83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.03.09 р. Справа № 15/42
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Діліжанс» м. Луганськ (код ЄДРПОУ 24180515)
до відповідача спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар» м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 25328948)
про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 5458,73 грн., пені в сумі 530,77 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Решетніков Є.Л. за довіреністю б/н від 01.02.2009 р.
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Діліжанс» м. Луганськ до спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар» м. Маріуполь про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 5458,73 грн., пені в сумі 530,77 грн.
Ухвалою суду від 06.02.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/42, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
У порушення вимог ухвал суду від 06.02.2009 р. відповідач в судове засідання 05.03.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки. Відзив на позов та витребувані документи до суду не представив
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи є повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення його 13.02.2009 р. відповідачу (його представнику).
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -
На виконання умов договору поставки товару від 26.05.2008 р. позивач (постачальник) передав відповідачу (покупцю) згідно видаткових накладних у період з 04.07.2008 р. по 29.08.2008 р. товар на загальну суму 18310,27 грн. (з врахуванням початкового сальдо на користь позивача у сумі 7733,53 грн.). Завірені копії вказаного договору та видаткових накладних за спірний період додані до справи. Факти поставки товару позивач підтвердив завіреними копіями податкових накладних до кожної видаткової накладної.
Відповідач станом на 30.09.2008 р. оплатив вартість отриманого товару частково на суму 18085,07 грн. Вказані обставини сторони підтвердили підписанням акту звірки взаємних розрахунків за 3 квартал 2008 р., завірена копія якого додана до позову. Із вказаного акту вбачається, що станом на 30.09.2008 р. за відповідачем рахувалася заборгованість за отриманий товар на суму 7958,73 грн. Цей акт звірки містить відомості про кожну спірну видаткову накладну та кожну банківську виписку із зазначенням їх номеру, дати, суми. Також вказаний акт підписаний представниками сторін, підписи скріплені печаткою та штампом юридичних осіб. Такий акт звірки на думку суду відповідає вимогам ст. 36 ГПК України щодо письмових доказів у господарському процесі, тому приймається судом до уваги як належний доказ у даній справі.
Із позову та доданого до нього розрахунку позовних вимог вбачається, що відповідач 13.10.2008 р. додатково оплатив 1000,00 грн., а 12.11.2008 р. - ще 1500,00 грн., всього - 2500,00 грн. Сума основного боргу склала 7958,73 грн. - 2500,00 грн. = 5458,73 грн.
Вказану суму заборгованості відповідач визнав відповіддю на претензію (лист вих. № 13 від 16.01.2009 р.), який в завіреній копії доданий до позову. В цій відповіді на претензію відповідач вказує, що заборгованість пов'язана із виконанням умов договору поставки від 26.05.2008 р., посилається на виникнення непередбачених обставин та просить прийняти виконання зобов'язань за договором частинами з розстроченням виконання у період з січня по березень 2009 р.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В п. 4.3 договору встановлено відстрочення оплати вартості товару покупцем на 21 календарний день з моменту поставки товару. На думку позивача строк оплати для відповідача наступив з наступного дня після підписання останньої видаткової накладної у період з 30.08.2008 р. по 19.09.2008 р. включно. В якості вимоги на оплату позивач направляв відповідачу претензію на суму 5458,73 грн. вих. 18/12-1 від 18.12.2008 р., яка в завіреній копії додана до позовної заяви з додатком копій квитанції, опису вкладення та повідомлення про вручення 23.12.2008 р. поштового відправлення представнику відповідача.
З 20.09.2008 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов'язання за договором.
Суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити вартість отриманого від позивача товару у встановлений строк на суму 5458,73 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
Згідно ст. 193 ч. 2 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 5.1 договору передбачено у разі несвоєчасної оплати стягнення пені у розмірі 0,5% за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував пеню на суму 530,77 грн. за прострочення оплати за період з 20.09.2008 р. по 25.01.2009 р. з врахуванням часткових оплат у цей період. Розрахунок пені доданий до позову. Суд вважає його обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На думку суду позивач довів обґрунтованість позовних вимог, відповідач своїм правом на судовий захист не скористався.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у зв'язку із задоволенням позовних вимог покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар» (юридична адреса: 87516, м. Маріуполь, б. 50 років Жовтня, 21/43; код ЄДРПОУ 25328948; розрахунковий рахунок 26000200031000 у відділенні № 3 ЗАТ «Донгорбанк» в м. Маріуполі», МФО 304795) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Діліжанс» (юридична адреса: 91057, м. Луганськ, вул. Корольова, 78; код ЄДРПОУ 24180515; розрахунковий рахунок 26002105670 в АБ «Укркомунбанк», МФО 304988) суму 5989,50 грн. (а саме: основний борг - 5458,73 грн., пеню - 530,77 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
В судовому засіданні 05.03.2009 р. оголошено рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.