м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
02.03.2009 року Справа № 13/216(14/5)
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Іноземцевої Л.В.
суддів Бородіної Л.І.
Якушенко Р.Є.
Склад судової колегії призначено розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.02.2009
при секретарі
судового засідання Жиленка Д.В.
за участю представників сторін:
від прокуратури - прокурор, Кадацький М.В., посвідчення № 295,від 14.06.07, старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах;
від позивача - Михайлов В.В., дов. № 65 від 13.01.09, перший заступник голови Кировської міської ради;
- Шевченко В.М., дов. № 66 від 13.01.09, юрисконсульт Виконавчого комітету Кіровської міської ради;
від відповідача - Кебус М.В., дов. № 4 від 01.01.09, директор департаменту правової роботи ТОВ "ЛЕО";
- Віткалов Д.М., дов. № 8 від 01.01.09,
заступник директора департаменту правової роботи ТОВ "ЛЕО";
Розглянувши
апеляційне подання Прокурора міста Кіровська Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 22.01.2009
у справі № 13/216(14/5) (суддя Яресько Б.В.)
за позовом Прокурора міста Кіровська в інтересах держави
в особі Кіровської міської ради, м. Кіровськ
Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
про стягнення 164479 грн. 27 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.01.2009 у справі № 13/216(14/5) (суддя Яресько Б.В.) частково задоволений позов прокурора м. Кіровська в інтересах Кіровської міської ради, м. Кіровськ Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ, стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 2478 грн. 48 коп., у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати по договору оренди землі за період з 28.12.2006 по 19.12.2007, у задоволенні вимог про стягнення пені за період з лютого 2005 в сумі 17792 грн. 01 коп. відмовлено.
Рішення суду мотивоване доведеністю матеріалами справи факту прострочення виконання відповідачем з лютого 2005 року грошового зобов'язання зі сплати орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 25.01.2005 № 301, але з огляду на правила статті 232 Господарського кодексу України (далі по тексту -ГК України), статей 258, 261, 267 Цивільного кодексу України (далі по тексту -ЦК України) і заяву відповідача про застосування позовної давності, до стягнення підлягає пеня в сумі 2478 грн. 48 коп.
Прокурор м. Кіровська не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу (відповідно до ст. 91 ГПК України подається апеляційне подання), в якій просить рішення господарського суду скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення пені в сумі 2021 грн. 49 коп. за весь період прострочи виконання грошового зобов'язання з лютого 2005 по 19 грудня 2007.
На обґрунтування доводів апеляційного подання вказує наступне.
Суд необґрунтовано не прийняв до уваги доводи позивача стосовно того, що право на вимогу пені у нього виникло лише після набрання законної сили рішення суду у справі № 10/3пд(18/188пд), яким визнано укладеним договір оренди землі між Кіровською міською радою та ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» з 25.01.2005, з моменту його реєстрації в Державному земельному кадастрі.
До 03.02.2007 (дати набрання законної сили рішення у наведеній справі) відносини між Кіровською міською радою та ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» не були врегулюванні, у зв'язку з цім Кіровська міська рада не мала підстав звернутися до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.
Отже позовна давність для стягнення пені повинна обчислюватися з 03.02.2007.
Суд першої інстанції також невірно застосував положення статті 232 ГК України, оскільки договором оренди земельної ділянки встановлено, що пеня нараховується за кожний календарний день прострочення оплати заборгованості.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(ТОВ «ЛЕО») -відповідач у справі вважає доводи апеляційного подання необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційне подання без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, прокурора, доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
28.12.2007 прокурор м. Кіровська подав позов у господарський суд Луганської області в інтересах Кіровської міської ради до ТОВ «ЛЕО»про стягнення заборгованості в сумі 144208 грн. 78 коп. та пені в сумі 20270 грн. 49 коп., що нарахована за період з лютого 2005 по грудень 2007 року, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань з оплати орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 23.01.2005 (а.с. 2-5, т. 1).
Рішенням господарського суду від 03.04.2008, залишеним без змін постановою від 22.05.2008 Луганського апеляційного господарського суду, провадження у справі в частині стягнення 144208 грн. 78 коп. боргу припинено по пункту 1-1 статті 80 ГПК України, у зв'язку з погашенням відповідачем, у задоволенні вимог про стягнення пені відмовлено (а.с. 105-109, 136-137, т. 1).
Постановою від 03.11.2008 Вищого господарського суду України рішення місцевого суду і постанова апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені скасувані, справа в цій частині передана на новий розгляд до господарського суду Луганської області, в іншій частині постановлені судові рішення у даній справі залишені касаційною інстанцією без змін (а.с. 157-159, т. 1).
При новому розгляді даної справи місцевим судом досліджувалося питання стосовно права позивача на стягнення пені за прострочення сплати орендної плати по договору оренди землі від 25.01.2005 № 301. Факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 144208 грн. 78 коп. за цим договором встановлений судом при попередньому розгляді справи і відповідно до правил статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) не потребує доказуванню.
Договором оренди землі від 25.01.2005, що укладений сторонами у справі, встановлено, що орендна плата сплачується щомісячно до 30 числа місяця, слідуючого за звітним. У разі невнесення орендної плати, справляється пеня на суму податкового боргу з розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку України, яка діє на день виникнення боргу, або на день його погашення в залежності від того, яка з величин таких ставок більше, за кожний календарний день прострочення його уплати (пункти 11, 13 договору).
