"04" березня 2009 р.
Справа № 4/10-189
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
за позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави вул. С. Бандери, 6, м. Тернопіль в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів
до Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль
про визнання права власності
За участю представників сторін від:
прокурора: старший помічник Тернопільського транспортного прокурора -Житовецька О.А. (посвідчення № 62 дійсне до 27.10.2013р.)
позивача: юрисконсульт -Вільчак О.О. (довіреність № НЮ -17 від 01.01.2009р.)
відповідача : не з'явився
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та прокурору процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Тернопільський транспортний прокурор в інтересах держави вул. С. Бандери, 6, м. Тернопіль в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль про визнання права власності на будівлю майстерні (інвентарна картка № 110040 -одноповерхова будівля загальною площею 125, 5 м. кв., яка побудована та введена в експлуатацію у 1912 році), що знаходиться у господарському віданні ДТГО “Львівська залізниця», розташована по вул. Б.Хмельницького, 18, м. Тернопіль.
03.03.2009р. відповідач подав у канцелярію суду відзив № б/н від б/д (вх. № 9817(н)), посилаючись при цьому на те, що майно, яке перебуває в повному господарському віданні ДТГО “Львівська залізниця» утримує на своєму балансі відокремлений підрозділ “Станція Тернопіль», однак передача майна одного підприємства на баланс іншого підприємства та виготовлення матеріалів технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна не являються підставою набуття права власності. Крім цього, відповідач жодним чином не оспорює право держави на майно, що є предметом спору, але зазначає, що позивачем не обґрунтовано та не доведено, що документи, на підставі яких оформляється право власності на об'єкти нерухомого майна (акт прийняття в експлуатацію об'єкта, рішення про відведення земельної ділянки під будівництво) дійсно втрачені; та вважає безпідставними посилання позивача на листи -відповіді архівних установ, оскільки відповідно до наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України “Про затвердження Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів» документи (акти, рішення, доповідні записки, довідки) про прийом в експлуатацію закінчених об'єктів будівництва зберігаються постійно, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та розглядати справу без їх участі.
Позивач у письмових поясненнях № 60/ДНЮ від 04.03.2009р. та його представник у судовому засіданні, яке відбулося 04.03.2009р., зазначають, що будівля майстерні побудована та введена в експлуатацію у 1912 році, тому рішення про відведення земельної ділянки та надання дозволу на будівництво об'єкта -будівлі майстерні та акт державної технічної (приймальної) комісії про прийняття в експлуатацію об'єкту в залізниці відсутні. Не збереглися також ці документи і у державних архівних установах. Крім того, спірна будівля розміщена у межах смуги відведення залізниці, а відповідно до ст. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, службовими, культурно -побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. В 1993 році Львівським державним проектно -вишукувальним інститутом залізничного транспорту “Львівтранспроект» виготовлено паспорт земельної ділянки (технічний звіт по інвентаризації землекористування залізничної станції Тернопіль), на якому нанесені об'єкти нерухомого майна станції, в тому числі будівля майстерні по вул. Б.Хмельницького, 18, в м. Тернополі, зокрема спірний об'єкт на схемі позначений літерами “кн.» А також зазначає, що 04.06.1997 року Тернопільська міська рада винесла ухвалу “Про видачу документів на право користування землею», якою затверджено матеріали інвентаризації земель та винесено рішення про видачу Державних актів на право постійного користування землею Станції Тернопіль, проте вказане рішення не виконано і до цього часу залізницею не отримано Державних актів на право постійного користування земельними ділянками.
