Справа № 740/1575/13-ц
Провадження № 2/740/586/13
31 травня 2013 року
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Гордієць Л..В.,
при секретарі Носилевській О.В.
з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про захист честі та гідності.
В позові до суду позивачка зазначила, що в 2009 році вона за письмовим дорученням від 28.04.2009 року односельчанки ОСОБА_9 являлась її представником в судових засіданнях Ніжинського міськрайсуду за позовом до сусіда ОСОБА_6 по справі №21093 про зобов»язання припинити самочинну прибудову до будинку - сауни.
13.08.2009 року Ніжинський міськрайсуд виніс рішення з яким позивачка не погодилася і 08.09.2009 року подала апеляційну скаргу до апеляційного суду Чернігівської області.
30.11.2009 року апеляційний сул прийняв від відповідача ОСОБА_6 заяву громадян села Григоро-Іванівка від 04.11.2009 року (вх.№11444) за підписами: ОСОБА_2, ОСОБА_10 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20.
Вказана заява була 30.11.2009 року приєднана до справи №21093 (а.с.106-107) апеляційним судом.
Під час розгляду апеляційної скарги 08.12.2009 року суддя-доповідач не оголосила заяву громадян села Григоро-Іванівка і про її наявність не повідомила.
Зазначена заява не була предметом апеляційного розгляду і не оцінювалась апеляційним судом.Про її наявність вона дізналась та одержала її текст для ознайомлення лише 09.04.2010 року в Ніжинському міськрайсуді.
В заяві її організатори і автори, прізвища яких вона вказала вище повідомили, що вона мала квартиру в м.Києві, «їла» сусідів по будинку до тих пір, аж поки в них не урвався терпець, і тому їй довелось продати квартиру в м.Києві і купити квартиру в м.Ніжині, яку вона здавала квартирантам, а податки державі не сплачувала.Що дачну ділянку отримала від батька покійного чоловіка ОСОБА_21, підкупивши хвору людину, а він мав дочку ОСОБА_35, яка по закону повинна була успадкувати цю ділянку. Що в 1998 році вона відсудила спадкове майно і почала будувати будинок. Що їй було замало землі і тому вона мучила голову сільської ради ОСОБА_23, довела його до інсульту, доки він не погодився виконати всі її вимоги, що саме з її вини ОСОБА_10 став інвалідом. Що пред»являла необґрунтовані претензії до сусідки ОСОБА_24, а з сусіда ОСОБА_4 знущається до цих пір. Що затягає по судах і виграє всі справи, бо має родичів в верхах, які її підтримують.Що погрожувала розправою директору сільської школи ОСОБА_25, його брату ОСОБА_26. Що взялась допомагати сусідці ОСОБА_2 - ОСОБА_27 відстоювати 1метр землі за сараєм, яка з її допомогою подала до суду, щоб відвоювати землю, але в суді не вийшло і тоді вона підказала самовільно городити, що ОСОБА_27 й зробила, коли ОСОБА_23 не було вдома. Що вона начебто отримала за це «подяку» від ОСОБА_27 Але в цьому їй було мало і тому вона налаштувала ОСОБА_9 проти ОСОБА_6, щоб вона подала на нього до суду і за допомогою цього позову нашкодити голові сільської ради ОСОБА_28, і що нібито заявила, що зітре його з лиця землі і тому в суді не залишила його без уваги.
Що всіх підбурює, що всім намагається «допомогти», що друкує «жалоби» ніби для громадян села, а всюди знаходить для себе користь.
Збираючи підписи під заявою від мешканців села Григоро-Іванівка, де вона з 1997 року доглядає за спадковим майном, а з 2008 року проживає постійно за вказаною адресою, організатори і автори заяви пропонували жителям села прочитати її і підписати викладені стосовно її завідомо неправдиві наклепи та направивши заяву на адресу голови апеляційного суду Чернігівської області, вони тим самим поширили в селі та за межами села недостовірну інформацію, як таку, що ганьбить її честь та гідність.
