Справа № 11-кп/793/66/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 152 ч.4 КК України, 292, 512-513 КПК України (2012 р.) Гудзенко В.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.
"05" червня 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Тапала Г.К., Неділька М.І.
секретаря судового
засідання Бєлан О.В.
з участю прокурора Якушиної О.В.
адвоката ОСОБА_4
розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Печенюк Л.М. на ухвалу Уманського міськрайонного суду від 28 лютого 2013 року, якою застосовано до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ст. 152 ч. 4 КК України примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним режимом нагляду, колегія суддів,-
Згідно ухвали суду судом встановлено, що 28.09.2012 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи на полі в с.Іванівка Уманського району Черкаської області поблизу вулиці Радянської, достовірно знаючи про малолітній вік ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, діючи умисно і цілеспрямовано, з метою зґвалтування останньої, шляхом поштовху повалив ОСОБА_6 на землю, наніс декілька ударів руками по обличчю, подолавши таким чином опір потерпілої, після чого зняв з неї спідню білизну і вступив в статеві зносини природнім способом. Згідно висновку експерта своїми діями ОСОБА_5 спричинив поверхневий надрив та травматичний крововилив дівочої пліви, тим самим вчинив зґвалтування малолітньої ОСОБА_6
Згідно акту стаціонарно-амбулаторної експертизи №722 від 16.11.2012 року ОСОБА_5 має психічні вади і не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, як під час вчинення суспільно-небезпечного правопорушення так і під час розгляду справи в суді. За своїм психічним станом ОСОБА_5 потребує госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом і лікуванням в примусовому порядку.
На ухвалу суду прокурором подана апеляційна скарга, де прокурор просить ухвалу суду змінити та застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що суд належним чином не дав оцінку зібраним матеріалам справи, не звернув уваги на те, що ОСОБА_5 перебуваючи неодноразово в психіатричних закладах, проявляв грубість, агресію, неслухняність та іншу негативну поведінку. Крім цього, вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке відноситься до категорії особливо-тяжких злочинів, тому суд обрав занадто м'який режим його лікування та утримання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку апеляції, пояснення захисника, який просив апеляцію прокурора залишити без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду про те, що саме ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ст. 152 ч. 4 КК України ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана правильна юридична оцінка.
Згідно акту стаціонарно-амбулаторної експертизи№722 від 16.11.2012 року ОСОБА_5 виявляє прояви легкої розумової відсталості (рівень помірної дебільності) з вираженими емоційно-вольовими розладами, розгальмованістю емоцій і поведінки, суттєвими обмеженнями вольового контролю своїх дій, розладами китичних і прогностичних функцій, через що на період часу, до якого відноситься вчинене ним суспільно-небезпечне діяння він не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними, у зв'язку з чим потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді примусового лікування у психіатричній лікарні із звичайним режимом нагляду.
Колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги прокурора заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи свідчать про негативну систематичну поведінку ОСОБА_5 на протязі тривалого часу, що привело його до того, що він вчинив особливо небезпечне діяння відносно малолітньої, тому йому слід призначити примусове лікування у психіатричній лікарні не із звичайним режимом нагляду, а із суворим режимом нагляду.
Вирішуючи питання про посилення режиму нагляду колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_5 за своїм психічним станом і характером учиненого суспільно-небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого режиму нагляду.
Оскільки місцевим судом не дотримано рекомендацій Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», де зазначено, що при визначенні типу психіатричної лікарні суд не обов'язково притримується рекомендацій експертів, оскільки вони виходить лише з психічного стану хворого, а суд зобов'язаний врахувати і характер самого суспільно-небезпечного діяння, поведінку хворого, тощо, що привело до призначення помилкового, послабленого типу психіатричної лікарні, тому ухвала суду в частині визначення типу психіатричної лікарні підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
В решті ухвалу місцевого суду слід залишити без змін, оскільки апеляційний суд розглядає справу в межах поданої прокурором апеляції. Інших апеляцій від учасників процесу не надійшло.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 512, 513 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задоволити частково.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду від 28 лютого 2013 року про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру в частині визначення типу психіатричної лікарні скасувати.
Застосувати до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с. Вербувата Христинівського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим режимом нагляду.
В решті ухвалу місцевого суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий
Судді