79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
23.02.09 Справа № 5/272
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ “Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1», м. Львів, № 13/01 від 27.01.09
на рішення господарського суду Львівської області від 15.01.09
у справі № 5/272
за позовом: Державного підприємства інженерного центру “Техно-Ресурс», м. Львів
до відповідача: ВАТ “Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1», м. Львів
про стягнення 17 000, 00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: - Кунтий Н.О. - представник (довіреність № 2 від 12.01.09);
від відповідача: - не з'явився.
Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, ГПК України, роз'яснено.
Відводів складу суду не поступило.
Рішенням господарського суду Львівської області від 15.01.09 у справі № 5/272 (суддя І. Петрик) позовні вимоги Державного підприємства інженерного центру «Техно-Ресурс» до ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»про стягнення 17 000, 00 грн. задоволено повністю: стягнено з ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»на користь Державного підприємства інженерного центру «Техно-Ресурс»17 000, 00 боргу, 170, 00 грн. витрат по оплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З даним рішенням не погоджуються відповідач - ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1», оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування господарським судом Львівської області при його винесенні норм матеріального та процесуального права, а також неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Зокрема, скаржник наголошує, що судове засідання 15.01.09 відбулося за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце засідання суду, а відтак, позбавленого можливості надати докази відсутності заборгованості та надання позивачу послуг на суму 17 000, 00 грн.
На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області від 15.01.09 у справі № 5/272 скасувати.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.09 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 23.02.09.
Позивач - Державне підприємство інженерного центру «Техно-Ресурс»- правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався -відзиву на апеляційну скаргу не подав. В судовому засіданні 23.02.09 представник позивача проти доводів скаржника заперечив, рішення господарського суду Львівської області від 15.01.09 у справі № 5/272 вважає законним та обґрунтованим, апеляційну скаргу -безпідставною, просить в її здоволенні відмовити, оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін.
В судове засідання 23.02.09 представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення № 393883), причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.09, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 15.01.09 у справі № 5/272 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги -відмовити.
При цьому колегія суддів виходила з наступного:
При розгляді спору між сторонами господарським судом Львівської області вірно встановлено наявних в матеріалах справи рахунку № 120 від 09.10.06 та платіжного доручення № 5349 09.10.2006р. факт перерахування позивачем відповідачу авансового платежу за послуги будівельної техніки в розмірі 17 000, 00 грн. Доказів надання послуг будівельної техніки, за які перераховано вказаний авансовий платіж, відповідачем не подано ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.
Встановлено господарським судом в процесі розгляду справи також факт скерування позивачем відповідачу вимоги № 68 від 11.04.08, доказів надання відповіді на яку відповідачем також не надано, як і не надано останнім доказів повернення одержаних коштів.
Відтак, колегія суддів вважає вірним встановлений господарським судом Львівської області факт існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 17 000, 00 грн. одержаного авансового платежу.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував при розгляді спору між сторонами норми ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України щодо законодавчого визначення зобов'язання (господарського зобов'язання), ст. 175 ГК України щодо поняття майново-господарського зобов'язання та законодавчого регулювання таких зобов'язань, ст.11 ЦК України щодо договорів та інших правочинів, як підстави виникнення зобов'язань, ч. 1 ст. 626 ЦК України щодо поняття договору, ч. 1 ст. 639 ЦК України щодо форми договору.
На підставі наведених норм матеріального права місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те, що між сторонами у справі мав місце договір про надання послуг будівельної техніки, укладений в усній формі, за яким позивачем і було здійснено авансовий платіж на підставі виставленого відповідачем рахунку за послуги будівельної техніки.
Погоджується колегія суддів апеляційної інстанції також з застосуванням місцевим господарським судом при розгляді спору положень ч. 1 ст. 906 ЦК України, якою передбачено відшкодування виконавцем замовнику збитків, завданих винним невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем у повному обсязі. Вірно проаналізовано в оскаржуваному рішенні також встановлене у ст. 570 ЦК України поняття завдатку, як грошової суми або рухомого майна, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Вказаний завдаток, згідно ч. 3 ст. 571 ЦК України підлягає поверненню у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відтак, на підставі положень ст. 525 ЦК України щодо недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язань, ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України щодо обов'язку належного виконання зобов'язань сторонами, господарським судом першої інстанції зроблено вірний висновок про прострочення виконання зобов'язання відповідачем у справі, на підставі чого позовні вимоги Державного підприємства інженерного центру «Техно-Ресурс»до ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»про стягнення 17 000, 00 грн. задоволено повністю.
Щодо посилань скаржника на порушення господарським судом при розгляді спору норм процесуального права в частині неповідомлення його про час та місце судового засідання 15.01.09, то колегія суддів такі посилання вважає безпідставними, оскільки вони належним чином документально спростовуються наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 3919210, з відміткою на ньому про одержання 06.01.09 представником відповідача ухвали господарського суду Львівської області від 29.12.08. Крім того, незважаючи на твердження скаржника про те, що неналежність повідомлення його судом позбавила його можливості надати докази відсутності заборгованості та надання позивачу послуг на суму 17 000, 00 грн., таких доказів ним не подано і суду апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 15.01.09 у справі № 5/272.
Таким чином, посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, є безпідставними, документально не обгрунтованими, такими, що не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів належними та допустимими доказами тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 15.01.09 у справі № 5/272 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, належним чином досліджені судом першої інстанції, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Львівської області від 15.01.09 у справі № 5/272 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник