Справа № 122/13024/13-ц
Провадження по справі 2/122/780/13
"07" травня 2013 р.
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Масалигіної Н.С.
за участю секретаря - Курського І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування право користування житловим приміщення,
11.02.2013 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування право користування житловим приміщення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбала у ОСОБА_4 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. 16.01.2013 року здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на житловий будинок, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно о реєстрації права власності №16793 від 28.01.2013 року. При цьому, в порушення п.8 договору купівлі-продажу житлового будинку від 21.12.2012 року, продавець не зняв з реєстрації місця проживання всіх осіб, зареєстрованих у вищезазначеному будинку. Зокрема, на момент звернення позивачки до суду не зняти з реєстрації колишня дружина його сина ОСОБА_5 - ОСОБА_2, 1969 року народження та її донька - ОСОБА_3, 1993 року народження. Вказані особи не проживають у будинку, який належить позивачці на праві власності, не сплачують комунальні послуги, але добровільно не знімаються з реєстрації і не мають право на житлове приміщення в належному ОСОБА_1 будинку. Зазначені обставини не дозволяють позивачці здійснювати своє право власності на придбаний будинок, через що вона змушена звернутися до суду в порядку ст. 391 ЦК України і просить усунути перешкоди права власності, шляхом визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В судове засідання позивач надала заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні, не заперечує проти заочного розгляду справи, наслідки якого їй відомі та зрозумілі (а.с.43).
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи сповіщені судом належним чином, причину неприбуття суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи або про проведення слухання за їх відсутністю суду не надавали (а.с.35-42).
Відповідно до письмової згоди позивача, суд, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. ст. 169, 224 ЦПК України.
Справа розглянута відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності в оригіналах, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.12.2012 року придбала у ОСОБА_4 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. (а.спр.11).
Позивачка є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 167393 від 28.01.2013 року (а.с.12).
Відповідно до будинкової книги та довідки виданої Відділом житлово-комунального господарства Железнодорожної районної ради м. Сімферополя №396 від 04.02.2012 в будинку по АДРЕСА_1, крім родини позивачки зареєстровані ОСОБА_2, 1969 року народження та її донька - ОСОБА_3, 1993 року народження (а.с.13-20).
Відповідачі не проживають у будинку, який належить позивачці на праві власності, не сплачують комунальні послуги, добровільно не знімаються з реєстрації і не мають право на житлове приміщення в належному ОСОБА_1 будинку. Ці обставини не дозволяють позивачці здійснювати своє право власності на придбаний будинок, через що вона вимушена звернутися до суду із цією позовною заявою.
Згідно з частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.ст. 383, 391 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати приміщення для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявних у справі доказів, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про те, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання ОСОБА_2, 1969 року народження та її доньки - ОСОБА_3, 1993 року народження такими, що втратили право користування у житловому будинку, розташованому: АДРЕСА_1.
Крім того, з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь позивачки підлягають стягненню, відповідно до положень ч.1 ст.88 ЦПК України, понесені нею і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі по 57,35 грн. з кожної (а.с.1,2).
На підставі наведеного, керуючись ст.321, 383, 391 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 88,169,197, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування право користування житловим приміщення - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користування житловим приміщенням|помешканням| - будинком, розташованим по АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Денежкіно, Івдельського району, Свердловської області, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Сімферопольським РВГУ МВС України в Криму 31.01.1997 року (ІПННОМЕР_2) судові витрати по сплаті судового збору по 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп. з кожної.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: