01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.03.2009 № 13/624
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
за участю секретаря
представників сторін:
від позивач: Присяжнюк Р.В. (дов. від 23.01.2009р.);
від відповідача: Лукічова К.В. (дов. від 24.02.2009р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.10.2005
у справі № 13/624
за позовом Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариство з обмеженою відповідальністю "АТА"
про стягнення 4547,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2005р. у справі № 13/624 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення від 27.10.2005р., прийняти нове, яким позов задовольнити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006р. рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2005р. у справі № 13/624 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2008р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006р. у справі № 13/624 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Ухвалою від 16.02.2009р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу та порушено апеляційне провадження у даній справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - припиненню з огляду на наступне.
Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ата» про стягнення штрафу за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2004 році в розмірі 4547 грн.
В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року.
За визначенням термінів, що дається у статті 3 Кодексу адміністаривного судочинства України:
справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої);
адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 6 частини першої);
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої).
Виходячи з зазначених норм, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.
З огляду на викладене до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про стягнення штрафних санкцій, нарахованих суб'єктом владних повноважень, який діє в межах та у спосіб наданих йому законом повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Звертаючись до суду, позивач діяв на виконання делегованих йому Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повноважень, тобто здійснював владні управлінські функції на основі законодавства.
Предметом судового розгляду в даній справі є вимоги Фонду про стягнення з підприємства адміністративно-господарських санкцій, які нараховані згідно Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за порушення останнім порядку ведення господарської діяльності.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що за суб'єктним складом сторін та предметом спору дана справа відповідає наведеному вище нормативному визначенню адміністративної справи та підлягає розгляду адміністративними судами у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 02 вересня 2005 року Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/624 та прийнято позовну заяву до розгляду на підставі статей 64, 65 Господарського процесуального кодексу України.
Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2005р. у справі № 13/624 в позові відмовлено повністю. Спір вирішено за правилами встановленими Господарським процесуальним кодексом України.
Разом з тим, апеляційна колегія бере до уваги, що згідно повідомлення Державної судової адміністрації України від 24.03.2007р. розпочав діяльність Київський апеляційний адміністративний суд з 02.04.2007р.
Відповідно до абзацу 1 пункту 6 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно абзаців 4, 5 пункту 6 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України після початку діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до відповідних апеляційних господарських судів, передаються цими судами до апеляційного адміністративного суду, якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито. Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту.
З огляду на зазначені норми процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що на день розгляду даної справи Київський апеляційний господарський суд не має права апеляційного перегляду судового рішення в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
За таких обставин, на думку апеляційної колегії рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, що є беззаперечною підставою для його скасування та припинення провадження у даній справі.
Частиною 3 ст. 80 ГПК України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» встановлено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
Разом з тим, позивач у даній справі звільнений від сплати державного мита за подачу позовної заяви до господарського суду на підставі п. 34. ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», що виключає його повернення заявнику.
Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціальногозахисту інвалідів задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2005р. у справі № 13/624 скасувати.
3. Провадження у справі № 13/624 за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ата» про стягнення штрафу за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2004 році в розмірі 4547 грн. припинити.
4. Матеріали справи № 13/624 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді