Справа № 22-ц/793/1342/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Мельник І.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вініченко Б. Б.
23 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Вініченко Б. Б.
суддів Храпко В. Д. , Новіков О. М.
при секретарі Куцопатрі Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу приватного підприємства «РА Респект плюс» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства «РА Респект плюс» про стягнення невиплаченої заробітної плати і належне оформлення звільнення з посади та за зустрічним позовом приватного підприємства «РА Респект плюс» до ОСОБА_6 про визнання недійсним трудового договору (контракту) від 30.08.2012 року, -
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПП «РА «Респект плюс» про стягнення невиплаченої заробітної плати та належне оформлення звільнення з посади.
В обґрунтування своїх вимог вказував, що рішенням зборів засновників ПП «РА Респект плюс» він був призначений на посаду директора. З 31.08.2012 року на підставі Наказу №01/12-К від 30.08.2012 року позивач приступив до виконання обов'язків директора названого підприємства. Позивач 13.09.2012 року дізнався від державного реєстратора Городищенської районної адміністрації про внесення змін у державний реєстр, відповідно до якого керівником підприємства замість нього була вказана інша особа - ОСОБА_7 Оскільки мало місце фактичне звільнення позивача з роботи без належного документального оформлення припинення з ним трудових відносин, то 25.09.2012 року ОСОБА_6 направив на ім'я новопризначеного директора ПП «РА Респект плюс» ОСОБА_7 звернення з вимогою про юридичне оформлення розірвання з ним трудового договору. Відповіді на звернення не отримав. Вбачаючи у діях ПП «РА Респект плюс» порушення його трудових прав, позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом, яким просить зобов'язати відповідача оформити належним чином припинення з ним трудових відносин шляхом видачі наказу про звільнення з посади директора із зазначенням підстави звільнення. Також просить стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за відпрацьований період з 31.08.2012 року по 13.09.2012 року в сумі 2750 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
16.01.2013 року позивач надав суду доповнення до позовної заяви, якою просив визнати трудові відносини між ним та ПП «РА Респект плюс» припиненими з дати внесення у вересні 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб відомостей про зміну директора; визнати трудовий договір (контракт) від 30.08.2012 року розірваним достроково за ініціативою роботодавця з 13.09.2012 року; стягнути з ПП «РА Респект плюс» на користь ОСОБА_6 заробітну плату за відпрацьований період з 31.08.2012 року по 13.09.2012 року включно в сумі 2750 грн., одноразову компенсацію в сумі 28750 грн., середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.09.2012 року по день проведення розрахунку, а якщо таке не буде зроблено до кінця судового процесу, то по день винесення судового рішення по справі, що станом на дату подання доповнення до позовної заяви складає 20050 грн., моральну шкоду за дострокове розірвання трудового договору (контракту) за ініціативи роботодавця в сумі 15000 грн.
25.01.2013 року ПП «РА Респект плюс» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання недійсними зборів засновників ПП «РА «Респект плюс» від 23.08.2012 року, рішень прийнятих на цих зборах та про визнання недійсним трудового договору (контракту) між ПП «РА «Респект плюс» та ОСОБА_6 від 30.08.2012 року, мотивуючи свої вимоги тим, що збори засновників, на яких вирішено питання стосовно заміни директора є незаконними, а прийняті на ньому рішення є недійсними, оскільки збори проведені за відсутності більшості співзасновників. Вказував, що трудовий договір (контракт) між ПП «РА «Респект плюс» як роботодавцем та громадянином ОСОБА_6 як найманим працівником було підписано останнім, як з боку підприємства так і з боку найманого працівника, тобто даний громадянин вчинив правочин у своїх інтересах та стосовно себе особисто. ПП «РА «Респект плюс» також вказує, що відповідач, будучи на посаді директора займався викладацькою діяльністю та не був присутнім на роботі і не виконував свої посадові обов'язки на ПП «РА Респект плюс». Враховуючи викладене, просять визнати збори засновників ПП «РА Респект плюс» від 23.08.2012 року, на яких вирішено питання стосовно зміни директора незаконними, а прийняті рішення недійсними та визнати трудовий договір (контракт) від 30.08.2012 року недійсним.
