"05" березня 2009 р.
Справа № 11-1/150-04-3983
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.І. Бандури
суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко
при секретарі судового засідання: О.О. Соломахіній
за участю представників сторін:
від позивача -А.В. Степанюк, В.П. Орез
від відповідача -С.В. Лєхов, А.В. Кокарєв
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Осьміног»
на ухвалу господарського суду Одеської області від 15 січня 2009 року
у справі № 11-1/150-04-3983
за позовом Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Осьміног»
до Приватного підприємства “Тріал»
про визнання договору дійсним та стягнення 65000 грн.
У червні 2004 р. Виробничо-комерційне ТОВ “Осьміног» звернулось до господарського суду з позовом та уточненням до нього про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного з ПП “Тріал», дійсним та стягнення 65000 грн. штрафу, посилаючись на невиконання відповідачем свого обов'язку щодо нотаріального посвідчення даного договору.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.06.2004 р. (суддя Л.Л. Гарник) позов задоволено частково: визнано дійсним договір № 11/1 від 11.11.2002 р. купівлі-продажу земельної ділянки площею 12993 кв. м. з розташованими на ній об'єктами незавершеного будівництва, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Чорноморка, 14 ст. Люстдорфської дороги; стягнуто на користь позивача судові витрати; в решті позову відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що позивач виконав господарські зобов'язання - сплатив повну вартість земельної ділянки, а відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Відмова у стягненні з ПП “Тріал» штрафу у розмірі 65000 грн. мотивована пропуском спеціального строку позовної давності тривалістю в один рік.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2005 р. прийнято до розгляду заяву ПП “Тріал» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2004 р. у справі № 1/150-04-3983 за нововиявленими обставинами.
Справі присвоєно № 30-1/150-04-3983.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2005 р. вжиті заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 12993 кв. м. та об'єкти незавершеного будівництва ринку будівельних матеріалів, розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Чорноморка, 14 ст. Люстдорфської дороги.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2005р. ухвала господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову скасована, справа направлена на розгляд до господарського суду Одеської області. Судове рішення мотивоване відсутністю доказів наміру позивача продати спірну земельну ділянку.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2005 р. справу прийнято до розгляду та присвоєно № 15-30-1/150-04-3983.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2005 р., залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 р., припинено провадження у справі № 15-30-1/150-04-3983 в зв'язку з відмовою ПП “Тріал» від заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами.
Згодом ПП “Тріал» вдруге звернулось до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2008 р. дана заява прийнята до провадження та справі присвоєно № 11-1/150-04-3983.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2009 р. (суддя С.Г. Власова) частково задоволено заяву ПП “Тріал» про вжиття заходів забезпечення позову:
- накладено арешт на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,65 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Чорноморка, 14 ст. Люстдорфської дороги, кадастровий номер якої 5123755800:02:005:0652;
- заборонено ВК ТОВ “Осьміног» та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії щодо продажу чи іншого відчуження спірної земельної ділянки;
- накладено арешт на всі об'єкти будівництва, розташовані на спірній земельній ділянці, в т. ч. на зареєстровані об'єкти незавершеного будівництва, на незареєстровані об'єкти незавершеного будівництва, на введені в експлуатацію об'єкти будівництва, на об'єкти будівництва, що не введені в експлуатацію, та будь-які інші об'єкти будівництва та об'єкти нерухомого майна, розташовані на спірній земельній ділянці;
- заборонено ВК ТОВ “Осьміног» та будь-яким іншим особам здійснювати будівництво на спірній земельній ділянці;
- заборонено ВК ТОВ “Осьміног» та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва чи інше нерухоме майно, розташовані на спірній земельній ділянці;
- заборонено інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області надавати дозвіл на виконання будівельних робіт на спірній земельній ділянці;
- заборонено Овідіопольському районному бюро технічної інвентаризації здійснювати будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва чи інше нерухоме майно, розташовані на спірній земельній ділянці.
У задоволенні клопотання в частині передачі спірної земельної ділянки на зберігання ПП “Тріал» відмовлено.
Не погодившись з даною ухвалою, ВК ТОВ “Осьміног» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, у задоволенні клопотання ПП “Тріал» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявник не надав доказів на підтвердження своїх доводів. Крім того, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд вийшов за межі предмету спору у даній справі.
Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:
Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, що подала позов або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується:
- накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за якими стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Із аналізу вищеназваних положень випливає, що засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого положення між сторонами до винесення судового рішення.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись на момент виконання рішення. Відповідно, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Предметом спору у даній справі є визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,65 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Чорноморка, 14 ст. Люстдорфської дороги, кадастровий номер якої 5123755800:02:005:0652.
Розглядаючи по суті клопотання ПП “Тріал» про застосування заходів по забезпеченню позову, суд виходив із того, що ВК ТОВ “Осьміног» як власник спірної земельної ділянки, має можливість продажу чи іншого відчуження земельної ділянки, а також здійснення забудови на цій ділянці і набуття права власності на зведені об'єкти будівництва, що в свою чергу, буде значною перешкодою для відновлення ПП “Тріал» свого права власності та користування спірною земельною ділянкою.
Апеляційна інстанція погоджується з таким висновком суду, але зазначає, що застосування таких заходів, як заборона ВК ТОВ “Осьміног» та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії щодо продажу чи іншого відчуження спірної земельної ділянки; заборона здійснювати будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва чи інше нерухоме майно, розташовані на спірній земельній ділянці; заборона Овідіопольському районному бюро технічної інвентаризації здійснювати будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва чи інше нерухоме майно, розташовані на спірній земельній ділянці, є зайвими, оскільки застосування таких заходів забезпечення позову як накладення арешту на спірну земельну ділянку та на всі об'єкти будівництва, розташовані на ній, в т. ч. на зареєстровані об'єкти незавершеного будівництва, на незареєстровані об'єкти незавершеного будівництва, на введені в експлуатацію об'єкти будівництва, на об'єкти будівництва, що не введені в експлуатацію, та будь-які інші об'єкти будівництва та об'єкти нерухомого майна, розташовані на спірній земельній ділянці, виключає можливість здійснювати будь-які дії щодо продажу, відчуження як земельної ділянки, так і об'єктів, що на ній знаходяться.
Задовольняючи клопотання ПП “Тріал» в частині заборони ВК ТОВ “Осьміног» та будь-яким іншим особам здійснювати будівництво на спірній земельній ділянці та заборони інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області надавати дозвіл на виконання будівельних робіт на спірній земельній ділянці, суд перевищив межі заявлених позовних вимог, оскільки вони не мають відношення до предмету спору, і є неадекватним заходом забезпечення позову.
Таким чином, частково задовольняючи клопотання відповідача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що всі заявлені заходи є самостійними та такими, що можуть бути окремо застосовані.
Вищеназвані обставини є підставою для часткового скасування ухвали господарського суду Одеської області.
Керуючись ст. ст. 99, 105, 106 ГПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ВК ТОВ “Осьміног» задовольнити частково.
Пункти 3, 5, 6, 7, 8 резолютивної частини ухвали господарського суду Одеської області від 15.01.2009 р. у справі № 11-1/150-04-3983 скасувати, пункти 1, 2, 4 резолютивної частини залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя В.Б. Туренко