Кримінальне провадження № 521/7906/13-к
Пр. № 1-кп/521/284/13
Іменем України
05.06.2013м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді Непоради О.М.,
при секретарі Мерзлікіній Ю.Ю.,
за участю прокурора Мевліда Д.М.,
потерпілого ОСОБА_1
захисника-адвоката ОСОБА_2
обвинуваченої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі Малиновського районного суду м. Одеси кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Одеси, українки, громадянки України, ІНН НОМЕР_1, з середньою освітою, офіційно не працюючої, не заміжньої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, суд
02.01.2013 року, точний час в період досудового розслідування встановити не вдалось, ОСОБА_3, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, скористалась тим, що гр. ОСОБА_1 заснув, в результаті чого її дії будуть непоміченими, таємно викрала майно останнього, а саме: мобільний телефон марки „Samsung C5610", сірого кольору. Після чого, з метою збуту викраденого телефону, в той же день, приблизно о 18 годині 00 хвилин, прибула на ринок „Привоз", де реалізувала даний телефон за 100 гривень гр. ОСОБА_4, яки працює реалізатором мобільних телефонів на ринку „Привоз". Своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдала матеріальну шкоду потерпілому у розмірі 1049 гривень.
Відповідно до ст. 471 КПК України, між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_3, укладена угода про примирення, оскільки ОСОБА_3 визнала себе винною у кримінальному правопорушенні, відшкодувала ОСОБА_1 завдану шкоду у повному обсязі та розкаялась у скоєному правопорушенні, нею були принесені вибачення за скоєні протиправні дії.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 провину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнала повністю, та пояснила, що на стадії досудового провадження вона 30.04.2013 р. добровільно уклала з потерпілим ОСОБА_1 угоду про примирення за кримінальним провадженням № 12013170470000148, згідно якої вони просять суд затвердити угоду про примирення між звинуваченою та потерпілим, та призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 1 КК України покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 також підтвердив, що він 30.04.2013 р. добровільно уклав угоду про примирення між ним та обвинуваченою ОСОБА_3 про примирення за кримінальним провадженням № 12013170470000148, згідно якої вони просять суд затвердити угоду про примирення між звинуваченою та потерпілим, та призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 1 КК України покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди, від 30.04.2013 р. про примирення між обвинуваченою ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_1 за кримінальним провадженням № 12013170470000148, згідно якої вони просять суд затвердити угоду про примирення між звинуваченою та потерпілим, та призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 1 КК України, покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час складання угоди про примирення сторони ознайомилися з положеннями ст. 471, 473, 474 КПК України, які зрозумілі кожному з них.
Вивчивши угоду, від 30.04.2013 р. про примирення між обвинуваченою ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_1 за кримінальним провадженням № 12013170470000148, з урахуванням положень розділу VI глави 35 КПК України суд приходить до висновку, що зазначена угода відповідає вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права та свободи чи інтереси сторін, або інших осіб, підстави вважати, що укладення угоди не були добровільними, або сторони не примирилися відсутні, відсутні фактичні підстави для визнання невинуватості обвинуваченої.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3, суд кваліфікує за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При обранні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3, суд враховує ступень тяжкості вчиненого, особистість обвинуваченого, та умови угоди, від 30.04.2013 г. про примирення між обвинуваченою ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5
Як пом'якшувальними покарання обвинуваченої ОСОБА_3 обставинами суд враховує, те що вона провину визнала повністю, щиро розкаялась, відшкодувала потерпілому завданої шкоди, та уклала з ним угоду про примирення. Крім того суд приймає до уваги що обвинувачена ОСОБА_3 раніш не судима. Також суд приймає до уваги і інші пом'якшувальні покарання обставини.
Обтяжуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_3 обставин суд не вбачає.
При викладених обставинах суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити їй покарання у вигляді штрафу, у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 370-371, 373-374, 473-476 КПК України, суд,
Затвердити угоду про примирення, від 30.04.2013 р. між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_3 за кримінальним провадженням № 521/7906/13-к, провадження № 1-кп/521/284/13, (№12013170470000148).
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання за цією статтею, у вигляді штрафу, у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень в дохід держави.
Обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 /два місяці/.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) Не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити ОСОБА_3, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.
У разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор мають право звернутися до суду, який за твердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання пре скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом 5 /п'яти/ років.
На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 діб з моменту проголошення вироку, через Малиновський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області:
- обвинуваченою, її захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконан ня судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторона ми угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, вста новлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінально му провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Суддя: О.М. Непорада