79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
04.03.09 Справа № 10/216
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Юрченка Я.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», за вих. №31/10-554 від 22.01.2009 р.
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.01.2009 р.
у справі № 10/216 (суддя -Івашкович І.В.)
за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», (надалі -ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»), м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», (надалі -ВАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»), м. Ужгород, Закарпатська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Мукачівського міського комунального підприємства «Мукачівтепло», (надалі -ММКП «Мукачівтепло»), м. Мукачево, Закарпатська область
про стягнення збитків в розмірі 467 140,51 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Працьовита С.М. -головний юрисконсульт Львівської філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(довіреність за вих. №228/10 від 31.12.2008 р.);
від відповідача: Шкурко Р.В. -заступник голови правління з юридичних питань товариства (довіреність за вих. №07/3943 від 29.12.2008 р.);
третя особа: не з»явились;
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 12.01.2009 р. у справі №10/216 відмовлено в задоволенні позовних вимог ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Київ (надалі -Позивач) до ВАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», м. Ужгород, Закарпатська область (надалі -Відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача -ММКП «Мукачівтепло», м. Мукачево, Закарпатська область (надалі - третя особа) про стягнення збитків в розмірі 467 140,51 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Позивачем не доведений факт втрати Відповідачем спірних обсягів газу при наданні Позивачу за договором №06/02-1634 від 30.10.2002 р. послуг з транспортування природного газу, а відтак відсутні правові підстави для покладення на Відповідача в силу ст. ст. 16, 22, 623, 924 Цивільного кодексу України відповідальності за втрату товару при транспортуванні у вигляді відшкодування збитків в розмірі вартості цього товару - 467 140,51 грн., в зв»язку з чим в позові -відмовлено.
Позивач -ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, за вих. №31/10-554 від 22.01.2009 р. та доповнення до апеляційної скарги за вих. №31/10-968 від 05.02.2009 р., в яких покликається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 35,43,84 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 525, 526, 668 Цивільного кодексу України та неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.
Скаржник зазначає, що пунктом 3.3. Договору на постачання природного газу №06/02-959 встановлено, що кількість поставленого Покупцю газу закріплюється щомісячними актами приймання-передачі, підписаними Постачальником, Покупцем та підприємством, що здійснює транспортування газу. Згідно п. 3.2. Договору на транспортування природного газу №06/02-1634 від 30.10.2002 р. кількість газу, яка передається Замовником та надходить Виконавцю в загальному потоці, визначається по контрольно-вимірювальних приладах, що встановлені АГРС. Тобто, як вказує Скаржник, обсяг газу, який зазначений в підписаних сторонами актах виконаних робіт з транспортування та переданий ДК «Газ України»в мережу ВАТ «Закарпатгаз»встановлений на підставі даних контрольно-вимірювальних приладів, що встановлені АГРС та наданих самим Відповідачем. Відповідно до цього, Скаржник, вказує, що місцевим господарським судом не взято до уваги того, що як за договором постачання природного газу, так і договором на транспортування природного газу передбачено, що остаточні обсяги про транспортованого та поставленого природного газу зазначає та погоджує ВАТ «Закарпатгаз», а тому останнє на думку Скаржника несе повну відповідальність за достовірність наданих даних. Відповідачем не оспорювався , як вказує, Скаржник обсяг прийнятого до транспортування природного газу в розмірі 11 713 665 куб. м. та 20 940 829 куб. м. в листопаді та грудні 2002 р.
Судом не дано належної оцінки тому факту, що акти виконаних робіт з транспортування природного газу, акти прийому-передачі природного газу, акти розбіжностей, складені Покупцем та газотранспортною організацією, реєстри про транспортованого природного газу підписані ВАТ «Закарпатгаз». Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов»язання. На нього покладений обов»язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов»язання, прямого причинного зв»язку між порушенням зобов»язання і завданими збитками та їх розмір, які на думку Скаржника, ним доведені.
Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Представник Відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, за вих. 07/414 від 18.02.2009 р. та в судовому засіданні заперечила доводи апеляційної скарги, вважає, що рішення місцевого господарського суду є вірним, прийнятим у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, з повним дослідженням матеріалів та обставин справи, а відтак просить таке залишити без змін, апеляційну скаргу ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»- без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.
Третя особа - ММКП «Мукачівтепло», відзиву на апеляційну скаргу не надіслала, участі уповноваженого представника в судові засідання не забезпечила, причин неявки не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 03.02.2009 р. та від 23.02.2009 р. про що свідчать поштові повідомлення про вручення за № 3925652, №397954. Ухвалою суду від 23.02.2009 р. участь представників сторін визначено на власний розсуд та попереджено сторони, що у разі відсутності уповноважених представників справа буде розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 04.03.2009 р. представники Позивача та Відповідача підтримали свої доводи і заперечення з мотивів наведених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
15.07.2002 р. ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та Мукачівським державним підприємством теплових мереж (на даний час ММКП «Мукачівтепло») укладено договір №06/05-959-ТЕ-12 на постачання природного газу, з додатковою угодою №1 від 31.10.2002 р. (а.с.10-13), згідно якого Позивач в період з липня по грудень 2002 р. здійснював постачання споживачу Мукачівському державному підприємству теплових мереж - природного газу, обсяги якого відповідно до п. 3.3. Договору підтверджувались двохсторонніми, підписаними з боку постачальника -ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та покупця Мукачівського - ПТМ актами передачі-приймання. Як вбачається з останніх сторонами не узгоджено обсяги поставленого газу за листопад, грудень 2002 р. (а.с.86, 87).
