вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
24 грудня 2012 р. (11:26) Справа №2а-14113/12/0170/29
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Пакет Т.В.,
при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання протиправною та скасування постанови, спонукання до виконання певних дій.
Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АР Крим (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 16.11.2012 року про відмову у відкриті виконавчого провадження, зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження щодо постанови №101 від 29.05.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та стягнення залишку штрафу у розмірі 136 грн., зобов'язати відповідача провести виконавчі дії по виконанню постанови №101 від 29.05.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та стягнення залишку штрафу у розмірі 136 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову від 16.11.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо постанови №101 від 29.05.2009 року, однак штраф за вказаною постановою було стягнуто не у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача Лукіна О.В. позовні вимоги підтримала та просила у їх задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позові.
У судовому засіданні представник відповідача Романюк М.Ф. проти позову заперечувала та просила у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що виконавче провадження за виконавчим документом: постановою №101, виданою 29.05.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АР Крим було завершено, у зв'язку з її виконанням, що підтверджується постановами про закінчення виконавчого провадження державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 30.08.2010 року та 22.04.2011 року, у зв'язку з чим у державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка у своїй діяльності керується Законом України "Про виконавче провадження", який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України від 24.03.1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу", примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу в порядку, передбаченому законом (ст. 4 Закону України № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу").
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21.04.1999 року (далі по тексту - Закон № 606-XIV), примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 606-XIV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що 29 травня 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення серії КР000101, якою головного бухгалтера ТОВ «Авеню-Апр» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. (а.с.5), та яка була отримана останньою 02 червня 2009 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.6).
Згідно з ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови -не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
При цьому, статтею 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
18 серпня 2009 року позивачем на адресу Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим було направлено вищевказану постанову Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АПР Крим від 29.05.2009 року про стягнення з головного бухгалтера ТОВ «Авеню-Апр» ОСОБА_1 штрафу у розмірі 136 грн. (а.с.7).
18 грудня 2009 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Дуда М.В. у ході виконання виконавчого документа: постанови №101, яку видав 29.05.2009 року УПФ України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про стягнення з боржника (ОСОБА_1) на користь стягувача (УПФ України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим) суми у розмірі 136 грн., винесено постанову про повернення виконавчого документу, у зв'язку з неможливістю визначення місця проживання боржника (а.с.9).
07 червня 2010 року позивачем на адресу Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим повторно було направлено постанову Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АПР Крим від 29.05.2009 року про стягнення з головного бухгалтера ТОВ «Авеню-Апр» ОСОБА_1 штрафу у розмірі 136 грн. (а.с.10).
30 серпня 2010 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Цупа Ю.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку зі сплатою боржником суми боргу у повному обсязі (платіжне доручення №2909 від 30.08.2010 р.) у встановлений законом термін (а.с.11 зворотна сторона).
18 жовтня 2010 року позивачем на адресу Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим для примусового виконання повторно направлено постанову від 29.05.2009 року про стягнення з головного бухгалтера ТОВ «Авеню-Апр» ОСОБА_1 штрафу у розмірі 136 грн. та зазначено, що сума штрафу у розмірі 136 грн. боржником була сплачена 30.08.2010 року, тобто с порушенням строків, передбачених ст. 307 КУпАП (а.с.12).
22 квітня 2011 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Цупа Ю.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що заборгованість з боржника стягнута у повному обсязі (а.с.13).
27 липня 2011 року позивачем на адресу Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим направлено постанову №101 від 29.05.2009 року про стягнення з головного бухгалтера ТОВ «Авеню-Апр» ОСОБА_1 штрафу у розмірі 136 грн. для примусового виконання в порядку статті 308 КУпАП, у зв'язку з тим, що штраф не сплачений у добровільному порядку (а.с.14).
16 листопада 2012 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Романюк М.Ф. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, посилаючись на те, що відповідно до відмітки на виконавчому документі, виконавче провадження раніше було закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», про що свідчить про повне погашення заборгованості (а.с.15).
Статтею 26 Закону № 606-XIV передбачено повноваження державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону № 606 у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, якщо, зокрема, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною, чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем вищенаведених судом постанов державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Цупа Ю.В. про закінчення виконавчого провадження за виконавчим документом: постановою №101, виданою 29.05.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АР Крим, а отже вони є діючими.
Наявність вищенаведених постанов про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з повним погашенням боржником боргу, що не визнанні незаконними та не скасовані, виключають можливість здійснення виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування позовних вимог, твердження позивача щодо протиправності рішення відповідача у судовому засіданні підтвердження не знайшли, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 24 грудня 2012 року.
У повному обсязі постанову складено та підписано 28 грудня 2012 року.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 69-71, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.В.Пакет