2-42/09
10 лютого 2009 Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Князевої Н.В.,
при секретарі Таранущенко В.С.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
його представника ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна
Відповідач позов не визнала.
Позивач підтримав позовні вимоги і суду пояснив, що просить половину квартири, оскільки на той час, коли дружина стала членом кооперативу, вони перебували у шлюбі. Квартиру виділяли тещі - ОСОБА_4 , на черзі стояла саме вона, але потім поступилася чергою на користь відповідача і ордер виписаний на дружину, на нього та їх сина. На той час він мав гроші, сплачували внески за його рахунок. Дитину утримує коли має можливість.
Представник відповідача ОСОБА_5 , який брав участь у справі до заміни його ОСОБА_2 , суду пояснив, що позовні вимоги законні. Майно придбано під час шлюбу. ОСОБА_1 працював, до того ж мав автомобіль, який продав, гроші зберігав на ощадній книжці, розплатився ними за кооперативну квартиру. Відповідач, навпаки, ніяких доходів не мала, оскільки тривалий час знаходилася у відпусці по догляду за дитиною.
Відповідач суду пояснила, що на квартирному обліку ВАТ «ІнГЗК» перебувала її мати з метою поліпшення житлових умов сім,ї, пайові внески сплачувала вона ж. Після одруження, мати поступилася їй своєю чергою на квартиру. Таким чином вона стала членом ЖБК. Ордер був виписаний на неї, чоловіка та дитину. Вважає, що квартира фактично належить її матері, оскільки ні вона, ні чоловік не брали участь в пайонагромадженні. Чоловік не дбав про матеріальний стан сім,ї, постійно міняв місце роботи, гроші витрачав на себе. Не бажав мати постійне місце роботи щоб не зашкодити свому здоров,ю. Майже всі речі придбані за рахунок її батьків. Вони постійно допомагали продуктами, грошми. ОСОБА_1 не брав участь ні в утриманні, ні в вихованні сина. Подарував дитині на день народження комп,ютер, який при розлученні забрав разом із телевізором, магнітофоном, відеомагнітофоном, килимом. Їздив на Північ на заробітки - загубив зароблені гроші. Продав машину - гроші витратив на себе. В квартирі не проживає, але зареєстрований. Комунальні платежі не сплачує. Аліменти на утримання сина під час його неповноліття не сплачував, за що був засуджений. Від сплати аліментів на утримання сина у зв,язку з продовженням навчання ухиляється. Син у зв,язку із хворобою вимагає значних витрат. Інсулінозалежність вимагає 5-разових на день ін,єкцій, постійного лікування, оздоровлення. Всі витрати з утримання її сім,ї як під час шлюбу, так і так і натепер, несе її мати.
Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_4 , позов якої ухвалою суду від 10 лютого 2009 року залишено без розгляду, суду пояснила, що саме вона має право на спірну квартиру, оскільки сторони не витратили жодної копійки на придбання кооперативної квартири. На обліку перебувала вона, внески сплачувала вона із чоловіком. Утримувала сім,ю дочки, оскільки ОСОБА_1 не хотів працювати, якщо з,являлися гроші, витрачав їх на свої потреби. Сім,я постійно перебувала у скрутному матеріальному становищі і виживала за рахунок її допомоги. Вона працювала, двічи на рік їздила за кордон на заробітки, тримали з чоловіком господарство, продавали мед. Позивач їздив в Монголію - на всі гроші купив комп,ютер сину, який потім забрав. Гроші зароблені на Півночі, загубив. Про дружину та сина не дбав зовсім. Просить визнати за нею право власності на нерухоме майно. Згодом свої вимоги уточнила - просить визнати право власності на 2/3 частини квартири і стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію половини вартості зазначеної частки - 49247 грн.
Представник третьої особа з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 суду пояснила, що фактично власником квартири має бути визнана ОСОБА_4 , оскільки вона вклала гроші в придбання квартири і утримувала сім,ю ОСОБА_1 .
Вислухав пояснення учасників процесу , показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , дослідив письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.
Рішенням спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «ІнГЗК» від 21.11.89 року № 75 ОСОБА_4 прийнято на квартирний облік для поліпшення житлових умов.
16 лютого 1990 року відділом ЗАЦС Широківського району зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 . та ОСОБА_3
25 жовтня 1991 року видано ордер члену ЖБК «Інгулець 15» - ОСОБА_3 на склад сім,ї - чоловіка ОСОБА_1 , сина ОСОБА_11 .
ОСОБА_4 - матір,ю відповідача здійснено пайовий внесок в розмірі 3015 крб, а 14.01.92 - 4135 крб.
17 лютого 1992 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1 , площею 39,2 кв м. Того ж дня право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 в КП «Криворізьке БТІ».
По 15 вересня 1996 року ОСОБА_3 перебувала у відпусці по догляду за дитиною.
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом дитинства 2 групи. ОСОБА_11 хворіє на цукровий діабет з 2004 року, потребує постійного лікування, оздоровлення, є інсулінозалежним.
З 12 вересня 1989 року по 10 вересня 1990 року ОСОБА_1 працював зварювальником Широківського райсільгоспкомунгоспу, звільнився за власним бажанням; з 04 жовтня 1990 по 18 квітня 1992 - зварювальником та машиністом змішувача Широківського ДРБУ, звільнився за власним бажанням; з 03 грудня 1992 року по 24 грудня 1993 року зварювальником ВАТ «ІнГЗК», звільнився за власним бажанням; з 21 січня 1994 року по 08 серпня 1994 року - зварювальником «Востоктехмонтаж» у районах Крайньої Півночі , звільнився за власним бажанням; з 10 жовтня 1994 року по 06 лютого 1995 року - зварювальником Широківського райсільгоспкомунгоспу, звільнився за власним бажанням; з 10 лютого 1995 по 02 лютого 1997 року - зварювальником кооперативу «Автомобіліст», звільнився за власним бажанням; з 12 квітня 2000 року по 03 березня 2003 року - зварювальником ВАТ «ІнГЗК», звільнився за власним бажанням.
З 12 квітня 2000 року по 03 березня 2003 року загальна сума доходів ОСОБА_1 склала 19339,61 грн.
19 вересня 2005 року Інгулецьким відділом РАЦС зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_1 . та ОСОБА_3
В АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ОСОБА_1 , син - ОСОБА_11 , фактично проживають відповідач із сином. Квартира складається з 3-х кімнат площею відповідно - 12,5 кв м, 17,4 кв м, 9,3 кв м (а.с.78). Ринкова вартість спірної квартири на час розгляду справи судом складає 147743 грн. Позивач не бере участі у сплаті комунальних послуг.
Рішенням Інгулецького районного суду від 27 вересня 2005 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_11 в розмірі ј частини з усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, до повноліття дитини.
Заборгованість позивача по виконавчому листу № 2-1212 за період з серпня 2005 по грудень 2007 року склала 11076 грн 46 коп. За зазначений період аліменти позивачем не сплачувались.
29 вересня 2008 року ОСОБА_1 засуджено Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу за ухилення від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_11 , до 1 року обмеження волі з випробувальним строком 1 рік.
ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 з дружиною ОСОБА_12 , 1971 року народження, інвалідом 3 групи (інвалідність встановлено 01.01.09 року), її синами - ОСОБА_13 , 1992 року народження, ОСОБА_14 , 1996 року народження.
Суд не бере уваги:
довідки про доходи позивача на а.с.114, 118, оскільки вони не містять назви грошової одиниці, в якій нараховувалася заробітна плата;
поверховий план (а.с.11) та експлікацію (а.с.12), оскільки вони не стосуються спірної квартири;
довідку на а.с.116, оскільки доходи позивача зазначені у грошовій одиниці (в гривні), яке не перебувала в обігу на той час - 1990-1992 роки.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають з права учасника спільної сумісної власності подружжя на визначення його частки у набутому під час шлюбу майні.
Реєстрація на ім,я ОСОБА_3 права власності на квартиру не спростовує презумпції належності спірного майна до спільної сумісної власності подружжя.
Оскільки сторони перебували у шлюбних відносинах на час введення в дію Сімейного Кодексу України, прийнятого 10.01.02 року, суд вважає за доцільне застосовувати при вирішенні спору норми діючого сімейного законодавства, зокрема ст.60 СК України, що регламентує правовий режим майна набутого під час шлюбу.
При вирішенні спору суд, керуючись вимогами ч.2 ст.70 СК України, вважає за необхідне відступити від рівності часток подружжя з огляду на наявність обставин, що мають істотне значення (не дбав про матеріальний стан сім,ї, витрачав свої доходи на власні потреби, самостійно розпорядився спільним майном подружжя, не виховував, ек утримував неповнолітню дитину, втратив за власної недбалості гроші, зароблені під час роботи в районах Крайної Півночі, не брав участь в утриманні житла, злісно ухилявся від сплати аліментів, за що був засуджений).
Окрім цього, на підставі ч.3 ст.70 СК України, доцільним є збільшення частки відповідача у спільному майні, оскільки з нею проживає син - інвалід дитинства 2 групи, хворий на цукровий діабет тяжкої форми, потребує постійного лікування, є інсулінозалежним (4-разові на день ін,єкції). На утримання сина (у зв,язку з продовженням навчання у вищому навчальному закладі) позивач матеріальної допомоги не надає, у зв,язку з чим ОСОБА_11 не має фінансової можливості розвиватися фізично та духовно, а також повноцінно лікуватися.
Керуючись принципом справедливості та добросовісності у відносинах подружжя, суд вважає розумним та справедливим визначення частки позивача в спірному майні в розмірі 1/3 частини.
Вимоги позивача про виділення йому у володіння і користування жилої кімнати площею 17,3 м кв не підлягають задоволенню, оскільки кімнати такою площею у спірній квартирі на існує. Крім того, розмір площі, пропорційної 1/3 частці спірної квартири, складає 13,07 м кв, тобто значно менше, ніж просить позивач.
Посилання представника позивача ОСОБА_2 на обставини, які суд має врахувати при постановленні рішення (сімейний, матеріальний стан позивача на момент розгляду справи, наявність у відповідача іншого житла - квартири, де проживають її батьки, незабезпеченість позивача і його нової сім,ї житлом) суд відхиляє як такі, що не стосуються предмету спору.
Керуючись ст.60, 69,70 СК України, ст.10, 11, 60, 88, 212 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину спільного сумісного майна подружжя задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про надання у його володіння та користування житлової кімнати площею 17,3 кв м відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не подано. Заява подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо заяву подано, але скарга не надійшла в зазначений строк рішення набирає законної сили після закінчення 20- денного строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заяви та скарги подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу.
Суддя