Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"02" березня 2009 р. Справа № 40/30-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Барбашова С.В.
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Безкровний М.Г.
відповідача - Юр'єва І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 294Х/3-7 на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.01.09 по справі № 40/30-09
за позовом ТОВ "АВВА", м. Харків
до Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева", м. Харків
про зобов'язання виконати обов'язки за договором підряду -
встановила:
В січні 2009 р. позивач -ТОВ «АВВА», м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд зобов'язати відповідача -ДП «Завод ім. В.О. Малишева», м. Харків виконати свої обов'язки за укладеним між сторонами договором підряду № 15/11-845дп від 15.11.07 р. Разом з позовом, позивач також надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд:
- заборонити відповідачу самостійно вчиняти дії та/або укладати правочини на вчинення будь-яких дій з будь-якими фізичними чи юридичними особами, а саме розробляти та погоджувати проектну документацію на газопостачання і будівництво блочно-модульної котельні адміністративної будівлі заводу ім. Малишева, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, узгоджувати проекти у всіх уповноважених органах і вводити в експлуатацію котельні, виконувати монтажно-будівельні роботи по обладнанню блочно-модульної котельні адміністративної будівлі заводу ім. Малишева, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126;
- накласти арешт на розрахункові рахунки ДП «Завод ім. В.О. Малишева».
Ухвалою господарського суду від 28.01.09 р. (суддя Хотенець П.В.) по справі №40/30-09 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду. Крім того, частково задоволено подану позивачем заяву про забезпечення позову, а саме п. 5 ухвали заборонено ДП «Завод ім. В.О. Малишева», м. Харків самостійно вчиняти дії та/або укладати правочини на вчинення будь-яких дій з будь-якими фізичними чи юридичними особами, а саме розробляти та погоджувати проектну документацію на газопостачання і будівництва блочно-модульній котельні адміністративної будівлі заводу ім. Малишева, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, узгоджувати проекти у всіх уповноважених органах і вводити в експлуатацію котельні, виконувати монтажно-будівельні роботи по обладнанню блочно-модульної котельні адміністративної будівлі заводу ім. Малишева, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126. В задоволенні решти заяви позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову відмовлено.
Ухвалу мотивовано з тих підстав, що здійснення відповідачем чи залученими ним підрядними організаціями (особами) дій може призвести до руйнування вже виконаних позивачем будівельних робіт; що завершення відповідачем або залученими ним особами виконання робіт, виконання яких позивачем обумовлено сторонами у спірному договорі, призведе до неможливості виконання рішення суду в подальшому, в разі його винесення на користь позивача.
Відповідач з ухвалою господарського суду в частині забезпечення позову не погоджується, вважає ухвалу в цій частині незаконною та необґрунтованою, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу у вказаній частині скасувати та відмовити позивачу в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що ухвала у вказаній частині прийнята судом внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, зокрема обставин щодо виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 15/11-845дп від 15.11.07 р. Крім того, оскаржувана ухвала, на думку відповідача, суперечить вимогам ст.ст. 66-67 ГПК України, та істотно порушує його права та охоронювані законом інтереси та ін.
Позивач просить суд ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків, викладених у вказаній ухвалі.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду з відповідним позовом, позивач також надав до господарського суду заяву, в якій просив суд вжити заходів до забезпечення позову, в якій зокрема просив суд заборонити відповідачу самостійно вчиняти дії та/або укладати правочини на вчинення будь-яких дій з будь-якими фізичними чи юридичними особами, а саме розробляти та погоджувати проектну документацію на газопостачання і будівництва блочно-модульній котельні адміністративної будівлі заводу ім. Малишева, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, узгоджувати проекти у всіх уповноважених органах і вводити в експлуатацію котельні, виконувати монтажно-будівельні роботи по обладнанню блочно-модульної котельні адміністративної будівлі заводу ім. Малишева, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126.
Вказані вимоги позивач мотивував зокрема тим, що відповідач фактично відмовився від виконання умов договору № 15/11-845дп від 15.11.07 р., та бажає власними силами або силами залучених ним інших підрядних організацій виконати роботи, виконання яких позивачем було обумовлено сторонами за вказаним договором. При цьому, позивач зазначав, що оскільки значна частина робіт ним на час звернення до суду вже виконана, у нього є підстави вважати, що дії відповідача або залучених ним сторонніх організацій можуть призвести до руйнування виконаних позивачем будівельних робіт. Крім того, позивач також зазначав, що дії відповідача щодо невиконання умов договору заподіюють йому значних матеріальних збитків.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи ухвалу в оскаржуваній частині крім іншого виходив з того, що здійснення відповідачем чи залученими ним підрядними організаціями (особами) дій може призвести до руйнування вже виконаних позивачем будівельних робіт; що завершення відповідачем або залученими ним особами робіт, виконання яких позивачем обумовлено сторонами у спірному договорі, призведе до неможливості в подальшому виконання рішення суду в подальшому, в разі його винесення на користь позивача.
Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали в частині вжиття судом заходів до забезпечення позову.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до вимог ст. 67 ГПК України, позов зокрема забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Тобто необхідною передумовою забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в даному випадку об'єкт підряду, на частковому виконанні якого наполягає позивач) , яке перебуває у відповідача на момент подачі позову, може зникнути, зменшитися за кількістю, погіршитися в якості на момент виконання рішення, в разі прийняття такого рішення на користь позивача.
Разом з тим, на заявника при поданні відповідної заяви, з урахуванням вимог ст. 33 ГПК України, покладається обов'язок подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому, заходи до забезпечення позову повинні здійснюватися з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Проте, як свідчать матеріали справи, господарський суд при винесенні ухвали в частині вжиття заходів до забезпечення позову не звернув уваги на те, що позивач подаючи відповідну заяву всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не надав доказів існування обставин, на яких ґрунтувалися вимоги позивача про вжиття відповідних заходів, та які суд приймаючи ухвалу визнав встановленими, зокрема доказів можливого руйнування відповідачем або залученими ним підрядними організаціями об'єкту підряду, доказів неможливості виконання позивачем своїх договірних зобов'язань через умисні дії відповідача, та тим більше, доказів неможливості виконання рішення по даній справі, в разі його винесення на користь позивача.
Крім того, також безпідставними є висновки суду щодо необхідності заборони відповідачу самостійно вчиняти дії та/або укладати правочини на вчинення будь-яких дій з будь-якими фізичними чи юридичними особами, а саме розробляти та погоджувати проектну документацію на газопостачання і будівництва блочно-модульній котельні адміністративної будівлі заводу ім. Малишева, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, узгоджувати проекти у всіх уповноважених органах, оскільки вказані дії самі по собі не впливають на предмет позову по даній справі, та в будь-якому випадку не можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення по даній справі, в разі його винесення на користь позивача.
До того ж, ст. ст. 3, 6 12, 13 ЦК України встановлено загальні принципи та засади здійснення особою своїх цивільних прав, які зокрема надають їй право здійснювати свої цивільні права на свій розсуд, та в т.ч. укладати будь-які договори які відповідають загальним засадам цивільного законодавства України.
При цьому, вжиті судом заходи до забезпечення позову суттєво порушують вказані права відповідача.
Разом з тим, суд при винесенні ухвали в оскаржуваній частині не з'ясував, які саме будівлі та споруди розташовані за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 126, чи всі вони належать відповідачу, чи не будуються відповідачем або іншими залученими ним сторонніми організаціями за цією адресою інші подібні об'єкти. До того ж, як зазначає відповідач, за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 126 розташовано близько 10 адміністративних будівель, і вжиття судом відповідних заходів істотно ускладнило б здійснення господарської та іншої діяльностей в цих будівлях і зазначене дає підстави вважати, що господарський суд приймаючи ухвалу, не з'ясував, до яких можливих наслідків може призвести заборона відповідачу вживати певних заходів.
Враховуючи викладене, прийнята по справі ухвала в частині вжиття заходів до забезпечення позову (п. 5) є такою, що прийнята внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, ґрунтується на доводах та обставинах, існування яких матеріалами справи не підтверджується, порушує права та законні інтереси відповідача на ведення господарської діяльності на свій розсуд, та не відповідає принципам розумності, обґрунтованості та адекватності, в зв'язку з чим, підлягає скасуванню, а подана позивачем заява про вжиття відповідних заходів задоволенню не підлягає.
Таким чином, висновки про вжиття заходів до забезпечення позову, викладені в ухвалі господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для скасування ухвали в даній частині.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1-3 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.01.09 р. по справі № 40/30-09 в частині задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, передбачених п. 5 резолютивної частини ухвали, скасувати та в задоволенні заяви відмовити.
Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.
Повний текст постанови підписано 05.03.09 р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Барбашова С.В.