Всі без винятку відомості, викладені в оспорюваній нею заяві вищевказаними громадянами є безпідставними, бездоказовими, основані на плітках та припущеннях.Конкретні дати вказаних в заяві подій відсутні і ніякими доказами не підтверджені та носять видуманий наклепницький характер.Заявники вперше за всі роки її перебування в с.Григоро-Іванівка висунули стосовно її такі звинувачення.
Вона передбачає, що ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20 підписали заяву за проханням авторів заяви, не знаючи суті викладеного тексту та не в змозі відмовити родичам. І тому вона не бажає заявляти до них позовні вимоги та вважає, що розгляд справи можливий без участі цих громадян.
Вважає, що метою з боку відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було - зкомпроментувати її як представника ОСОБА_9 в судовому засіданні апеляційного суду, залякати та примусити відмовитись надалі захищати її права і таким чином одержати рішення суду на їхню користь і продовжити незаконне будівництво.Відповідачі своїми неправомірними діями принизили її честь і гідність.Це виразилось в тому, що наклепами та викладеною в заяві апеляційного суду Чернігівської області недостовірною інформацією вони втрутились в її особисте життя, принизили її престиж сереж жителів села Григоро-Іванівка після її багаторічного проживання в цьому селі, порушили її стосунки з деякими громадяними села, які повірили в поширену стосовно неї негативну інформацію і припинили не лише спілкуватись з нею, а навіть і вітатись.
Протиправні дії авторів і організаторів заяви зачіпають її духовні та емоційні сфери життя, позбавили її душевної рівноваги внаслідок усвідомлення нею порушених прав.ЇЇ звернення до суду на даний період за захистом порушених прав утримують її в стані нервового напруження та призвели до нераціонального використання часу.
В позові до суду просила визнати недостовірною інформацію, викладену авторами і підписантами заяви від 04.11.2009 року, направленої до апеляційного суду Чернігівської області, а саме:
- Стосовно її негативної поведінки з жителями за місцем її проживання в м.Києві;
- Щодо протизаконного одержання нею спадкового майна від батька її чоловіка ОСОБА_21, щодо підкупу старої людини;
-Щодо ухилення нею від сплати податків в бюджет держави за здачу квартири в оренду в м.Ніжині:
- Щодо відсудження спадкового майна від доньки батька її чоловіка ОСОБА_21 - ОСОБА_30;
- Щодо доведення колишнього голови сільської ради ОСОБА_10 до інсульту, що спричинило його інвалідність, щодо її знущання над ним;
- Щодо лайки з сусідкою ОСОБА_24;
- Щодо погроз розправитись з директором Григоро-Іванівської школи ОСОБА_25 та його братом - заступником голови Ніжинської райдержадміністрації ОСОБА_26;
- Щодо отримання «подяки» від ОСОБА_27 за допомогу в написанні скарги від 06.10.2009 року в Ніжинську райдержадміністрацію на протизаконні дії сусідки ОСОБА_2 та на бездіяльність колишнього сільського голови ОСОБА_28 у вирішенні земельного спору;
-Щодо того, що за її допомогою ОСОБА_27 подала до суду, щоб відвоювати у ОСОБА_2 землю, але в суді нічого не вийшло і тому вона, начебто, підказала самовільно ставити огорожу, що ОСОБА_27 і зробила;
-Щодо підбурювання нею ОСОБА_9 подати позов в суд на ОСОБА_6 щодо припинення незаконного будівництва прибудови до будинку;
- Щодо підбурювання нею всіх жителів, намагання допомогти всім друкувати «жалоби», щоб отримати від цього якусь користь.
Також просила зобов»язати Григоро-Іванівську сільську раду оголосити рішення Ніжинського міськрайсуду про спростування недостовірної інформації, викладеної відповідачами в заяві 04.11.2009 року направленої в апеляційний суд Чернігівської області на сході села Григоро-Іванівка.