19 березня 2013 року ПП «РА Респект плюс» подало до суду заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині визнання незаконними зборів засновників ПП «РА Респект плюс» від 23.08.2012 року та недійсними рішень, прийнятих на цих зборах.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2013 року позов ОСОБА_6 до приватного підприємства «РА «Респект плюс» про стягнення невиплаченої заробітної плати і належне оформлення звільнення з посади задоволено. Ухвалено визнати трудові відносини між ОСОБА_6 та приватним підприємством «Рекламне Агентство «Респект плюс» припиненими з 13 вересня 2012 року. Визнано трудовий договір (контракт), укладений між приватним підприємством «Рекламне Агентство «Респект плюс» розірваним достроково за ініціативою роботодавця з 13 вересня 2012 року. Стягнуто з приватного підприємства «Рекламне Агентство «Респект плюс» на користь ОСОБА_6 заробітну плату за фактично відпрацьований час в сумі 2500 грн., середню заробітну плату за затримку розрахунку при звільненні в сумі 30000 грн., компенсацію за дострокове припинення контракту з виплатою моральної шкоди в сумі 43750 грн., а всього76250 грн. Стягнуто з приватного підприємства «Рекламне Агентство «Респект плюс» на користь держави судовий збір в сумі 3441 грн. В задоволенні зустрічного позову приватного підприємства «РА «Респект плюс» до ОСОБА_6 про визнання недійсним трудового договору (контракту) між ПП «РА «Респект плюс» та ОСОБА_6 від 30.08.2012р. відмовлено.
Будучи незгідним з рішенням суду, ПП «РА «Респект плюс» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити, а зустрічний позов ПП «РА «Респект плюс» до ОСОБА_6 задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав.
Згідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дане рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд виходив із того, що оспорюваний трудовий договір (контракт) від 30.08.2012 р. відповідає діючому законодавству, розірваний достроково за ініціативи відповідача, а тому позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають до задоволення , а в задоволенні зустрічних позовних вимог необхідно відмовити.
Колегія суддів вважає, що до такого висновку суд пришов помилково.
Згідно п. 2 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 - відповідно до ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін ( в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватися угодою сторін.
Згідно до вимог п. 7 цього Положення відповідно до ст. 24 КЗпП України контракт укладається у письмовій формі і підписується роботодавцем та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.
Відповідно до п. 9 цього Положення контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (наймання) працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за згодою сторін.
Як видно з матеріалів справи трудовий договір (контракт) від 30.08.2012 року був підписаний ОСОБА_6, як з боку підприємства (як директор цього підприємства), так і з боку найманого працівника - ОСОБА_6, незважаючи на те, що згідно виданого ним же наказу № 01/12-К від 30.08.2012 року ( а. с. 8), він приступив до виконання обов'язків директора ПП «РА «Респект плюс» з 31.08.2012 року.
П. 3.1 Статуту приватного підприємства «Рекламне Агентство «Респект плюс» віднесено до виключної компетенції засновників призначення та звільнення директора підприємства.
В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_6 рішенням загальних зборів засновників підприємства був уповноважений від імені підприємства заключати з собою трудовий договір (контракт) від 30.08.2012 року. За таких обстави колегія суддів вважає, що оспорюваний трудовий договір (контракт) укладений з порушенням п. 3 ст. 21, ст. 24 КЗпП України, п. п. 2, 7, 9 зазначеного вище Положення, а тому підлягає визнанню недійсним.
В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_6 виконував обов'язки директора.
Згідно обліку робочого часу за вересень 2012 року він не включений в табель працюючих працівників підприємства і відсутні дані про облік його робочого часу.
Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Позивач не надав суду доказів про те, що він з 31.08.2012 року по 13.09.2012 року виконував обов'язки директора ПП «РА «Респект плюс».
Крім того, як встановлено в судовому засіданні в цей період ОСОБА_6 займався викладацькою діяльністю в Черкаському державному технологічному університеті на посаді старшого викладача на кафедрі економіки та менеджменту. А тому його позовні вимоги є безпідставними.
Згідно до вимог п. 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Оскільки при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені застосовані вище норми матеріального права, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та про задоволення зустрічних позовних вимог ПП «РА «Респект плюс».
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, п. 4 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ПП «РА «Респект плюс» задовільнити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2013 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.
Зустрічні позовні вимоги ПП «РА Респект плюс» задовільнити.
Визнати недійсним трудовий договір (контракту) між ПП «РА Респект плюс» та ОСОБА_6 від 30.08.2012 року.
Рішення набирає законної сили одразу після його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :