Справа № 2011/9752/12
2/2011/4554/12
31 травня 2013 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді - Омельченко К. О.
при секретарі - Забіякі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Укргазбанк» в особі Полтавської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення збитків, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути на її користь понесені збитки, не отриманий кредит та пеню за прострочення виконання зобов'язання. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 червня 2007 р. був укладений Кредитний договір № 131 к-ф про відкриття не відновлюваної кредитної лінії між Полтавською філією АБ «Укргазбанк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору Банк надає позичальнику кредит у сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 11,9 % річних.
Згідно із п. 1.1. кредитного договору № 282 к-ф від 29 листопада 2007р. Банк зобов'язався надавати кредит у межах не відновлюваної валютної кредитної лінії у розмірі 31800 (тридцять одна тисяча вісімсот) доларів США.
05 грудня 2008 р. вона подала до Банку заяву, зареєстровану за вх. № 2166, про отримання 15000 (п'ятнадцять тисяч) доларів США у межах не відновлюваної валютної кредитної лінії, передбаченої Договорами. Але дана заява й досі Банком не розглянута, грошові кошти не виплачені.
У квітні 2010 р. позивачкою було направлено Банку вимогу про виконання зобов'язань по Договору. Але дана вимога також розглянута не була, грошові кошти у розмірі 20000 (двадцяти тисяч) доларів США надані не були.
Внаслідок прострочення Банком виконання своїх зобов'язань за Договором позивачка вимушена була укласти 3 грудня 2008 р. договір позики із ОСОБА_5. Відповідно до п. 1.1. Договору позики отримала у борг від ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 361940 (триста шістдесят одна тисяча дев'ятсот сорок) гривень, що були еквівалентними 50000 (п'ятдесяти тисячам) доларів США.
04 червня 2010 р. Дзержинським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ про стягнення з позивачки на користь ОСОБА_5 за Договором позики 396295 (триста дев'яноста шість тисяч двісті дев'яноста п'ять) гривень штрафу, 56720 (п'ятдесят шість тисяч сімсот двадцять) гривень 50 копійок відсотків, 15528 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім) гривень суми у розмірі 3 відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Всього за даним судовим наказом підлягає стягненню сума в розмірі 468543 (чотириста шістдесят вісім тисяч п'ятсот сорок три) гривні 50 копійок. Вважає, що загальний розмір її майнових прав до банку, що виникли на підставі заподіяння шкоди становить 569457,09 гривен, 09 коп., у тому числі: 468543,50 грн. - штрафні санкції, визначені Дзержинським районним судом м. Харкова відповідно до Судового наказу від 01.06.2010р., справа №2-Н-304/2010; 127912,37 грн. - упущена вигода, пов'язана з втратами у вигляді штрафних санкцій на дату оцінки.
Також відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» я просить суд стягнути з ПАТ «Укргазбанк» пеню у розмірі 3% від 110421 гривень, тобто від вартості простроченої послуги. Розмір пені розрахований позивачкою наступним чином:
сума 3% в день = (сума заборгованості + інфляційні втрати) * 3% /100%
(110421 + 23630) * 3 % /100% = 4021 грн. в день
Період за який нараховується пеня з 16 грудня 2008 року по 22 лютого 2012 року нараховує 1162 дні
1162 дні * 4021 грн. в день = 4672402 гривні.
Таким чином, просить суд стягнути з ПАТ «Укргазбанк» пеню у розмірі 4672402 гривень, а також суму невиплаченого кредиту в розмірі 15 000 доларів США.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Надав пояснення відповідно до викладених у позові.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з посиланням на те, що відповідачем не було порушено свої зобов'язання за кредитними договорами № 131 К-Ф від 20.06.2007 та № 282 від 29.11.2007 У відповідності до п. 3.2.3. кредитного договору № 131 К-Ф від 20.06.2007 та п. 3.2.4. кредитного договору № 282 К-Ф від 29.11.2007 встановлено право Банку відмовитись від надання Позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі наявності обставин, які явно свідчать про те, що наданий Позичальником кредит своєчасно не буде повернутий.
Станом на 5.12.2008, дату звернення позичальника про надання чергового траншу за кредитним договором суттєво змінився курс долара США до гривні, що істотно збільшувало витрати позичальника пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до наданої до матеріалів кредитної справи № 131 К-Ф при видачі кредиту довідки про доходи, позивачка отримувала щомісячний доход в сумі 10.000,00 гривень. Станом на грудень 2008 року, місячний платіж по нарахованим за користування кредитом процентам складав 288,27 доларів США, а за кредитним договором № 282 К-Ф від 29.11.2007 в сумі 201,58 доларів США. За курсом НБУ на 5.12.2008, який складав 736,1400 гривень за 100,00 доларів США сума зобов'язань позичальниці у валюті, в якій вона отримувала доходи збільшилась до 3.605,98 гривень, що складала майже 40% доходів позичальника.
Збільшення суми отриманих кредитів на 15.000,00 доларів США збільшувало зобов'язання позичальника по сплаті процентів на суму 146,71 доларів США, що за курсом НБУ на 5.12.2008, який складав 736,1400 гривень за 100,00 доларів США еквівалентно 1080,01 гривень, що збільшує витрати позичальника на обслуговування кредиту до 47% його доходів.
За таких обставин рішення про надання чергових траншів кредиту могло бути і прийняте лише після підтвердження платоспроможності позичальника службою ризик менеджменту Полтавської філії АБ «Укргазбанк». Оскільки позичальником ні при поданні заяви, ні на вимогу працівників банку не були надані документи, підтверджуючі розмір отримуваних ним доходів на дату звернення з заявою про надання чергового траншу, служба ризик менеджменту не змогла надати висновок з питання платоспроможності позичальника на підставі довідки про доходи, які були отримані позичальником у 2007 році.
Враховуючи те, що умовами кредитного договору не передбачено повернення кредиту частинами на протязі дії договору, виконання цих зобов'язань викликало значний сумнів.
Зазначені висновки були підтверджені неналежним виконанням своїх зобов'язань позичальником та простроченням платежів по нарахованим процентам за користування кредитом, а починаючи з січня 2010 року позичальниця взагалі припинила сплату процентів за користування кредитом, що підтверджується виписками з рахунків обліку виконання зобов'язань за кредитним договорами за період з 27.02.2009 по 19.09.2012.
Враховуючи невиконання зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, вимога від квітня 2010 року, про виконання зобов'язань за кредитними договорами взагалі не могла бути розглянута у відповідності до умов кредитних договорів. Крім того, зазначена вимога відповідачем не отримувалась, а також не надана позивачем до матеріалів справи.
Таким чином, банком було застосоване право встановлене п. 3.2.3., 3.2.4. кредитних договорів та відмовлено позичальнику в наданні чергових траншів за кредитною лінією. Відповідно, відмовивши позивачці у наданні чергових траншів за кредитними договорами № 131 К-Ф від 20.06.2007 та № 282 К-Ф від 29.11.2007, відповідачем взяті на себе зобов'язання порушені не були, а відповідно і відсутні правові наслідки встановлені законом за порушення зобов'язання, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Також представник відповідача наголосив на тому, що банк не повинен нести зобов'язання за договором позики, оскільки його вини в тому немає. Сам договір позики є сумнівним, оскільки містить виправлення дати його укладення, крім цього суд має право зменшити нараховану пеню відповідно до вимог ЦК України. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 20 червня 2007 р. був укладений Кредитний договір № 131 к-ф про відкриття невідновлюваної кредитної лінії між Полтавською філією АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1. Відповідно до п. 1.1 Договору Банк надає позичальнику кредит у сумі 20 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 11,9 % річних.
Згідно із п. 1.1. кредитного договору № 282 к-ф від 29 листопада 2007р., укладеного між Полтавською філією АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 Банк зобов'язався надавати кредит у межах невідновлюваної валютної кредитної лінії у розмірі 31800 доларів США.
05 грудня 2008 р. ОСОБА_1 подала до Банку заяву, зареєстровану за вх. № 2166, про отримання 15000 доларів США у межах невідновлюваної валютної кредитної лінії, передбаченої Договорами № 131 к-ф та № 282 к-ф.
Відповідно до матеріалів справи, на момент подання заяви про отримання коштів 05 грудня 2008 року ОСОБА_1 не мала заборгованості за кредитними договорами перед ПАТ «Укргазбанк». Відповідно до матеріалів справи немає доказів отримання ОСОБА_1 відповіді на подану заяву про отримання коштів та вимог Банку про надання довідки про доходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК україни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК україни порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до матеріалів справи, ПАТ «Укргазбанк» прострочив виконання своїх зобов'язань перед ОСОБА_1, що виникли на підставі Договорів №131 к-ф та №282 к-ф.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Внаслідок прострочення Банком виконання своїх зобов'язань за Договором, позивачка вимушена була укласти 3 грудня 2008 р. договір позики із ОСОБА_5. Відповідно до п. 1.1. Договору позики було отримано у борг від ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 361940 гривень, що були еквівалентними 50000 доларів США.
04 червня 2010 р. Дзержинським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ про стягнення з позивачки на користь ОСОБА_5 за Договором позики 396295 (триста дев'яноста шість тисяч двісті дев'яноста п'ять) гривень штрафу, 56720 (п'ятдесят шість тисяч сімсот двадцять) гривень 50 копійок відсотків, 15528 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім) гривень суми у розмірі 3 відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Судом встановлено (рішення набрало законної сили), що договір позики мав місце саме 06.12.2008 року. Відповідно до наданої ксерокопії розписки, оригінал якої оглянутий в судовому засіданні, на теперішній час позивачкою сплачені кредитору вищевказані суми.
Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно із ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, та доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ст.1209 ЦК України продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах. Продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування.
Сума у розмірі 569457,09 гривен, 09 коп., у тому числі: 468543,50 грн. - штрафні санкції, визначені Дзержинським районним судом м.Харкова відповідно до Судового наказу від 01.06.2010р., справа №2-Н-304/2010; 127912,37 грн. - упущена вигода, пов'язана з втратами у вигляді штрафних санкцій, є втратами які позивачка зазнала у зв'язку з невиконанням Банком своїх зобов'язань за Договорами №131 к-ф та №282 к-ф.
Відповідно до рішення Конституційного суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пунктів 22, 23 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
Відповідно до вказаного рішення Конституційного суду України до правовідносин сторін застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
Відповідно до частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Пеня у розмірі трьох відсотків від вартості фінансової послуги з надання у споживчий кредит грошових коштів у розмірі 15000 доларів США в день за період з 16 грудня 2008 року по 22 лютого 2012 року разрахована позивачкою в сумі 4672402 гривні (чотири мільйони шістьсот сімдесят дві тисячі чотриста дві) гривні.
Разом з цим, відповідно до вимог ЦК України, суд може зменшити розмір пені. З урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивачки підлягає стґягненню пеня в сумі 500000 грн. Одночасно суд стягує з відповідача на користь позивачки 110421 грн. не виплачених коштів за кредитним договором.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з відповідача Полтавської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 569457,09 ( п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 09 копійок) заподіяних збитків.
Стягнути з відповідача Полтавської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 110421,00 (сто десять тисяч чотириста двадцять одна гривня) боргу.
Стягнути з відповідача Полтавської філії ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 500000,00 (п'ятсот тисяч гривень ) пені.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя