05 березня 2009 р.
№ 12/4507-НВО-4/4855
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Дерепи В.І.,
суддів
Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Ресторан "Поділля"
на
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2008 року
у справі
№ 12/4507-НВО-4/4855
за позовом
відкритого акціонерного товариства "Готель "Поділля"
до
відкритого акціонерного товариства "Ресторан "Поділля"
третя особа на стороні позивача
колективне підприємство перукарня "Мрія"
про
усунення перешкод у володінні та користуванні майном шляхом виселення
участю представників сторін:
від позивачів -Костюк Ю.М.
відповідача -Скочеляс О.А.
третьої особи - не з'явився
У вересні 2003 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним договору оренди нежилих приміщень від 04.06.1996 р., укладеного між ВАТ “Ресторан “Поділля» та КП “Перукарня “Мрія» і виселення останнього з незаконно зайнятого приміщення.
В подальшому змінив позовні вимоги та просив усунути перешкоди у володінні і користуванні майном (приміщенням перукарні площею 65,6м2 та приміщенням ощадкаси площею 42,8м2), які знаходяться на першому поверсі будівлі готелю по вул. Шевченка,34 шляхом виселення з них ВАТ “Ресторан “Поділля».
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.12.2003 р. (суддя Баула Л.П.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.12.2004 р. (головуючий -Шкляр Л.Т., судді -Гулова А.Г., Пасічник С.С.), позов задоволено. Виселено ВАТ “Ресторан “Поділля» в м. Хмельницький із приміщення перукарні площею 65,6м2 та приміщення ощадкаси площею 42,8м2, які знаходяться на першому поверсі будівлі “Готель Поділля» в м. Хмельницький по вул. Шевченка,34.
В червні 2008 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 17.12.2003 р. за нововиявленими обставинами.
11 вересня 2008 року господарським судом Хмельницької області (суддя Шпак В.О.) було прийнято рішення, яким заяву ВАТ “Ресторан “Поділля» було задоволено, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17.12.2003 р. було скасовано. У позові відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2008 року (головуючий -Пасічник С.С., судді -Гулова А.Г., Щепанська Г.А.) рішення господарського суду Хмельницької області від 11 вересня 2008 року скасовано, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17.12.2003 р. залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2008 року, залишивши в силі рішення господарського суду Хмельницької області від 11.09.2008 р.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2008 року без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту апеляційної інстанції, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Звертаючись із заявою про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 17.12.2003 року за нововиявленими обставинами, відповідач послався на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.04.2008 р. про припинення провадження у справі № 9/110-Н за позовом ВАТ "Ресторан "Поділля" до Хмельницького БТІ, Регіонального відділення ФДМУ по Хмельницькій області про визнання недійсним запису в реєстровій книзі прав власності № 2 та витягу з відомості інвентаризації нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду ВАТ "Готель "Поділля" № 16 від 14.04.98 р. На думку заявника, зазначена ухвала встановлює той факт, що згаданий витяг не породжує право власності на спірні приміщення.
Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 1981 року з наступними змінами "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" визначено, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При винесенні оскаржуваної постанови апеляційний господарський суд правомірно виходив з того, що вказаний витяг вже був предметом дослідження господарськими судами при встановленні обставин справи і оцінці доказів а відтак дійшов правильного висновку, що наведені заявником обставини нововиявленими визнати не можна.
Крім того, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду про те що обставини викладені в ухвалі господарського суду Хмельницької області від 14.04.2008 року у справі № 9/110-Н мають преюдиціальний характер по відношенню до даного спору.
Так, частина 2 статті 35 ГПК України визначає, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За змістом зазначеної норми, преюдиціальними є факти, встановленні при вирішенні іншого господарського спору по суті, що оформлюється рішенням господарського суду. При цьому, склад учасників господарського спору має бути незмінним.
Разом з тим, преюдиціальні факти слід відрізняти від оціночного судження щодо правових наслідків наявності певних обставин.
При винесенні рішення, місцевий господарський суд помилково надав преюдиціального значення оціночному судженню господарського суду Хмельницької області при постановленні ухвали про припинення провадження у справі № 9/110-Н з іншим складом учасників судового процесу.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував рішення місцевого господарського суду, як таке, що не відповідає обставинам справи, та постановлене внаслідок неправильного застосування норми закріпленої статтею 112 ГПК України.
Посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Ресторан "Поділля" залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2008 року у справі за № 12/4507-НВО-4/4855 -без змін.
Головуючий, суддя
В.Дерепа
Суддя
Б.Грек
Суддя
Л.Стратієнко