Різниця обсягів газу за даними Постачальника та Покупця за листопад 2002 р. склала 214,84 тис. куб. м., за грудень 1895,68 тис. куб. м.
Враховуючи наведене ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»ставить вимогу до ММКП «Закарпатгаз»про стягнення збитків в сумі 467 140,51 грн. (вартісний еквівалент саме вищевказаної різниці обсягів природного газу), які понесені Позивачем внаслідок неотримання вартості природного газу, фактично переданого для транспортування, однак, як вказує Позивач, не доставленого Споживачу та втраченого ВАТ «Закарпатгаз».
У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов»язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 Цивільного кодексу України).
У відповідності до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України, передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено збитки, як втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов»язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб»єкту, права або законні інтереси якого порушені (ст. 224 Господарського кодексу України).
Збитки -це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов»язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Цивільно-правова відповідальність можлива лише при наявності певних, передбачених законом умов, і їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою для цивільно-правової відповідальності.
Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв»язку між протиправною поведінкою і збитками, вина.
З матеріалів справи вбачається, що розбіжності, які виникли при визначенні обсягів газу, що у листопаді, грудні 2002 р. постачався для споживача - Мукачівського ПТМ за договором №06/02-959-ТЕ-12 від 15.07.2002 р. були предметом розгляду у справі №10/160 Господарського суду Закарпатської області, при вирішені спору між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»та Мукачівським ПТМ (а.с.31-33). Даним рішення, яке набрало законної сили, встановлено, що розбіжності у визначенні обсягів газу за листопад, грудень 2002 р. виникли внаслідок застосування різних способів розрахунку. І в даному судовому рішенні констатовано факт, що правомірним є нарахування обсягів газу за листопад, грудень 2002 р. за даними Мукачівського ПТМ з огляду на відповідність їх нормам Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин.
А відтак, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, про необґрунтованість покликань Позивача на те, що природний газ в спірних обсягах 214,84 тис. куб. м. - в листопаді 2002 р., і 1895,68тис. куб. м. -в грудні передано ВАТ «Закарпатгаз»для транспортування Мукачівському ПТМ, оскільки фактично газ в зазначених обсягах не передавався, нарахування таких обсягів проведено ВАТ «Закарпатгаз»по проектній номінальній потужності газоспоживаючого обладнання споживача Мукачівського ПТМ та в судовому порядку було визнано неправомірним.
У відповідності до вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України , факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Крім цього, згідно вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту передачі Позивачем протягом спірних місяців природного газу ВАТ «Закарпатгаз»для транспортування Мукачівському ПТМ із визначенням конкретного обсягу газу саме для вказаного покупця.
Транспортування газу, який є предметом поставки за договором №06/02-959 від 15.07.2002 р. здійснювалось ВАТ «Закарпатгаз»на підставі договору №06/02-1634 від 30.10.2002 р. про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2002 р. (а.с.18-21
Акти виконання послуг з транспортування природного газу за листопад, грудень 2002 р. (а.с.26, 27), які складені відповідно до п. 3.4. Договору №06/02-3416 від 30.10.202 р. містять дані по загальні обсяги протранспортованого природного газу споживачам ДК «Газ України», і даних про обсяги протранспортованого газу для Мукачівського ПТМ вказані акти не містять. Крім цього, вищезазначені акти містять дані про облік газу при його передачі споживачу, а не про обсяги переданого ДК «Газ України»в систему газопроводів природного газу, як про це стверджує Позивач.
Щодо поданих в обґрунтування позовних вимог реєстрів ВАТ «Закарпатгаз»обсягів споживання природного газу підприємствами Закарпатської області (а.с.29,30), судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується, що такі не є первинними документами обліку газу, які обліковані ВАТ «Закарпатгаз»при передачі його ТМ та ПТМ.
Враховуючи вищенаведене, Позивачем не доведено, ні місцевому господарському суду, ні апеляційному господарському суду, які конкретно обсяги газу ним було передано в мережі ВАТ «Закарпатгаз» для транспортування саме споживачу Мукачівському ПТМ, а відтак втрата, як вважає Позивач, Відповідачем природного газу в обсягах 214836 куб. куб. м. та 1895675 куб. м. є недоведеною та не обґрунтованою, відповідно до цього і відсутній склад цивільного правопорушення, який би передбачав можливість стягнення збитків з винної сторони, оскільки відсутня вина Відповідача.
Місцевим господарським судом правомірно не застосовано позовну давність , з огляду на те, що Позивачем не доведено факту порушення його права, за захистом якого останній звернувся в суд , а відтак і немає підстав для застосування вимог ст. 267 Цивільного кодексу України.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області нормам чинного законодавства, матеріалам та дійсним обставинам справи.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.01.2009 р. у справі № 10/216 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», за вих. №31/10-554 від 22.01.2009 р. - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу №10/216 повернути Господарському суду Закарпатської області.
Головуючий суддя Л.Л.Давид
Суддя Г.Т.Кордюк
Суддя Я.О.Юрченко