01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.03.2009 № 12/195/20
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Шапрана В.В.
при секретарі Цецарському А.О.
за участю представників:
від прокурора - не з'явились,
від позивача 1- не з'явились,
від позивача 2- не з'явились,
від відповідача - Кіча В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Чернігівської області
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2009
у справі № 12/195/20 (Лавриненко Л.М.)
за позовом Прилуцького міжрайонного прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради, Комунального підприємства «Прилуки тепловодопостачання»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління-1 Прилуки»
про стягнення заборгованості 80631,39 грн.
Прилуцьким міжрайонним прокурором Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради, Комунального підприємства «Прилуки тепловодопостачання» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління-1 Прилуки» про стягнення 80 631,39 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання згідно договору № 17/Т про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.08.2005.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2009 позов залишено без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України. Оскаржувана ухвала мотивована тим, що Прилуцьким міжрайонним прокурором Чернігівської області подано позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності, який має право самостійно звернутися до суду з позовом про захист свого порушеного права.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, прокурор Чернігівської області звернувся з апеляційним поданням до Київського апеляційного господарського суду, в якому просить ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Прокурор і позовній заяві, і в апеляційній скарзі зазначає, що невчасна оплата послуг з тепловодопостачання та водовідведення призводить до неможливості Підприємства «Прилуки тепловодопостачання» своєчасно розраховуватись за спожитий природний газ понад встановлений ліміт, і є причиною постійного відключення населення та об'єктів соціальної інфраструктури міста від тепломережі, що суттєво порушує інтереси держави в сфері соціальної політики.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційного подання, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне:
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.
Таке ж положення міститься і в ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», згідно якої прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою, здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Згідно вказаного рішення Конституційного Суду України поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Відповідно до позовної заяви Прилуцький міжрайонний прокурор Чернігівської області подав позов в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради та Комунального підприємства «Прилуки тепловодопостачання».
Як вбачається із статуту Комунального підприємства «Прилуки тепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області, дане підприємство створене згідно з рішенням Прилуцької міської ради від 09.12.2003; власником підприємства є територіальна громада міста Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Згідно пункту 2.1 статуту КП «Прилуки тепловодопостачання», підприємство створене з метою виробництва теплової енергії, надання послуг споживачам з теплопостачання, з гарячого водопостачання, добування підземних вод, забезпечення питною водою споживачів, приймання стічних вод до комунальної каналізації, очищення нечистот.
Закон України «Про теплопостачання» визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах, зокрема, забезпечення енергетичної безпеки держави; формування цінової та тарифної політики; забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату; додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання; заборони відключення в опалювальний період об'єктів теплопостачання від систем енерго-, газо-, водопостачання як об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення.
Отже, об'єкти теплопостачання є об'єктами життєзабезпечення та стратегічного призначення.
Згідно статті 9 Закону України «Про теплопостачання» забезпечення надійності теплопостачання як одного з необхідних елементів безпеки людини є одним із завдань державного управління у сфері теплопостачання.
Стаття 13 Закону України «Про теплопостачання» визначає повноваження органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання. Так, до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог; погодження на розміщення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці нових або реконструкцію діючих об'єктів теплопостачання та сприяння розвитку систем теплопостачання на відповідній території; встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що Прилуцький міжрайонний прокурор Чернігівської області у спірних правовідносинах у сфері теплопостачання вірно визначив Прилуцьку міську раду як орган, уповноважений державою, здійснювати відповідні функції, а також правильно зазначив Комунальне підприємство «Прилуки тепловодопостачання», яке здійснює теплопостачання у місті Прилуки, як позивача у справі.
За таких обставин, апеляційне подання Прокурора Чернігівської області підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2009 у справі № 12/195/20 - скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п.4 ч.1 ст. 104, ст.ст. 105-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційне подання Прокурора Чернігівської області задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2009 у справі № 4/332 скасувати.
3. Справу № 12/195/20 передати на розгляд Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Шапран В.В.