Справа № 524/494/13- ц
30.05.2013 року м.Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Андрієць Д.Д.
за участю секретаря - Маренич О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_2, він 29.09.2008 року уклав кредитний договір з АКБ «Форум» на суму 30000 доларів США. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виступили поручителями перед Банком за вказаним кредитним договором. Зобов'язання за вказаним кредитним договором в повному обсязі виконав ОСОБА_3 Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21.12.2012 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 303669 грн. в рахунок заборгованості за кредитним договором № 0163/08/19-ZNv від 29.09.2008 року та 3036,69 грн. в рахунок компенсації судових витрат. На виконання вищезазначеного рішення суду ОСОБА_1 28.12.2012 року сплатив ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 306705,69 грн.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 151834,50 грн., посилаючись на те, що кредитні кошти були витрачені на потреби сім'ї і зобов'язання за кредитним договором він виконав самостійно. Крім того просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з підстав, визначених в позовній заяві. Пояснили, що кредитний договір від 29.09.2008 року, був укладений позивачем в інтересах сім'ї, тому відповідно до ст. 65 СК України, він створював обов'язки для кожного з подружжя, оскільки кредитні кошти були використані на потреби родини. Вказаний факт встановлений рішеннями Апеляційного суду Полтавської області від 21.12.2012 року та Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.11.2011 року. Вважають, що в зв'язку з цим позивач має право на відшкодування половини сплачених за кредитним договором коштів.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Пояснили, що ОСОБА_2 не виступала боржником у кредитних зобов'язаннях за кредитним договором від 29.09.2008 року, тому на неї не можуть бути покладені солідарні з боржником обов'язки. Зазначили, що кредитні кошти були витрачені на ремонт квартири і вказана обставина була врахована при поділі квартири подружжя. В задоволенні позовних вимог просили відмовити.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи надані докази у їх сукупності, приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 23.08.2008 року по 23.11.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Вказане підтверджується копією паспорту позивача серії НОМЕР_1, виданого Автозаводським РВ КМУ УКВС України в Полтавській області 17.04.2001 року.
29.09.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0163/08/19-ZNv від 29.09.2008 року, відповідно до якого позивач отримав грошові кошти в сумі 30000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,5 % річних та строком користування до 20.09.2018 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 29.09.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 було укладено договори поруки, відповідно до яких поручителі зобов'язалися в разі невиконання та /або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору.
З довідки ПАТ «Банк Форум» № 186/2000 від 19.03.2012 року вбачається, що заборгованість за кредитним договором № 0163/08/19-ZNv від 29.09.2008 року погашена в повному обсязі фінансовим поручителем ОСОБА_3
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21.12.2012 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 303669 грн. в рахунок заборгованості за кредитним договором № 0163/08/19-ZNv від 29.09.2008 року та 3036,69 грн. в рахунок компенсації судових витрат.
На виконання вищезазначеного рішення суду ОСОБА_1 28.12.2012 року сплатив ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 306705,69 грн., що підтверджується копією розписки ОСОБА_3 від 28.12.2012 року та заявою ОСОБА_3 серії ВТВ № 452846 від 16.01.2013 року, посвідченою ОСОБА_7, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу.
Відповідно до ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 4 ст. 65 СК України передбачено, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Пунктами 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року визначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).
Судом встановлено, що після розірвання шлюбу між сторонами не вирішувалося питання щодо поділу зобов'язань за кредитним договором від 29.09.2008 року.
Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.11.2011 року по цивільні справі № 2-3748/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя, визначенні часток у ній, вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою та рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21.12.2012 року по цивільній справі № 22ц-1690/4307/2012 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором встановлено, що отримані на підставі кредитного договору від 29.09.2008 року ОСОБА_1 грошові кошти мали спрямування на задоволення потреб та інтересів сім'ї колишнього подружжя ОСОБА_1.
Кредитний договір від 29.09.2008 року укладався ОСОБА_1 в інтересах сім'ї, тому він створював обов'язки для ОСОБА_8, оскільки отримані за ним кошти були використані на потреби сім'ї. Вказане не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.
Враховуючи те, що позивач самостійно виконав зобов'язання за кредитним договором № 0163/08/19-ZNv від 29.09.2008 року, хоча відповідач мала рівні з ним права та обов'язки щодо вказаного зобов'язання, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення половини сплачених ним коштів за кредитним договором обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1518,35 грн.
Керуючись ст.ст. 14, 57-59, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 151834,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1518,35 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя: