407/2664/13-к
1-кс/407/393/13
місто Антрацит 04 червня 2013 року
Слідчий суддя Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області Афанасьєв В.О.
при секретарі Лисенко Є.О.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 на постанову ст. слідчого СВ Антрацитівського РВ ГУМВС ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження від 16.05.2013 року,
30 травня 2013 року до Антрацитівського міськрайонного суду надійшла скарга представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 на постанову ст.. слідчого СВ Антрацитівського РВ ГУМВС ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження від 16.05.2013 року. У скарзі поставлене питання про скасування постанови про закриття кримінального провадження №12013020110000037 від 16.05.2013 року та направлення провадження в СВ Антрацитівського РВ ГУМВС для проведення досудового розслідування, в ході якого заявник прохає вилучити автомобіль Опель-Вівара, на якому був скоєний наїзд на пішохода та приєднати його до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу, з обов'язковою участю потерпілої сторони провести слідчий експеримент з метою встановлення загальної та конкретної видимості в тих умовах, які були на момент ДТП, визначення видимості пішоходу в світлі фар зустрічних автомобілів відповідно до методики проведення таких слідчих дій; встановлення встановленого уповільнення досвідченим шляхом з використанням деселерометра; враховуючи достовірно отримані відомості призначити автотехнічну експертизу в ході якої використовувати табличні значення швидкості руху пішоходу, на вирішення експертизи поставити такі ж питання, які ставилися при проведенні автотехнічної експертизи - висновок №507/18 від 16.04.2013р.
В обґрунтування скарги представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 вказав, що з постановою про закриття провадження не згоден, оскільки вона винесена на підставі висновку судової автотехнічної експертизи, яка проведена з використанням недостовірних даних, отриманих з порушенням методики проведення слідчих дій, яка встановлює правильність отримання зазначених даних, що вплинуло на достовірність даних висновку авто-технічної експертизи та відповідно вона є недопустимим доказом в кримінальному провадженні.
Зазначає, що при проведенні експертизи експерт використав встановлене уповільнення автомобілю Opel Vivara 2005 року випуску при гальмуванні на горизонтальній ділянці автодороги 6.9, 7.5 м/с2. Ці значення експерт отримав з експертної практики. Однак в цьому році даних про параметри гальмування автомобілю Opel Vivara 2005 року випуску немає, використані експертом значення є параметрами гальмування для інших автомобілів. Тому в цьому випадку встановлене уповільнення необхідно отримати досвідченим шляхом з допомогою деселерометра, який є в усіх експертних закладах.
Вважає, що данні, які були надані експерту для проведення експертизи та отримані при проведенні слідчого експерименту від 03.04.2013 року отримані з порушенням методики проведення даної слідчої дії зі спотворенням дійсної видимості пішохода в умовах ДТП. Посилається на те, що в протоколі слідчого експерименту та схемі к даному ДТП є протиріччя в частині вимірів ділянок для автомобіля Opel Vivara , які не усунені. Також зазначає, що невідомо який одяг використовувався статистом про визначенні конкретної видимості та те, що на момент скоєння ДТП пішохід рухався, а статист ні, що має істотне значення та не враховувалось при проведенні слідчого експерименту, оскільки умови слідчого експерименту відрізняються від умов при яких було скоєне ДТП. При проведенні слідчого експерименту видимість пішохода не проводилася з врахуванням світла фар зустрічного автомобілю, в світлі фар якого він буде видний з робочого місця водія автомобіля Opel Vivara , тобто при зазначеному слідчому експерименті необхідно було здійснити вимір не 5 відрізків, а хоча б 8. В такому випадку пішохід освітлювався би світлом фар зустрічного автомобілю та його видимість визначалася значно раніше. Однак слідчим цього виміру проведено не було, що призвело до отримання недостовірних даних про видимість пішохода. Окрім того зазначає, що при слідчому експерименті невірно встановлена швидкість руху пішохода, яку необхідно було використовувати при проведенні автотехнічної експертизи. Також зазначає, що отримані значення конкретної видимості також викликає сумніви, оскільки обставини слідчого експерименту з врахуванням швидкості руху автомобілю та світла фар не відповідають обставинам скоєння ДТП.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1, діючий у інтересах потерпілого ОСОБА_2, заявлені вимоги підтримав, просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження та просив провести слідчий експеримент з використанням речей та обставин, які мали місце в момент скоєння ДТП. Вважає, що висновок автотехнічної експертизи є таким, що не відповідає дійсності, оскільки відомості встановленні при проведенні слідчого експерименту, який проводився з порушенням законодавчих вимог. Тому зазначає, що необхідно призначити автотехнічну експертизу для проведення якої надати достовірні дані, які відповідають обставинам скоєння ДТП.
Старший слідчий СВ Антрацитівського РВ ГУМВС ОСОБА_3, який виніс постанову про закриття провадження в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши адвоката ОСОБА_1, вважаю за необхідне для досягнення ефективності досудового розслідування задовольнити вимоги представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 з наступних підстав.
Стаття 223 КПК України встановлює вимоги до проведення слідчих дій. Зокрема ч.2 вказаної статті встановлено, що слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
Відповідно до положень ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження за фактом ДТП що мало місце 22.02.2013 року, о 19 годині 05 хвилин, на 810 км а/д Київ-Харків-Довжанський під час якого а/м Opel Vivara д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , в ході досудового розслідування, 03.04.2013 року було проведено слідчий експеримент (а.с.145-158), для проведення якого не було запрошено усіх осіб, чиї права та законні інтереси могли бути обмежені або порушені, а саме потерпілих чи їх представника. Особою, що проводила розслідування не було прийнято всіх необхідних заходів до додержання прав потерпілих.
Більш того, представником потерпілих, який був допущений до справи вже після проведення слідчого експеримента, та був позбавлений можливості брати участь у його проведенні, як і самі потерпілі, були заявлені клопотання про проведення повторного слідчого експеримента та повторного огляду місця події (а.с.208-210). Однак у задоволенні вказаних клопотань було відмовлено, в підсумку чого, потерпілі були позбавлені можливості на реалізацію своїх прав, передбачених нормами діючого КПК.
Відповідно до положень ч.6 ст.223 КПК України слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Вказані обставини викликали суттєві порушення прав потерпілих передбачених ст.55 КПК України , зокрема положень п.1 ч.2 та п.4. ч.2 вказаної статті, згідно яких потерпілий має право на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим , а також має право брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі.
Відповідно до положень статті 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно до положень статті 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Не дивлячись на вказані положення КПК України, права потерпілого по вказаній справі були проігноровані, потерпілі були позбавлені можливості реалізації своїх прав щодо участі у слідчих діях, підсумки яких були покладені в основу експертного висновку, який виходячи з цих обставин ставиться під сумнів потерпілою стороною і який поліг в основу оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 16.05.2013 року.
Приймаючи до уваги вищевказане, зважаючи на грубі порушення прав потерпілого які було припущено під час досудового розслідування, вважаю скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, в частині вимог про скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Вимоги про вилучення автомобіля Opel Vivara та приєднання його до кримінального провадження в якості доказу, не підлягають розгляду в межах розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. ст.303-307, 369-372, 395 КПК України, -
Скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову ст.слідчого СВ Антрацитівського РВ ГУМВС ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження від 16.05.2013 року, за фактом ДТП що мало місце 22.02.2013 року на 810 км а/д Київ-Харків-Довжанський за участі водія а/м Opel Vivara д/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 та пішохода ОСОБА_2.
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду ОСОБА_5