Справа №2-«а»-56
2009 рік
16 березня 2009 року Теплицький районний суд Вінницької області
в складі : головуючої - судді Задорожної Л.І.,
при секретарі - Сторожук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора АП ВДАІ м.Вінниця ОСОБА_2 про визнання незаконною постанови про адміністративне правопорушення та її скасування,
установив :
09 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора АП ВДАІ м.Вінниця ОСОБА_2 . про визнання постанови №005499 від 25 листопада 2008 року про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування, вказавши, що вказаною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 грн.. В постанові №005499 вказано, що 25 листопада 2008 року о 14 год. 47 хв. в м.Вінниця по вул..Пирогова водій, керуючи автомобілем ВАЗ-211001, д.н. НОМЕР_1 , здійснив стоянку в зоні дії пішохідного переходу, чим порушив п.15.3 г) та п.15.10 а) Правил дорожнього руху України. Постанова була отримана ним поштою 08 грудня 2008 року і, заперечуючи проти притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв, 09 грудня 2008 року він направив на адресу начальника ВДАІ м.Вінниця листа, в якому він, як власник автомобіля ВАЗ-211001, державний номерний знак НОМЕР_1 , повідомив про те, що право керування цим автомобілем належить також його синові ОСОБА_3 Однак, не з'ясувавши обставин керування автомобілем іншою особою, відповідач направив постанову до відділу ДВС Теплицького РУЮ про примусове стягнення з нього штрафу в розмірі 340 грн..
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, направив на адресу суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутність, заявлені вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 . в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причини неприбуття суду не повідомив. У своїх запереченнях, поданих у письмовому вигляді 18 лютого 2009 року, вказує, що позивачеві 17 грудня 2008 року за вих.№С.138 було направлено обґрунтовану відповідь про застосування вимог ст.14-1 КУпАП і було запропоновано з'явитись до ВДАІ із особою, яка вчинила правопорушення, чи письмово надати інформацію із підтверджуючими документами(копія доручення або копія тимчасового реєстраційного талону), що позивачем виконано не було.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25 листопада 2008 року інспектором АП ВДАІ старшим лейтенантом ОСОБА_2 винесено постанову АВ №005499, якою на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за те, що 25 листопада 2008 року о 14 год. 47 хв. в м.Вінниця по вул..Пирогова водій, керуючи автомобілем ВАЗ-211001, д.н. НОМЕР_1 , здійснив стоянку в зоні дії пішохідного переходу, чим порушив п.15.3 г) та п.15.10 а) Правил дорожнього руху України.
Вказану постанову відповідачем було винесено в порядку ст.258 та ст.14-1 КУпАП, яка передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники(співвласники) транспортних засобів, хоча в постанові про це не вказано.
Частина друга ст.14-1 КУпАП передбачає, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст.14-1, іншою особою, власник(співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини( транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган(посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
08 грудня 2008 року позивач ОСОБА_1 отримав від ВДАІ м.Вінниця постанову АВ №005499 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і 09 грудня 2008 року направив на адресу начальника ВДАІ м.Вінниця листа, в якому повідомив про те, що 25 листопада 2008 він перебував на робочому місці в смт Теплик, а автомобіль знаходиться у користуванні його сина ОСОБА_3 .
Частиною третьою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права
- 2 -
особи на участь к процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про міліцію», яка визначає основні обов'язки міліції, працівник міліції зобов'язаний: забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері(п.12 ч.1); припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них(п.5 ч.1); працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомитипро це в найближчий підрозділ міліції(ч.2).
Стаття 11 Закону України «Про міліцію» передбачає право працівника міліції використовувати передбачені нормативно-правовими актамитехнічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху , а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.
Порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів визначається Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, відповідно до якої спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів(п.13.1); до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такимизасобами не допускаються, забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про такуповірку, термін дії якого минув(п.13.2); на кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання (додаток 8). Він заповнюється працівником ДПС ДАІ, що застосовував прилад при нагляді задорожнім рухом. Використання під час несення служби спеціальнихтехнічних засобів, не передбачених табельною належністю підрозділу, забороняється(п.13.4).
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Заперечення відповідача проти позову зводяться до того, що в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля ВАЗ-211001, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачеві ОСОБА_1 , не внесено записи про ОСОБА_3 , та того, що позивачеві було запропоновано з'явитись до ВДАІ з особою, яка вчинила дане правопорушення чи письмово надати інформацію із підтверджуючими документами(копію доручення чи копію тимчасового реєстраційного талону), що позивачем виконано не було.
Однак, на думку суду, відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке було зафіксоване із застосуванням фотозйомки, було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про дорожній рух», Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, а також, не доведено, що відповідачем з'ясовувались та перевірялись обставини, про які вказав позивач у своєму листі на адресу начальника ВДАІ від 09 грудня 2009 року, та чи встановлено при цьому особу, яка вчинила правопорушення.
За таких обставин оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити, оскільки закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.1 ст.38 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14-1, 251,258,293, 38, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, ст.ст. 3,7,8,9,12,71,160,162,163 КАС України, суд -
постановив :
Позов задовольнити. Постанову АВ №005499 інспектора АП ВДАІ м.Вінниця старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 25 листопада 2008 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. визнати незаконною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано.