01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.03.2009 № 43/159
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Сотнікова С.В.
при секретарі:
За участю представників:
від ініціюючого кредитор:
не з'явився
від боржника:не з'явився
від КМЦЗ:Абальмасова І.В. дов. №11-6640 від 04.08.2008 р.
від ФСС:Маляренко С.О. дов. №1616-11 від 30.07.07 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київський міський центр зайнятості
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 15.12.2008
у справі № 43/159 (суддя Митрохіна А.В.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальінстю "Арма-Строй"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРВ-Синтез"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.12.2008р.у справі № 43/159 судом: відмовлено Київського міського центру зайнятості у прийнятті заяви про визнання кредитором боржника на суму 41,83 грн..
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Київський міський центр зайнятості звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, оскільки вважає, що судом при її прийнятті порушено норми матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неправомірно зроблено посилання на публікацію оголошення в газети “Голос України» №188 (4438) від 03.10.2008 р. про визнання ТОВ “ГРВ - Синтез» банкрутом, в той час як публікацію оголошення про визнання Боржника банкрутом було надруковано в газеті “Голос України » №219 (4469) від 15.11.2008 р., де зазначалось, що письмові заяви кредиторів необхідно направляти на адресу господарського суду та ліквідатору протягом одного місяця з дня публікації оголошення, а тому Київський міський центр зайнятості вчасно і без порушення строку звернувся з заявою про визнання кредитором.
Представник Київського міського центру зайнятості в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Ініціюючий кредитор та Боржник відзиви на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання апеляційної інстанції своїх представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомив.
Враховуючи те, що сторони про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та за відсутності представників Ініціюючого кредитора та Боржника.
Апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються апеляційні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив, що апеляційну скаргу необхідно задовільнити частково із наступних мотивів:
Київським апеляційним господарським судом за результатами дослідження матеріалів справи встановлено такі обставини, що мають значення для справи.
30.01.2008 р. до господарського суду м. Києва звернувся Ініціюючий кредитор зі скаргою про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ “ГРВ - Синтез» з застосуванням ст. 52 Закону, якою передбачені особливості банкрутства відсутнього боржника (т. 1 а.с. 3-48 (копія).
Постановою господарського суду м. Києва від 08.02.2008 р. було визнано Боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута Ініціюючого кредитора, якого зобов'язано надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс та письмово повідомити про визнання Боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів (т.1 а.с. 57-58).
11.03.2008 р. до місцевого господарського суду з заявою про визнання кредитором Боржника звернулось Управління виконавчої дирекції УВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на суму 26,97 грн. (т. 1 а.с.62-65).
На виконання вимог постанови суду ліквідатором 05.11.2008 р. надано до суду звіт ліквідатора а ліквідаційний баланс, відповідно до якого ліквідатором не встановлено активів та іншого майна боржника, а тому відсутня можливість погасити заборгованість ТОВ “ГРВ - Синтез» перед ТОВ “Арма - Строй» та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (т. 1 а.с. 171-182). Також, ліквідатором надано суду докази на підтвердження повідомлення всіх можливих кредиторів Боржника, зокрема публікації відповідного оголошення в засобах масової інформації, а саме заяву за підписом представника ліквідатора Сидоренка В.В. до завідуючого рекламним відділом газети “Голос України» про опублікування оголошення та копію аркушу № 14 газети “Голос України» №188 (4438) від 03.10.2008 р., відповідно якої в нижньому полі сторінки міститься оголошення про визнання ТОВ “ГРВ - Синтез» банкрутом та реквізити Боржника (т. 1 а.с. 183-185).
05.11.2008 р. місцевим господарським судом прийнято ухвалу, якою затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано банкрута, як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі припинено (т. 1 а.с. 188-190).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2008 р. відмовлено ДПІ у Печерському районі м. Києва у прийнятті заяви про визнання кредитором Боржника на суму 338,73 грн. (т.1 а.с. 191-192).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.12.2008 р. відмовлено Київському міському центру зайнятості у прийнятті заяви про визнання кредитором Боржника на суму 41,83 грн.
В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що заяви ДПІ у Печерському районі м. Києва та Київського міського центру зайнятості надійшли до суду після припинення провадження у справі та посилається на публікацію оголошення в газети “Голос України» №188 (4438) від 03.10.2008 р., як на письмове повідомлення всіх відомих кредиторів боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до боржника, тобто суд першої інстанції вважає, що заяви подані з порушенням даного строку. При цьому, місцевий господарський суд керувався нормами ч.5 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон) та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України)
Між тим, зазначений висновок суду першої інстанції, слід визнати таким, що зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи та помилковому визнанні встановленими обставинами, які не були доведені належним чином та мають значення для справи.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Стаття 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.
Відповідно ч. 5 ст.52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута. Таким чином дано нормою передбачено особливий порядок повідомлення можливих кредиторів про визнання боржника банкрутом та початок ліквідаційної процедури.
На підтвердження виконання обов'язку про письмове повідомлення всіх відомих кредиторів боржника ліквідатором надано копію аркушу № 14 газети “Голос України» №188 (4438) від 03.10.2008 р., відповідно якої в нижньому полі сторінки міститься оголошення про визнання ТОВ “ГРВ - Синтез» банкрутом та реквізити Боржника (ліва колонка, друге оголошення з верху). Дана копія завірена підписом директора ТОВ “Арма - Строй» та печаткою даної організації.
Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, на виконання ухвали суду апеляційної інстанції Київським міським центром зайнятості було надано оригінал газети “Голос України» №188 (4438) від 03.10.2008 р., з якого вбачається, що аркуш №14 не містить жодного повідомлення стосовно боржника ТОВ “ГРВ - Синтез».
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що наявна в матеріалах справи копія аркушу № 14 газети “Голос України» №188 (4438) від 03.10.2008 р. не може розглядатися в якості належного доказу, який підтверджує виконання ліквідатором свого обов'язку з повідомлення можливих кредиторів Боржника.
В той же час до апеляційної скарги Київського міського центру зайнятості додано копію газети “Голос України » №219 (4469) від 15.11.2008 р., в якій міститься оголошення про визнання Боржника банкрутом. Даний доказ приймається апеляційним судом до уваги, оскільки він не є додатковим доказами в розумінні ст.101 ГПК України, тому що був доданий Київським міським центром зайнятості до заяви про визнання його кредитором (додаток до заяви №1), за результатами якої було прийнято оскаржувану ухвалу від 15.12.2008 р. (копія заяви додана до апеляційної скарги).
Ліквідатором не надано суду доказів на спростування даного факту або того факту, що публікація подібного оголошення відбулася раніше, в строки встановлені чинним процесуальним законодавством, яке регулює розгляд справ про банкрутство, а також в матеріалах справи відсутні докази про письмове повідомлення можливих кредиторів про прийняття постанови у даній справі і початок ліквідаційної процедури, а саме тих які визначено в ст.1 Закону - кредиторами можуть бути органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 “Про судове рішення», обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, аналізуючи норми законодавства та обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що саме з моменту публікації оголошення в газеті “Голос України » №219 (4469) від 15.11.2008 р. та з урахуванням приписів ч.5 ст. 52 Закону розпочинається відлік місячного строку для подання до господарського суду або ліквідатора можливими кредиторами заяв про визнання їх кредиторами по відношенню до боржника.
Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що заяви ДПІ у Печерському районі м. Києва та Київського міського центру зайнятості надійшли до суду першої інстанції з дотриманням місячного стоку встановленого ч.5 ст. 52 Закону, а тому ухвала від 17.11.2008 р. та ухвала від 15.12.2008 р. підлягають скасуванню.
Окрім того, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати ухвалу від 05.11.2008 р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, оскільки в порушення ч.5 ст. 52 Закону ліквідатором не дотримано порядок повідомлення можливих кредиторів, а судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, що мають значення для справи та прийнято дану ухвалу при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, зокрема виконання ліквідатором обов'язку щодо повідомлення можливих кредиторів боржника.
Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Київського міського центру зайнятості підлягає частковому задоволенню, а ухвала від 05.11.2008 р., ухвала від 17.11.2008 та ухвала від 05.12.2008 р. підлягають скасуванню, а справа направленню до місцевого господарського суду для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
Вимоги Київського міського центру зайнятості щодо визнання його кредитором, що містяться в апеляційній скарзі не підлягають задоволенню в силу ч.3 ст.101 ГПК України, оскільки кредиторські вимоги не розглядались місцевим судом по суті, а отже, не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись статями 4-1, 43, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.11.2008р. у справі № 43/159 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2008р. у справі № 43/159 скасувати.
4. Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2008р. у справі № 43/159 скасувати.
5. Справу № 43/159 повернути до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді Дикунська С.Я.
Сотніков С.В.
11.03.09 (відправлено)