Справа № 2604/10857/12
Провадження № 2/755/2536/2013
"05" червня 2013 р. Дніпровський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді Галагана В.І.,
при секретарі Шилохвості А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
05.06.2013 року в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи зустрічного позовну ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про визнання недійсним договорів, - об'єднати його з первісним позовом та розглянути справу по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 залишив розгляд клопотання на розсуд суду.
Суд, вислухавши думку позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 123 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 123 Цивільного процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Як убачається з первісного позову, ОСОБА_1 просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 20.04.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме на квартиру АДРЕСА_1, кошти отримані від реалізації квартири направити на погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_6, що виникла за договором позики від 20.04.2010 року, що становить 362 286,40 грн.
В той же час, предметом позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 є визнання недійсними договору позики та договору іпотеки від 20.04.2010 року, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з підстав підписання ОСОБА_2 зазначених договорів під час не усвідомлення останнім значення своїх дій та неможливістю керувати ними.
Разом з тим, судом ураховано, що ухвалу про відкриття провадження у справі за первісним позовом постановлено 17.05.2012 року, по справі за ухвалою суду від 21.08.2012 року проведено судову будівельно-технічну експертизу, а також судом ураховано можливість реалізації відповідачем свого права на звернення до суду із зустрічним позовом з урахуванням встановлених процесуальних строків розгляду справи протягом усього часу перебування справи у проваджені Дніпровського районного суду м. Києва, що, відповідно, свідчить про недоцільність розгляду вищезазначених позовів в одному провадженні на даній стадії розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про визнання недійсним договорів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до положень ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.