Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"02" березня 2009 р. Справа № 55/256-08
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Шевель О.В., судді Афанасьєва В.В., судді Бухана А.І.
при секретарі Цвірі Д.М.
за участю представників сторін:
позивача -Гуляєва А.В. (дов.б/н від 06.11.2008.)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПБК "Прогрес" (вх.№ 273Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 19 січня 2009 р. у справі № 55/256-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", м. Харків
до Проектно - будівельного комплексу "Прогрес", м. Харків
про стягнення 75 210,00 грн.,
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Проектно - будівельного концерну "Прогрес", м. Харків, заборгованості у розмірі 75210 грн. та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав умови мирової угоди.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19 січня 2009 року у справі № 55/256-08 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24 січня 2009 року у справі № 55/256-08 (суддя Гребенюк Н.В.) відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання від 17 грудня 2008 року про надання відстрочки виконання рішення. Відмовлено у задоволенні клопотання від 19 січня 2009 року про відкладення розгляду справи. Позов задоволено. Стягнуто з ПБК "Прогрес" на користь ТОВ "Будівельник" 75 210,00 грн. заборгованості, 752,10 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач - ПБК "Прогрес", з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить переглянути рішення господарського суду Харківської області від 19 січня 2009 року у справі № 55/256-08 в апеляційному порядку, за наслідками якого рішення змінити, надавши відстрочку виконання рішення строком на два місяці з дня набрання ним сили". Стягнути з позивача на користь ПБК "Прогрес" 390,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, посилаючись на невірне застосування господарським судом норм процесуального права. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та не відповідає фактичним обставинам. Зокрема, зазначає, що суд мав всі підстави для задоволення клопотання ПБК "Прогрес" про надання відстрочки виконання рішення, однак суд навіть не розглянув дане клопотання, що є порушенням вимогам статті 84 ГПК України.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти вимог апеляційної скарги відповідача заперечує, вважає рішення господарського суду Харківської області у даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача, як безпідставну та необґрунтовану залишити без задоволення. Вважає, що судом повно та всебічно досліджені всі обставини справи та всі необхідні докази. Також ухвалою від 24 січня 2009 року судом було виправлено описку в резолютивній частині рішення щодо вирішення питання про розгляд клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення, і це не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Повноважний представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду його ж апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №5090117 від 11.02.2009р.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, у травні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Проектно - будівельного концерну "Прогрес" про стягнення 660792,18 грн. заборгованості за договором будівельного підряду від 21.08.2007р. №21/08 СВ та додаткових угод до нього №1 від 17.09.2007 р., №2 від 12.11.2007 р..
0З червня 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник» (позивач) та Проектно-будівельним концерном «Прогрес»(відповідач) було підписано мирову угоду, відповідно до якої - на момент укладання мирової угоди, тобто 03.06.2008 р., сума заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості виконаних робіт складає 415210,00 грн. (п.2) Пунктом 3 мирової угоди встановлено, що відповідач визнає заборгованість перед позивачем по оплаті вартості виконаних робіт на підставі договору № 21/08 СВ від 21.08.2007 р. та додаткових угод до нього №1 від 17.09.2007 р., №2 від 12.11.2007 р. робіт в сумі 415210 грн., а також встановлено, що кінцевий строк виконання зобов'язання по сплаті заборгованості за мировою угодою - 14 липня 2008 р.
У зв'язку з укладенням вищезгаданої мирової угоди господарський суд Харківської області виніс ухвалу у справі № 29/210-08, якою припинив провадження у справі та затвердив мирову угоду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було лише частково виконано умови мирової угоди та сплачено 340 000,00 грн., що підтверджується витягами банку від 20.06.2008 р., від 06.06.2008 р., від 02.07.2008 р., від 11.07.2008 р., від 15.07.2008 р., від 02.09.2008 р., від 06.10.2008 р. Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за мировою угодою та не сплатив суму боргу у розмірі 75 210,00 грн. , що стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У мировій угоді сторони погодились (домовились) про зміст зобов'язання (сплата певної грошової суми на користь позивача). Тобто, сторонами досягнуто згоди щодо вирішення спору між ними іншим шляхом, застосовуючи ті заходи, які були зазначені у тексті мирової угоди, тому з моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов'язання, що випливають за мировою угодою.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тому, колегія суддів, погоджуючись з судом першої інстанції вважає, що, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо виконання умов мирової угоди (існування боргу не заперечується і самим відповідачем), позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів, а місцевий господарський суд цілком обґрунтовано та закономірно дійшов висновку про задоволення даного позову.
Посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено вимоги статті 84 ГПК України, тобто -в оскаржуваному рішенні не розглянуте питання щодо його клопотання про надання відстрочки виконання рішення (і це є підставою для його скасування) є необґрунтованим і безпідставним з огляду на таке.
Матеріали справи свідчать, що в тексті оскаржуваного рішення, в його резолютивній частині, судом першої інстанції була допущена описка, а саме - не було вказано про відмову у задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення та про відмову і задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
24 січня 2009 року ухвалою господарського суду Харківської області було виправлене вищезазначену описку в резолютивній частині оскаржуваного рішення від 19 січня 2009 року у справі №55/256-08 та зазначено про відмову відповідачу у задоволенні його клопотання від 17 грудня 2008 року про надання відстрочки виконання рішення, а також про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 19 січня 2009 року про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що відповідач звернувшись з апеляційною скаргою, не довів яким чином його права і ким порушені, більше того, враховуючи, що він не розрахувався у повному обсязі з позивачем, а звернувся з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, всупереч приписам п.6 статті 3 Цивільного кодексу України, діє несправедливо та недобросовісно по відношенню до свого контрагента -ТОВ "Будівельник".
Враховуючи, що господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені всі обставини у справі, а також те, що рішення від 19 січня 2009 р. у справі № 55/256-08 по суті заявлених вимог відповідачем не оскаржується, колегія суддів вважає, що дане рішення є законним та всебічно обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів також зазначає, що в протоколі судового засідання від 19.01.2009р. було зазначено про розгляд клопотань відповідача та відмову у їх задоволенні, а як свідчать матеріали справи, заперечень на даний протокол, у встановленому законодавством порядку, відповідачем не надано.
Колегія суддів також погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні вищевказаних клопотань відповідача як безпідставних та необґрунтованих, зважаючи на тривалий час розгляду справи (майже 3 місяці), досить значний термін нездійснення відповідачем розрахунків з позивачем (фактично борг виник ще з квітня 2008р.) та відсутність, передбачених законодавством, підстав для надання відстрочки.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 19 січня 2009 р. у справі № 55/256-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Головуючий суддя Шевель О.В.
суддя Афанасьєв В.В.
суддя Бухан А.І.