Ухвалою від 18.02.2009р. розгляд справи відкладався до 04.03.2009р. до 10 год. 45 хв., для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі та прийняти участь у її розгляді.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача та прокурора, судом встановлено наступне:
- Державне територіально - галузеве об'єднання “Львівська залізниця» засноване на державній власності і володіє державним майном на праві повного господарського відання, тобто володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту (п. п. 1.1; 4.2 Статуту);
- перевіркою, проведеною прокуратурою встановлено незареєстрований об'єкт нерухомого майна -будівлю майстерні (кінцепросочувальну), що знаходиться у господарському віданні ДТГО “Львівська залізниця», розташована за адресою: вул. Б.Хмельницького, 18, м. Тернопіль, і перебуває на балансі відокремленого підрозділу “Станція Тернопіль» Державного територіально -галузевого об'єднання “Львівська залізниця»;
- 31.07.2008р. відокремлений підрозділ “Станція Тернопіль» ДТГО “Львівська залізниця» звернувся до Тернопільської міської ради із заявою № 629 про оформлення права державної власності на об'єкт нерухомого майна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, що знаходиться в господарському віданні ДТГО “Львівська залізниця» на балансі ВП “Станція Тернопіль» та розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Б.Хмельницького, 18, а саме - будівлю майстерні станції Тернопіль загальною площею 125, 5 м. кв..;
- відповідач листом за № 2907 від 14.08.2008р. повідомив, що для оформлення права державної власності слід подати необхідний пакет документів, а у випадку відсутності вказаних документів, для вирішення даного питання слід звернутися до суду.
Господарський суд, оцінивши подані позивачем докази в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке:
Статтею 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, одним із таких документів є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч.3 ст. 136 Господарського кодексу України, щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Крім того, Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затверджено наказом Мін'юсту України №7/5 від 07.05.2002р. вимагають обов'язкову державну реєстрацію речових прав на нерухомість, що знаходиться на території України, що і зумовило позивача подати позов про визнання права власності.
Позивачем представлено інвентарну картку обліку основних засобів № 110040 на будівлю майстерні (кінцепросочувальна) станції Тернопіль по вул. Б.Хмельницького, 18, що підтверджує факт знаходження майстерні (кінцепросочувальна) на балансі ВП “Станція Тернопіль» ДТГО “Львівська залізниця», виготовлену Тернопільським БТІ інвентаризаційну справу на цей об'єкт нерухомості, виготовлений Львівським державним проектно -вишукувальним інститутом залізничного транспорту “Львівтранспроект» паспорт земельної ділянки (копія технічного звіту по інвентаризації землекористування залізничної станції Тернопіль), а також докази сплати земельного податку.
Інших правовстановлюючих документів, які б давали можливість провести державну реєстрацію об'єкта нерухомості в порядку, передбаченому Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, позивачем не представлено за їх відсутністю чи незбереження, що підтверджується наданими ним довідками та перепискою з архівним відділом Тернопільської міської ради.
Враховуючи те, що майно -будівля майстерні (кінцепросочувальну), загальною площею 125, 5 м. кв., яка побудована та введена в експлуатацію у 1912р., - зазначене в інвентаризаційній справі за літер. “А», розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Б.Хмельницького, 18, згідно Статуту є державною власністю і перебуває у повному господарському віданні Державного територіально -галузевого об'єднання “Львівська залізниця» у відповідності до чинного законодавства та на законних підставах, і як майно залізничного транспорту до комунальної власності не передавалось (Перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно -територіальної одиниць (комунальної власності)), затвердженого Постановою Кабміну України від 05.11.1991р за № 311, доказів подання претензій третіми особами на цей об'єкт нерухомості суд не володіє, а також приймаючи до уваги, що в порушення вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України № 7/5 від 07.05.2002р. з наступними змінами і доповненнями, ця будівля при введені її в експлуатацію ще в 1912 році, не пройшла державну реєстрацію, а Тернопільська міська рада не оспорює право держави на це майно, тому господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтовано заявленими, доведеними у встановленому законом порядку та не заперечені відповідачем.
У відповідності до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу не стягуються.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати право власності на будівлю майстерні (інвентарна картка № 110040 -одноповерхова будівля загальною площею 125, 5 м. кв., яка побудована та введена в експлуатацію у 1912р.), що знаходиться у господарському віданні Державного територіально -галузевого об'єднання “Львівська залізниця», розташована по вул. Б. Хмельницького, 18, м. Тернопіль, за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (орган управління державним майном).
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "_12_" __03___ 2009 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.М. Бурда