Між сторонами існував спір стосовно розміру орендної плати по договору оренди землі від 25.01.2005. Рішенням господарського суду від 10.10.2007 у справі №10/3пд(18/188пд), залишеним без змін постановою від 03.12.2007 апеляційної інстанції, господарський суд постановив рішення про тлумачення змісту пункту 9 договору оренди від 25.01.2005, за змістом якого оренда плата вноситься орендарем у формі та розмірі згідно рішення № 417 від 25.12.2003р. 13 сесії Кіровської міської ради 24 скликання "Про затвердження положення про визначення рівня орендної плати за користування земельними ділянками на території Кіровської міської ради", згідно якого орендна плата за земельні ділянки, зайняті землями технічної інфраструктури становить, 10% від грошової оцінки. Форма орендної плати -грошова у гривнях, яка складає 61708 грн. 08 коп. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця код платежу 13050200, р/р 33216812800023, МФО 804013, іден. код 24046946 УДК в Луганській області. Місячна сума орендної плати складає -5142 грн. 26 коп." ( а.с. 19-26, т.1)
При попередньому розгляді справи судом було встановлено, що за період з 25.01.2005 по грудень 2007 сума нарахованої орендної плати склала 180260 грн. 97 коп., відповідачем за цей період сплачено 36052 грн. 19 коп., залишок боргу на дату звернення прокурора з даним позовом складає 144208 грн. 78 коп.
Після порушення провадження у справі відповідач платіжним дорученням від 14.03.2008 № 1516 сплатив суму боргу з орендної плати.
Згідно заявлених позовних вимог прокурор просить стягнути пеню в сумі 20270 грн. 49 коп., що нарахована за період з лютого 2005 року по 19 грудня 2007 (а.с. 30, т. 1).
Відповідач вимоги про стягнення пені визнав частково в сумі 2478 грн. 48 коп., посилаючись на сплив позовної давності для стягнення пені за період з лютого 2005 по 28.12.2006 про застосування якої він заявив у відзиві на позовну заяву та на неправомірність нарахування пені у період, що перевищує 6 місяців з огляду на правила статті 232 ГК України.
Рішенням господарського суду від 22.01.2009, що оскаржується у даному апеляційному порядку, вимога про стягнення пені задоволена частково в сумі 2478 грн. 48 коп. з підстав викладених вище (а.с. 30-33, т. 2).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим го сподарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне подання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 144208 грн. 78 коп. за договором оренди землі від 25.01.2005 встановлений судом при попередньому розгляді даної справи і з огляду на правила статті 35 ГПК України (далі по тексту -ГПК України) не потребує доказуванню.
Як свідчать фактичні обставини справи відповідач щомісячно, починаючи з лютого 2005 року по грудень 2007 року включно, оплачував орендну плату у меншому розмірі ніж передбачено договором оренди землі.
Прострочення грошового зобов'язання, враховуючи встановлений пунктом 11 договору строк внесення орендної плати, допущено відповідачем з 30.03.05 (останній день сплати орендної плати за лютий 2005).
Згідно частини 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Отже з огляду на наведену норму закону позивач мав право на стягнення пені від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 2 статті 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.
За цих обставин апеляційна інстанція вважає правомірним висновок місцевого суду, що вимоги про стягнення пені за період, який передує одному року до дати подання позову (з лютого 2005 до 28.12.2006) заявлені з пропуском позовної давності.
За правилами частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Доводи прокурора і позивача про те, що право на стягнення пені у позивача виникло лише з 03.12.2007 - дати набрання законної сили рішення суду у справі № 10/3пд(18/188пд) правомірно відхилені судом першої інстанції з огляду на фактичні обставини справи і правила частини 5 статті 261 ЦК України.
Якщо слідувати доводам позивача, що право на нарахування пені у нього виникло лише з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі № 10/3пд(18/188пд), то логічним є висновок, що і прострочення сплати орендної плати відповідачем допущено саме з цієї дати. Але такі висновки і твердження є помилковими, такими, що не відповідають умовам договору оренди, правовідносинам сторін за цим договором і не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Договором встановлений строк внесення орендної плати, порушення цього строку є підставою для нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати грошового зобов'язання.
Рішенням у справі № 10/3пд(18/188пд) суд відповідно до статті 213 ЦК України розтлумачив положення договору оренди стосовно розміру орендної плати, оскільки, як зазначив суд у своєму рішенні, сторони договору оренди по різному розуміють окремий пункт укладеного і діючого з 25.01.2005 договору оренди землі.
Договором оренди не передбачено нарахування неустойки протягом всього періоду прострочення внесення орендної плати, а тому місцевий суд правомірно застосував пункт 6 статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Нарахування пені за кожний календарний день прострочення встановлює не період, а алгоритм нарахування, що відповідає правовому визначенню (поняттю) пені, як виду неустойки, наведеному у частині 3 статті 549 ГК України. .
З огляду на фактичні обставини справи і вищенаведені норми чинного законодавства суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог про стягнення пені в сумі 2478 грн. 48 коп. згідно розрахунку відповідача, правильність якого перевірена апеляційною інстанцією (а.с. 13, т.2).
Враховуючи викладене, апеляційне подання прокурора м. Кіровська на рішення господарського суду від 22.01.2009 у справі № 13/216(14/5) задоволенню не підлягає, рішення місцевого суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
постановив:
1. Апеляційне подання прокурора міста Кіровська на рішення господарського суду Луганської області від 22.01.2009 у справі №13/216(14/5) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 22.01.2009 у справі №13/216(14/5) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Іноземцева Л.В.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Якушенко Р.Є.