ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73
Справа № 622/655/13-к
1-кп/622/52/2013
іменем України
05.06.2013 року Золочівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Шабас О.С.,
при секретарі Цилюрик Т.А.,
з участю прокурора Кришталь С.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Золочів Харківської області кримінальне провадження №12013220310000323 від 12.05.2013р. по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старосисоївка, Яківлівського району, Приморського краю, Російської Федерації, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, до якого 17 травня 2013р. застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов'зання, та який проживає за адресою АДРЕСА_2
у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
08 травня 2013 року близько 13 години ОСОБА_1, знаходячись на одному з сміттєзвалищ у смт Золочів, Харківської області, переглядаючи сміття, з метою пошуку металобрухту, знайшов штик-ніж, після чого, він, як колишній військовослужбовець, усвідомлюючи, що цей предмет є холодною зброєю, керуючись прямим умислом, на придбання та носіння знайденого штик-ножа, підняв його та помістив до карману свого одягу. З того часу та до моменту затримання співробітниками міліції 11 травня 2013 року вздовж території АТП, по вул. Привокзальна, у смт Золочів, Харківської області, ОСОБА_1, постійно носив при собі знайдений штик-ніж, для самозахисту або для пошуку металобрухту у смітті.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України, а саме носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Золочівського району Харківської області Шевелевим К.Є., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, і обвинуваченим ОСОБА_1 20 травня 2013 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та буде сприяти досудовому слідству. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік. Обвинуваченому роз'яснені наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні повідомив, що між ним на обвинуваченим ОСОБА_1 укладено вищевказану угоду про визнання винуватості, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Зміст угоди регламентований ст. 472 КПК України.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди можливе в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду у нарадчу кімнату для ухвалення вироку.
Частинами 2,3 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
В наданій суду угоді від 20 травня 2013 року зазначено сторони, що її уклали та дату складання, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Угода скріплена підписами сторін.
Судом встановлено, що постановою прокурора Золочівського району Харківської області від 12 травня 2013 року призначено групу прокурорів по кримінальному провадженню №12013220310000323 від 12.05.2013р. у складі прокурорів Шевелева К.Є. та Кришталя С.В.
16 травня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Згідно положень ст. 12 КК України, злочин у вчинення якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим є злочином середньої тяжкості. Потерпілих від злочину немає. Угода, сторонами укладена в період досудового слідства, про що заявлено в підготовчому судовому засіданні.
В судовому засіданні, шляхом опитування сторін, судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені матеріали (досудового) кримінального провадження. Встановлено відсутність скарг з боку обвинуваченого в період досудового слідства. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_1, за місцем проживання характеризується формально, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу положень ст. 89 КК України судимості не має. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття та активна допомога в розкритті злочину. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
З змісту угоди вбачається, що сторонами, узгоджено покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, зі звільненням його від його відбуття відповідно до положень ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.
Аналізуючи зміст угоди в частині обраного сторонами покарання, суд доходить висновку, що воно відповідає вимогам ст. 65, 75 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання. Перешкоди для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням відсутні.
Таким чином, суд доходить висновку, що законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості за даним складом злочину. Угода укладена уповноваженими особами та своєчасно, про що сторонами заявлено у передбаченому законом порядку. Угода про визнання винуватості укладена добровільно, вона не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, а за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК та КК України.
В зв'язку з наведеним, суд, маючи правові підстави затверджує угоду і призначає обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлений. Доля речових доказів повинна бути вирішена відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України суд, -
угоду від 20 травня 2013 року по кримінальному провадженню №12013220310000323 від 12.05.2013р. про визнання винуватості укладену між прокурором прокуратури Золочівського району Харківської області Шевелевим К.Є. і обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити.
Визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 2 ст. 263 КК України та призначити узгоджене покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Речові докази по справі: полімерний пакет, чорного кольору, опечатаний паперовою біркою з печаттю НДЕКЦ УМВС України в Харківській області №66, що зберігається в сейфі знайденої, зданої і добровільно зданої зброї Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області - знищити.
До набранням вироком законної сили залишити ОСОБА_1 раніш обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: Шабас О. С.