В суді позивачка підтримала позовні вимоги за обставин викладених вище та просила її вимоги задовольнити.Також в письмових запереченнях поданих 31.05.2013 року просила суд визнати недостовірною інформацію про її психічну неповноцінність.
Відповідачі позовні вимоги не визнали.
Відповідачка ОСОБА_2 суду пояснила, що викладена інформація в заяві відома особисто їй, а також викладені факти були загальновідомі, оскільки всі люди про це говорили в селі.
ЇЇ чоловік ОСОБА_10 був головою сільської ради чотири роки, помер в 2010 році.Був людиною з великої літери.ОСОБА_31 судилася з сільською радою, без кінця писала скарги і як вона вважає, що такі події негативно вплинули на стан його здоров»я.Вона відпрацювала вчителем в школі 42 роки є відмінником народної освіти. ОСОБА_31 живе з нею по сусідству напроти і постійно вчиняє сварки.По скаргам ОСОБА_31 в село приїздив представник Ніжинської РДА ОСОБА_26, щоб налагодити відносини.ОСОБА_31 допомагала судитися ОСОБА_27, яка також мешкає з нею по сусідстві. Також допомагала судитися ОСОБА_9 з ОСОБА_6. Надаючи послуги людям по суду втягує всіх в конфліктні ситуації, влаштовує бунт серед людей посіваючи зло. ОСОБА_31 «влазить» в різні людські стосунки. Також пояснила, що ОСОБА_1 користується спадковим майном після смерті батька її чоловіка, оскільки її бачать як вона господарює по садибі.
Відповідачка ОСОБА_3 суду пояснила, що викладена інформація викладена в заяві відома майже всім жителям с. Григоро-Іванівка.Щодо негативної поведінки ОСОБА_1 в період проживання в м.Києві вона чула в електропотязі до м.Києва. Люди говорили, що коли ОСОБА_1 виїхала з м.Києва, то «відправили панахіду».
В селі люди жили мирно до поселення ОСОБА_1Остання є конфліктною людиною, любить судитися, вносити зло між людьми. Про що відомо всім жителям села.
ЇЇ батько - ОСОБА_10 працював головою Григоро-Іванівської сільської ради, був здоровим чоловіком.Додому до батька приходили люди за порадою і він говорив, що судитися остання міра.Коли батько приходив з роботи то казав, що ОСОБА_1 не дає жити.Остання притягувала її батька до суду.ОСОБА_1 підбурює всіх судитися, влаштовує конфліктні ситуації і нікого ще не помирила і про це відомо всім в селі.ОСОБА_1 вважає, що одна вона хороша, а всі люди погані і їй добре тоді, коли комусь погано.
Вважає, що ОСОБА_1 є енергетичним вампіром, ніхто з односельців до неї не ходить, не вітається.Написали колективну заяву до апеляційного суду тому, що ОСОБА_1 вже всіх «дістала» своїми безпідставними скаргами та судами.
Честь і гідність - це цінність яку має дюдина в суспільстві.Така цінність у ОСОБА_1 дорівнює нулю.
Відповідачка ОСОБА_5 суду пояснила, що приїздили з м.Києва на город в село люди і розказували, що при житті в м.Києві ОСОБА_1 конфліктувала з сусідами, перелаялася з усіма.
Про те, що ОСОБА_1 не платить державі податки з оренди за квартиру розповідала хрещениця позивачки ОСОБА_36.Остання з позивачкою не спілкується.
Відповідач ОСОБА_4 суду пояснив, що інформація викладена в заяві загальновідома в селі.ОСОБА_1 є одинокою, живе з ним по сусідству і написала на нього багато скарг.
Відповідач ОСОБА_6 суду пояснив, що до приїзду в село ОСОБА_1 він мирно жив з сусідкою ОСОБА_9, яка живе поряд.Поки ОСОБА_1 «не підкрутила» судитися.Остання пише безпідставні скарги на нього за місцем роботи, пише безпосередньо його начальнику.Написана заява в апеляційний суд це «крик души».
Відповідач ОСОБА_7 суду пояснив, що товаришував з ОСОБА_10, який був головою сільської ради.Останній скаржився йому, що по ночам не спить через ОСОБА_1, яка безкінечно пише скарги.
Відповідачка ОСОБА_8 суду пояснила, що 40 років живе в с.Григоро-Іванівка.ОСОБА_23 був всіма шанована людина в селі. Але ОСОБА_1 і на нього писала скарги.Писала скарги також на голову сільської ради ОСОБА_28, останній був не до вподоби, оскільки видавав не такі документи.Погрожувала йому, що засудить і засадить.Також зазначила, що в селі люди один про одного все знають.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_33 також в суді підтвердили, що підтримують пояснення надані в суді відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3
В письмових заявах до суду відповідачі просили в задоволенні позову відмовити.
Свідок ОСОБА_34 в суді надав показання, що до приїзду в с. Григоро-Іванівка
ОСОБА_1 люди не знали, що таке скарги.За минулий рік, близько двох десятків скарг, інформаційних запитів надійшло до ради з боку ОСОБА_1Остання скаржиться і пише про те, що вигідно їй.
Сільська рада для ОСОБА_1 - це її вороги, оскільки працівники ради не виконують її «забаганки»
По даній справі ОСОБА_1 в якості відповідачів притягує лише сім чоловік, а не всіх хто підписав заяву, тому, що ці сім відповідачів є «постійними героями її романа».В прокуратуру ОСОБА_1 ходить як на роботу.Будь-яка інформацію про яку вона чує обростає її домислами, брехнею.Таким чином вона отруює життя оточуючим, порушує закони совісті, закони співіснування, допомагає розпалити конфлікт та ворожнечу між людьми і тим самим заповнює своє одиноке життя..
На його думку звертатися до суду з таким позовом, то треба мати честь, гідність, а ОСОБА_1 цього не варта.Вважає, що свою самотність ОСОБА_1 заповнює конфліктними ситуаціями.
Свідок ОСОБА_28 суду надав показання, що про існування ОСОБА_1 знають в різних інстанціях по її скаргах. Остання любить судитися, чим отримує задоволення. ОСОБА_1 як одинока хоче спілкуватися, але не там де потрібно.Бувший голова сільської ради ОСОБА_10 був спокійним, чесним чоловіком, але брав все до серце.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, свідків, вивчивши матеріали справи приходить до слідуючого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу голови обласного суду від мешканців села Григоро-Іванівка, Ніжинського району, Чернігівської області надійшла заява від 04.11.2009 року за підписами 18 чоловік в якій зазначено що люди звертаються з великим проханням за допомогою від нервотрьопки, яку утворює дачниця ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, має дачну ділянку в АДРЕСА_2 і має квартиру в АДРЕСА_1. Як видно з тексту заяви заявники зазначають, що не має їм життя від ОСОБА_1, яка переїхала до їхнього села з м.Києва, про що були раді києвляни, а в них почалося не життя, а пекло. В 1998 році ОСОБА_1 відсудила спадкове майно і почала будувати будинок.Останній було мало землі і вона стала судитися. Мучила голову сільської ради ОСОБА_23, довела до інсульту, доки він не згодився задовольнити всі її потреби.Погрожувала голові сільської ради ОСОБА_28, який виступав не на її користь.Допомагала судитися ОСОБА_27 з ОСОБА_6, за що отримала подяку.Всіх підбурює, всім намагається «допомогти» друкувати жалоби, ніби для них, але всюди для себе знаходить користь.Погрожувала ОСОБА_26 з райради, який приїздив в село у зв»язку зі скаргами, які вона друкує, погрожувала розправитися з директором школи села ОСОБА_25
В заяві до суду люди благали допомоги та прийняти відповідні міри, щоб вони могли спокійно жити.
Дана заява приєднана до матеріалів цивільної справи №2-1093/09 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про зобов»язання припинити дії, які порушують право.
Відповідно до рішення Ніжинського міськрайсуду від 13.08.2009 року в задоволення вказаного позову відмовлено.
Відповідно до ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 08.12.2009 року рішення Ніжинського міськрайсуду від 13.08.2009 року залишено без змін.
Про те, що до даної справи додана заява мешканців села та взята до уваги судом в ухвалі апеляційного суду не зазначено (а.с.9-13, 60-62).
До матеріалів даної справи сільським головою с.Григоро-Іванівка ОСОБА_34 надані суду характеристики на позивачку та на відповідачів та копія рапорта дільничного інспектора Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві (а.с.75-84).
Надані сільською радою характеристики на всіх відповідачів є позитивними.
Щодо характеристики на позивачку ОСОБА_1 то в ній зазначено наступне. ОСОБА_1 незареєстрована, але постійно проживає у власному будинку за адресою: АДРЕСА_2.
З часу, відколи ОСОБА_1 ввійшла в спадщину на житловий будинок і стала тут мешкати, вона стала справжнім і невичерпним джерелом негативу у населеному пункті.
Постійні скарги на сусідів, листи в усі можливі інстанції по причині і без.Постійні розбіжності, суперечки із представниками влади.
Тільки за лютий-березень 2013 року в сільську раду поступило 14 інформаційних запитів та звернень від даної особи. Цікава особливість листувань - це домисли, які ОСОБА_1 прагне видавати за факти.Іноді просто схиляється до справжньої брехні та бруду.
В рисах характеру присутні безсовісність, завищена самооцінка і гординя. З радістю надає консультації для розпалювання між сусідської ворожнечі.Складується враження, що найголовніша ціль життя ОСОБА_1, повністю співпадає з її хобі - скарги на всіх і вся, всіх тих, образ життя яких не укладається з її особистим світоглядом.
Сільська рада відмічає ОСОБА_1 як особу схильну до конфліктності, неспроможності визнавати свої помилки, неприйняття думок оточуючих (а.с.84).
З рапорта дільничного інспектора Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві Петровського В.В. від 01.12.2010 року вбачається, що ОСОБА_1- це людина, яка постійно чимось незадоволена та пише скарги в усі інстанції м.Києва, домагаючись не знаючи чого.При спілкуванні з ОСОБА_1 в людей складається враження, що вона потребує допомоги з боку лікара-психіатра, оскільки в її словах немає здорового глузду і все те, що вона говорить нічим не підтверджується і не обґрунтовується.
В суді ОСОБА_1 посилалась на надуманну характеристику надану сільською радою і до справи надала ксерокопію характеристики (а.с.137 т.1), без надання її оригіналу, тому суд не бере до уваги ксерокопію характеристики від 16.08.2000 року.Суд бере до уваги характеристику на час розгляду справи в суді.
Частина 1 ст. 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Статею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.
Гідність та честь фізичної особи є недоторканими.
Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі
Суд вважає, що до відомостей, що ганьблять особу слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність людини в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
Для задоволення позову про захист честі та гідності необхідно, щоб відомості були:
- такі, що ганьблять особу;
- такі, що не відповідають дійсності;
- були розповсюджені.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що інформація, викладена відповідачами в заяві до апеляційного суду щодо ОСОБА_1 є оціночним судженням її поведінки в суспільному житті.Зазначені судження узгоджуються з даними характеристики на ОСОБА_1 виданою Григоро-Іванівською сільською радою, Ніжинського району.
Письмові судження людей - відповідачів по справі щодо ОСОБА_1 - позивачки викладені не в образливій формі.Оціночні судження не містять фактичних даних.
Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Тому, позовні вимоги не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Що стосується вимог ОСОБА_1 викладених в заяві від 31.05.2013 року про визнання недостовірною інформацію про її психічну неповноцінність то слід відмітити, що з такою позовною вимогою вона до суду не зверталась.
Керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 275-280, 297, 299 ЦК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про захист честі та гідності, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь в судовому розгляді справи, але не були присутні під час оголошення рішення суду можуть оскаржити рішення протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Суддя: