Справа № 285/2000/13-к
04 червня 2013 року
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого-судді Кузьменко В. В.,
за участю секретаря Музика Н.Ю.,
прокурора Приймак М.М.
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальну справу по обвинуваченню
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лісовщина Коростенського району Житомирської області, громадянина України, українця, інваліда 3 групи, вдівця, проживаючого в АДРЕСА_2, не судимого,-
за ст. 291 ч.1 КК України
встановив :
17 листопада 2011 року, близько 17 год., ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в порушенні п. 7.7 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. керував не обладнаним світлоповертачами гужовим возом по 217 км. + 700 м. автодороги поблизу с. Нова Романівка, Новоград-Волинського району не виявив себе будь-яким чином для своєчасного виявлення його іншими учасниками дорожнього руху, порушив таким чином вимоги п. 19.1 правил дорожнього руху.
В порушення п.10.1 вказаних правил, ОСОБА_2 під час виїзду на смугу зустрічного руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, що призвело до зіткнення між передньою частиною однокінного гужового воза на гумовому ходу з передньою частиною автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, яки рухався по правій смузі зустрічного напрямку.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 522/49-12 від 21.03.2012 року належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, та згідно висновку комесійної судово-медичної експертизи № 160-К від 15.11. 2012 року в області обличчя справа являються не виправними, так як для їх лікування необхідна хірургічна операція длдя виправлення контурів скулової кістки і верхньої щелепи, а загоєння ран призвело до утворення рубців які являються невиправними.
Порушення ОСОБА_2 вимог п. 7.7; п. 10.1; п. 19.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Обвинувачений ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, детально розповів про обставини скоєння злочину, в скоєнному розкаюється.
Показав, що 17.11.2011 року керував гужовим возом поблизу с. Романівка. При переїзді автодороги порушив Правила дорожнього руху в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем. Цивільний позов визнає.
Крім повного визнання вини ОСОБА_2 його винуватість повністю стверджується сукупністю доказів, досліджених судом та висновками судово - технічних та медичних експертиз.
Потерпіла ОСОБА_2 показала, що перебувала в салоні автомобіля під керуванням ОСОБА_3 Під час руху автомобіля ОСОБА_2 на гужовому возі переїжджав через дорогу, в результаті чого відбулось зіткнення автомобіля з гужовим транспортом від чого вона отримала тілесні ушкодження. Просить у відшкодування шкоди стягнути з обвинуваченого заподіяну матеріальну шкоду.
У відповідності до висновку експерта №94 від 05.06.2012 року технічних невідповідностей в діях водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 наведеним вимогам Правил дорожнього руху, не встановлено.
Невідповідність дій візника гужового воза ОСОБА_2 технічним вимогам п. 7.7;п.10.1; п.19.1 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходиться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки й виникненням наведеної дорожньо-транспортної пригоди у завданих умовах руху (а.с. 55-60).
Згідно до акту судово-медичного дослідження №49 тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли утворитися незадовго до моменту звернення за медичною допомогою в результаті взаємодії тупих предметів, в т.ч. і при ударі об такі, не виключенно їх утворення в умовах ДТП, як вказано в мед документації (а.с. 35,36).
У відповідності до висновку судово-медичної експертизи №522/49-12 від 21.03.2012 року ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я та згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №160-к від 15.11.2012 року тілесні ушкодження у ОСОБА_5 в області обличчя справа являються невиправними, так як для їх лікування необхідна хірургічна операція для виправлення контурів скулової кістки і верхньої щелепи, а загоєння ран призвело до утворення рубців, які являються невиправними (а.с.41,42,61-65).
Суд вважає вину у інкримінованому ОСОБА_2 діянні доведеною в повному об'ємі і кваліфікує її дії за ст. 291 ч. 1 КК України, як порушення чинних на транспорті правил, що спричинили тяжкі наслідки -тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Призначаючи покарання суд враховує, що вчинене кримінальне правопорушення є середньої тяжкості, поведінку обвинуваченого до вчинення злочину як у побуті так і за місцем проживання, умови життя, по місцю проживання заяв та скарг не надходило, в нарко та психдиспансері на обліку не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою похилого віку, потерпіла не наполягає на суворому покаранні, матеріальна шкода не відскодована.
Обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З врахуванням викладеного суд прийшов до переконання про необхідність призначення виду покарання у вигляді позбавлення волі, яке суд вважає за необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Враховуючи особу винного, тяжкість злочину, обставини які пом»якшують та обтяжують покарання, суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Підстави для призначення більш м'якого покарання відсутні.
Цивільний позов є обґрунтованим, стверджується письмовими доказами по справі, зокрема квитанціями та відповідним розрахунком, а тому підлягає задоволенню в повному об'ємі.
При стягненні заподіяної матеріальної шкоди, суд враховує матеріальний стан обвинуваченого, який є пенсіонером, реальну можливість відшкодування заподіяної шкоди, та керується принципами розумності і справедливості.
Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України , -
засудив :
ОСОБА_2 визнати винний у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 291 ч.1 КК України і призначити йому покарання за ст. 291 ч.1 КК України - один рік шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку з випробувнням не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України в період звільнення від відбування покарання з випробуванням покласти на засудженого обов'язки у вигляді заборони виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, роботи.
В задоволення цивільного позову стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 5738 грн. 13 коп. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 294 грн. 60 коп.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий