83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.03.09 р. Справа № 29/21
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді В.В. Джарти
При секретарі судового засідання Перекрестній О.О.
за участю:
Представників сторін:
від позивача Віхров А.В., довіреність № 5 від 18.02.2009 р., Стремілова Т.В., довіреність № 4 від 18.02.2009 р.
від відповідача М»якота М.С.. довіреність № 38 від 18.02.2009 р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донхімоптторг» м. Горлівка
До відповідача: Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар» сел. Олександрівка
Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 558 391,06 грн., в тому числі 388 691,30 грн. - основного боргу, 12 139,95 грн. - пені, 16 853,65 грн. - 3% річних, 140 706,16 грн. - інфляційні нарахування.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Донхімоптторг» м. Горлівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар» сел. Олександрівка про стягнення заборгованості в сумі 633 993,57 грн., в тому числі 388 691,30 грн. - основного боргу, 112 369,85 грн. - пені, 132 932,42 грн. - втраченого прибутку.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 10.05.2007 р. № ЖМ-/05/2007, протокол розбіжностей від 10.05.07, додаткову угоду № 1 від 31.05.07, додаткову угоду № 2 від 26.06.07, накладні № 333п від 31.05.07, № 754 від 29.06.07, № 20с від 31.07.07, № 21с від 31.08.07, № 22с від 28.09.07, акт звірки від 29.01.08, розрахунки заборгованості.
В порядку ст. 22 ГПК України, позивач надав клопотання про уточнення суми позову, яким зменшив суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача 388 691,30 грн. - основного боргу, 12 139,95 грн. - пені, 16 853,65 грн. - 3% річних, 140 706,16 грн. - інфляційні нарахування.
Представник відповідача надав відзив на позов, яким визнає позовні вимоги частково в сумі основного боргу - 388 691,30 грн. Також просить застосувати позовну давність до нарахування пені та інфляційних нарахувань та просить задовольнити позовні вимоги в частині 12 139,95 грн. пені та 121 660,37 грн. інфляційних витрат.
Представники сторін в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу від 10.05.2007 р. № ЖМ-/05/2007, строком дії до повного взаємного розрахунку сторін. Договір укладено з протоколом розбіжностей та додатковими угодами.
Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених даним договором продати, а відповідач зобов'язується купити макуху соняшника (далі - Товар) в кількості 700 тис. тон за ціною 600,00 грн. за 1 тону, включаючи ПДВ.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.
Згідно з додатковою угодою № 1 від 31.05.07 відпускна ціна на макуху соняшника з 01.06.07 складає 670,00 грн. за 1 тону, включаючи ПДВ.
Додатковою угодою № 2 від 26.06.07 відпускна ціна на макуху соняшника з 26.06.07 складає 720,00 грн. за 1 тону, включаючи ПДВ.
Розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку до 15.09.07 за фактично поставлений товар. (п. 2.2 договору). Згідно з п. 2.3 фактом поставки вважати дату підписання видаткової накладної обома сторонами.
Відповідно до п. 3.1 договору продавець зобов'язаний в 10-ти денний строк з моменту підписання сторонами договору поставити товар, вказаний в п. 11 договору.
Товар поставляється на умовах EXW склад продавця. (п. 3.2 договору).
Згідно з п. 6.2.2 договору продавець зобов'язаний прийняти товар від продавця протягом 10-ти днів з моменту підписання договору.
Відповідно до п. 5.1 договору право власності на товар, що являється предметом договору та вказаний п. 1.1, виникає у покупця з моменту підписання видаткової накладної обома сторонами.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав відповідачу товар згідно накладних № 333п від 31.05.07, № 754 від 29.06.07, № 20с від 31.07.07, № 21с від 31.08.07, № 22с від 28.09.07, підписаних обома сторонами, на суму 388 691,30 грн., що підтверджується матеріалами справи, актом звірки та відповідачем у судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене, акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами (накладними, рахунками), але позивач додав до позовної заяви акти-розрахунки, які підтверджують суму заборгованості.
Відповідач отриманий товар не оплатив, у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 388 691,30 грн., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем і підлягає стягненню в повному обсязі.
За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача за період з 16.09.2007 р. по 10.03.2008 р. 3% річних на суму 16 853,65 грн. та інфляційні нарахування в сумі 140 706,41 грн. за спірний період, які нараховані вірно та підлягають стягненню в повному обсязі.
У відзиві на позов відповідач просить застосувати позовну давність відносно штрафу, але ні 3%, ні інфляційні нарахування не відносяться до штрафних санкцій, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Таким чином, клопотання щодо застосування позовної давності не розповсюджується на 3% річних та інфляційні нарахування, та не береться судом до уваги.
Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання .
Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 112 369,85 грн. пені.
В ході розгляду справи позивач надав клопотання про уточнення суми позову та уточнений розрахунок з урахуванням строку позовної давності, згідно якого розмір пені складає 12 139,95 грн. за період з 02.02.2008 р. по 29.03.2008 р.
В матеріалах справи міститься відзив відповідача, де він заявив клопотання про застосування строку позовної давності та перерахував суму пені з урахуванням строку позовної давності, та визнає її в розмірі 12 139,95 грн.
Статтею 258 ЦК України передбачена скорочена позовні давність, в тому числі для стягнення неустойки (штрафу, пені), яка складає один рік.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, позивач нараховує пеню за період з 02.02.2008 р. по 29.03.2008 р. в сумі 12 139,95 грн. неправомірно та в супереч вимогам ст. 232 ГК України, ст. 258 ЦК України.
Також слід зазначити, що від позивача не поступало клопотання про відновлення строків позовної давності пропущених з поважних причин, тому суд вправі відмовити позивачу в частині нарахування пені.
Позивач пред'явив відповідачу вимогу на оплату у вигляді претензій від 16.04.2008 р. та 21.10.2008 р., на які відповіді не отримав.
Позивачем до позовної заяви в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України було подане клопотання про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на поточний рахунок відповідача.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК).
В даному випадку, дослідивши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні клопотання про забезпечення позову, оскільки позивачем не доведено, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.
В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі ст.ст. 258, 526, 527, ч. 2 ст. 549, ст.ст. 625, 655, 662, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 - 218, 232, 343 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донхімоптторг» м. Горлівка до Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар» сел. Олександрівка про стягнення заборгованості в сумі 558 391,06 грн., в тому числі 388 691,30 грн. - основного боргу, 12 139,95 грн. - пені, 16 853,65 грн. - 3% річних, 140 706,16 грн. - інфляційні нарахування задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар» (Донецька область, Слов'янський район, с. Олександрівка, п/р 26000190479015 в АКПБ Приватбанк м. Краматорська, МФО 335548, ЄДРПОУ 25330750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донхімоптторг» (84610, м. Горлівка, Донецька область, вул. Горлівскої дивізії, 10, р/р 26006005257100 Горлівської філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 394578, ЄДРПОУ 31534285) 388 691,30 грн. - боргу, 16 853,63 грн. - 3% річних, 140 706,16 грн. - індексу інфляції, 3560,80 грн. - державного мита, 115,43 грн. - плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволені вимог щодо стягнення 12 139,95 грн. пені відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його підписання.
Суддя