"05" березня 2009 р. Справа № 04/418
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого-судді Упир І.І., при секретарі - Голосінській Н.М., за участю представників сторін: від позивача -Гуль В.І. -представник за довіреністю, від відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТІДІСІ Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю “Оберіг» про стягнення 6571 грн. 65 коп.
Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 5148 грн. вартості переданих відповідачу вантажних шин згідно видаткової накладної № ЕТИ10040017 від 04.10.2007 року, 198 грн. 44 коп., три відсотки річних та 1225 грн. 21 коп. індексу інфляції.
Заявою від 05.03.2009 позивач уточнив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 4620 грн. основного боргу, 175 грн. 43 коп. річних та 1225 грн. 21 коп. інфляційних.
Суд ухвалив уточнені позовні вимоги прийняти.
Представник позивача в засіданні суду уточнені позовні вимоги підтримав з обставин викладених в позовній заяві.
Відповідач, відзиву на позов суду не надав, представник відповідача в засідання суду не з'явився. Поважності причин не надання відзиву на позов та неявки представника відповідача в засідання суду не повідомив.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача та за наявними в ній матеріалами.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач 04.10.2007 відвантажив відповідачу шини вантажні на загальну суму 4620 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЕТИ10040017 від 04.10.2007, а також довіреністю відповідача від 04.10.2007 , № 191076 видану на Солопій В.П.
Строк оплати шин сторони визначили в накладній до 18.10.2007.
21.01.2009 позивач надіслав відповідачу претензію на оплату шин. На претензію відповідач відповіді не дав, шини не оплатив.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Загальним поняттям правочину, згідно ст.ст. 202, 205 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, змін або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або у письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов»язкова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Господарський Кодекс України статтею 181 визначає загальний порядок укладення господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до положень ст.ст. 628,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укладати договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, сторони уклали усну угоду, згідно з якою позивач передав у власність відповідачу вантажні шини, а відповідач прийняв їх та зобов»язувався їх оплатити , про що свідчить видаткова накладна №ЕТИ10040017 від 04.10.2007 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно зо звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Оскільки відповідач у зазначений в накладній термін товар не оплатив, то відповідно до ст. 625 ЦК України та розрахунку позивача він має сплатити інфляційні в сумі 1225 грн. 21 коп. та річні в сумі 175 грн. 43 коп.
Витрати по держмиту в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108 грн. згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Оберіг», вул. Радгоспна, 7, м. Жашків, Жашківського району, код 31294658 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТІДІСІ Україна», вул. Радистів, 73а, м. Київ, код 33780248 -4620 грн. основного боргу, 1225 грн. 21 коп. інфляційних та 175 грн. 43 коп. річних, 102 грн. витрат по держмиту та 108 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя І.І.Упир
Рішення підписано 10.03.2009.