Справа № 751/2377/13-ц Провадження № 22-ц/795/1298/2013 Головуючий у I інстанції -Цибенко І. В. Доповідач - Горобець Т. В.
Категорія -цивільна
04 червня 2013 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіГоробець Т.В.,
суддів:Бечка Є.М., Лакізи Г.П.,
при секретарі:Костюк Ю.Г.,
за участю:- позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів,
В апеляційній скарзі на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.04.2013 року, яким позов ОСОБА_5 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивачки в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку( доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 березня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, позивач зазначене рішення просить скасувати та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги є посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, на неповне з"ясування судом першої інстанції обставин справи, безпідставне визнання встановленими тих обставин, які не доведені належними доказами та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Апелянт звертає також увагу суду апеляційної інстанції на те, що судом першої інстанції не було витребовано довідку про розмір заробітної плати відповідача, тобто, не з"ясовано фактичні його доходи та не було враховано необхідність збільшення витрат на дитину у зв"язку з необхідністю збільшення витрат на дитину, з огляду на те, що вона зростає. Позивач, крім того, вважає що суд не належним чином оцінив матеріальний стан батьків дитини, виходив з її заробітної плати, не врахувавши, що відповідач, являючись молодим, здоровим, працездатним чоловіком, звільнився з високооплачуваної роботи та став на облік у центрі зайнятості населення, як безробітний, що слід розцінювати, як умисне ухилення від надання належної допомоги на утримання дитини.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 зазначає, що він не ухиляється від утримання своєї дитини, весь час матеріальну допомогу надавав добровільно, про що в матеріалах справи наявні докази.
Судове рішення, яке оскаржує позивачка, відповідач ОСОБА_6 вважає законним, справедливим та обґрунтованим, оскільки ухвалене з врахуванням всіх обставин справи та з дотримання вимог закону. До письмових заперечень додано довідка Центру зайнятості населення про розмір допомоги по безробіттю та про відрахування з цієї суми аліментів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, доводи апеляційної скарги та письмових заперечень відповідача, перевіривши законність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позов та визначаючи розмір аліментів до стягнення на користь позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач до 2013 року добровільно, за згодою з ОСОБА_5 надавав матеріальну допомогу на утримання їх спільної дитини. Проте, на даний час, з березня 2013 року не працює, перебуває на обліку у центрі зайнятості населення, як безробітний. Крім неповнолітньої доньки ОСОБА_7, 2006 року народження, має у другому шлюбі також неповнолітню доньку ОСОБА_8 2009 року народження, яка часто хворіє, потребує лікування та спеціального догляду. Також, суд врахував , що дружина відповідача має статус безробітної та перебуває на обліку у центрі зайнятості населення.
Такий висновок суду першої інстанції повністю узгоджується з наявними у матеріалах справи доказами та ґрунтується на вимогах закону, яким регулюються спірні правовідносини.
Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов"язані утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 182 СК України визначено обставини, які підлягають врахуванню, при визначенні розміру аліментів. На думку апеляційного суду, наведені вимоги матеріального закону судом першої інстанції дотримані у повному обсязі.
Так, на підставі доказів, які були надані сторонами в обґрунтування позову та заперечень на нього, судом при вирішенні спору та визначенні розміру аліментів, врахував стан здоров"я та матеріальне становище дитини, на яку стягуються аліменти, матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів іншої сім"ї, у якій малолітня дитина та не працююча дружина врахував, що відповідач не ухиляється від сплати аліментів, а лише зменшив їх розмір, у зв"язку з погіршенням свого майнового стану і відповідно до встановлених обставин дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову - стягнення аліментів у розмірі 1\5 частини від заробітку ( доходу) відповідача.
Доводи апеляційної скарги про упередженість суду, залишення поза увагою клопотання позивача про витребування довідки про розмір заробітної плати ОСОБА_6, не заслуговують на увагу, так як судом встановлено, що ОСОБА_6 перебуває на обліку у центрі зайнятості населення як безробітний (а.с. 27 ), а інформація про попередні доходи платника аліментів не може вплинути на вирішення питання щодо розміру аліментів, які стягуються судом. Надана апеляційному суду довідка про розмір отримуваної допомоги по безробіттю (а.с.69) не спростовує правильності та обгрунтованості оскаржуваного судового рішення.
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було у достатній мірі та у обсязі, необхідному для вирішення спору, з"ясовано всі обставини справи, визначено вірно характер спірних правовідносин та закон, який регулює спірні правовідносини, також, з дотриманням вимог ст. 57-59 ЦПК України було досліджено наявні у справі докази, забезпечено їх оцінку відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України та зроблено вірний висновок про можливість часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: