. такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях (а.с.3-6, 33, 65, 73).
Відповідачі позовні вимоги не визнали, зазначили, що дії ними вчинені у відповідності до чинного законодавства (а.с.38-40, 66-68, 69-71). Представник третьої особи підтримав правову позицію відповідачів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, - встановив:
16.06.2011 року між ТОВ "Югевротранс" і відповідачем-1 було укладено договір про визнання електронних документів №3286 (далі - Договір, а.с.12-13).
На підставі зазначеного Договору позивач зобов'язувався подавати в електронній формі з дотриманням встановленого порядку податкову звітність та податкові накладні, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.10 ПКУ, а відповідач-1 - приймати і реєструвати зазначені електронні документи. З моменту укладання Договору і станом на 20.03.2013р. відповідачем-1 приймалися електронні документи, що надсилалися позивачем з використанням електронного цифрового підпису.
З 21.03.2013р. позивачем, засобами електронного зв'язку для проведення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), було направлено наступні податкові накладні: №4 від 12.03.2013р., №5 від 12.03.2013р., №11 від 18.03.2013р. та №27 від 25.03.2013р. (а.с.14-17).
Зазначені податкові накладні не були прийняті центральним порталом прийому звітності відповідача-2 та не були зареєстровані з посиланням на те, що "місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (а.с.18-20).
У зв'язку із наведеним 22.03.13р. підприємство було змушене звернутися зі скаргою на незаконні дії ДПІ з неприйняття податкової звітності, подавши по "гарячій лінії" ДПС України усну скаргу (№КО 4632), проте таке звернення до припинення незаконних дій не призвело, до цього часу позивач позбавлений можливості зареєструвати податкові накладні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:
Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.
Абзацом 2 п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.49.8 ст.49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених п.49.3 ст.49 ПКУ (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).
Як передбачено нормою абзацу першого п.49.9 ст.49 ПКУ, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Відповідно до абзаців 3 та 4 п.201.10 ст.201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (а.с.79, 81, 83, 85).
Згідно з абзацом 5 п.201.10 ст.201 ПК України якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 ПКУ, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.(а.с.79, 81, 83, 85).
Пунктом 9 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.10р., встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної з такими ж реквізитами.
Таким чином, податковим органом може бути відмовлено в прийнятті податкової накладної надісланої для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку, якщо в такій накладній допущено помилку, а саме, сформовано її з порушенням вимог, передбачених п.201.1 ст.201 та/або пунктом 192.1 ст.192 ПК України, зокрема, якщо в ній не зазначено адресу місцезнаходження юридичної особи - продавця.
Судом встановлено, що відповідачами було відмовлено у реєстрації податкових накладних позивача у ЄРПН із посиланням на невідповідність місцезнаходження позивача інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.79, 81, 83, 85).
В той же час в судовому засіданні було встановлено (і це підтверджено матеріалами справи), що державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про відсутність Товариства за місцезнаходженням: 54036, м.Миколаїв, провулок Очаківський 42-А.
30.11.12р. позивач отримав Витяг з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців в якому зазначено місцезнаходження позивача, а саме: 54036, м.Миколаїв, провулок Очаківський 42-А, яке до цього часу є незмінним за даними Реєстру (а.с.7-10).
Представники відповідачів підтвердили факт направлення позивачем відповідних податкових накладних в електронній формі та факт відмови у реєстрації із вищевказаних підстав. Будь - яких логічних пояснень причин відмови у реєстрації електронних накладних, не зважаючи на незмінність юридичної адреси позивача, відповідачами суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачами суттєво порушено умови договору №3286 від 16.06.2011 року про визнання електронних документів та положення статей 49 ПКУ щодо порядку реєстрації податкових накладних
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не наведено ґрунтовних доводів на підтвердження правомірності прийнятого рішення та вчинених дій, також не доведено наявність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Крім того, слід звернути увагу, що в Рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2003р. від 30.01.03р. зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Вказана позиція підтримана також і в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012р. №1503-12-13-12 де вказано, що задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі п.49.13 ст.49 ПКУ. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі, а порушені права позивача судовому захисту.
Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії Державної податкової служби України та ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби щодо відмови ТОВ "ЮГЕВРОТРАНС" у реєстрації податкових накладних №4 від 12.03.2013р., №5 від 12.03.2013р., №11 від 18.03.2013р. №27 від 25.03.2013р. в Єдиному реєстрі податкових накладних
3. Визнати податкові накладні "ЮГЕВРОТРАНС" №4 від 12.03.2013р., №5 від 12.03.2013р., №11 від 18.03.2013р., №27 від 25.03.2013р. такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх фактичного отримання Державною податковою службою України: №4 - 26.03.2013р., №5 - 21.03.2013р., №11 - 28.03.2013р. та №27 - 02.04.2013р.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ "ЮГЕВРОТРАНС" (код ЄДРПОУ 36622779) сплачений судовий збір в розмірі 68грн.82коп.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Зіньковський О. А.
судді: Марич Є. В.
Устинов І. А.