91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
03.02.09 Справа № 01-10/10-40.
Суддя Мінська Т.М., розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремконструкція ЛТД", м. Луганськ
до Управління комунальним майном Луганської міської ради, м. Луганськ
про визнання права власності
Суть спору: позивачем заявлені вимоги:
- визнати за ТОВ "Будремконструкція ЛТД" право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. 2-й Оборонний проїзд, 5к та були передані у статутний капітал товариства виконавчим комітетом Луганської міської ради;
- зобов'язати Луганське міське комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за ТОВ "Будремконструкція ЛТД" право власності на нерухоме майно, яке передано у статутний капітал Товариства від Виконавчого комітету Луганської міської ради.
Розглянувши матеріали позову, суд встановив:
До позовної заяви від 30.01.2009р. не подано належних доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.
Так, відповідно до підпункту “а» пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. № 2505-I\/, що набули чинності до подачі позовної заяви) розмір державного мита із заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 102 грн. і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.07 державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 N 15.
Відповідно до пункту 32 розділу V Інструкції про порядок справляння державного мита (затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993) з позовних заяв про право власності на майно державне мито сплачується виходячи із вартості майна.
У постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 8/219-07 та ухвалі Вищого господарського суду України від 05.03.08 № 18/523пн викладено таку ж правову позицію.
Додана до позовної заяви квитанція № 4701131 від 30.01.2009, за яким сплачено 85,00 грн. державного мита, не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі за спором майнового характеру, тоді як слід було сплатити 25 500 грн. 00 коп. (1% від 2 559 154 грн. 15 коп.).
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву і додані до неї документи слід повернути без розгляду.
Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Повернути заяву та додані до неї документи заявнику без розгляду.
2.Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Додаток (тільки позивачу): -на “74» аркушах, у тому числі оригінал квитанції № 4701131 від 30.01.2009р. про сплату державного мита у розмірі 85 грн. та оригінал квитанції № 4801151 від 30.01.2009р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Суддя Т.М.Мінська