83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
26.02.09 р. Справа № 39/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіній Н.С.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокосм» м. Дніпропетровськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» с. Новолуганське
про стягнення 366262грн.93коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Шабовта О.В. - за довіреністю;
від відповідача: Лях І.С. - за довіреністю;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрокосм» м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» с. Новолуганське, про стягнення заборгованості в сумі 366262грн.93коп., яка складається з основного боргу в сумі 286688грн.85коп., пені в сумі 54040грн.87коп., інфляційних в сумі 18778грн.12коп., 3% річних в сумі 6755грн.09коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 410 від 01.08.2008 р., видаткові накладні № 3321 від 12.08.2008 р., № 3285 від 07.08.2008 р., довіреність серії ЯОЧ № 838612 від 06.08.2008 р., податкові накладні, квитанції про приймання вантажу № 50200608, № 50200605, акт звірки взаємних розрахунків, рахунки на оплату № 522 від 25.06.2008 р., № 745 від 08.08.2008 р., розрахунок.
Відповідач в судове засідання з'явився, надав відзив на позов, підтвердив наявність заборгованості в сумі 286688,85грн., пояснив, що наявна заборгованість виникла внаслідок важкого стану підприємства, просив суд надати відстрочку на 1 місяць.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
01.08.2008 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрокосм» м. Дніпропетровськ (Продавець), та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» с. Новолуганське (Покупець), укладено договір купівлі-продажу № 410, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити наступний товар шрот соняшника, виробництва ЗАТ “Запорізький МЖК» у кількості 410 тонн +/-5%.
Поставка товару, згідно п. 3.1 Договору, здійснюється Продавцем на умовах “СРТ - станція Доломіт Донецької залізниці», згідно термінології ІНКОТЕРМС в редакції 2000р.
У відповідності з п. А4 розділу А Обов'язки продавця терміну СРТ продавець зобов'язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, у відповідності зі статтею А.3, а за наявності декількох перевізників - першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду.
На виконання умов Договору позивач згідно видаткових накладних № 3321 від 12.08.2008 р., № 3285 від 07.08.2008 р. поставив відповідачеві обумовлений Договором товар на загальну суму 745115грн.00коп., що також підтверджується залізничними квитанціями про приймання вантажу № 50200608, № 50200605, а також податковими накладними за спірний період.
Означений товар на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЧ № 838612 від 06.08.2008 р. прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на означених накладних, скріплених печаткою підприємства.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 745115грн.00коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порядок розрахунків визначений розділом 4 Договору.
Згідно п. 4.1 Продавець оформлює рахунок, в якому зазначається загальна кількість та загальна вартість відвантаженої партії товару, а Покупець здійснює повну оплату згідно даного рахунку протягом 3 банківських днів з дати поставки товару на станцію призначення.
Проте, прийняті на себе згідно договору зобов'язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленого товару згідно вказаних видаткових накладних на підставі виставлених позивачем рахунків № 522 від 25.06.2008 р., № 745 від 08.08.2008 р. оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 286688грн.85коп., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 06.12.2008 р., підписаного та скріпленого печаткам з боку обох підприємств без зауважень та заперечень.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 286688грн.85коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 286688грн.85коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не оспорюється та спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що з прострочення оплати товару та невиборку товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, від загальної суми простроченого платежу чи невибраного товару за кожен день прострочення.
Перевіривши вимогу позивача стосовно стягнення пені в сумі 54040грн.87коп., нарахованої за період з моменту виникнення права вимоги по 14.01.2009 р., з огляду на прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 53900грн.41коп. за арифметичним розрахунком суду (657079,75грн. * 24% / 100% *3дня / 366днів) + (745115,00грн. * 24% / 100% * 45днів / 366днів) + (656688,85грн. * 24% / 100% * 1день / 366днів) +(626688,85грн. * 24% / 100% * 21день / 366днів) + (586688,85грн. * 24% / 100% * 7 днів/ 366днів) + (486688,85грн. * 24% / 100% * 30днів / 366днів) + (336688,85грн. * 24% / 100% * 8днів / 366днів) + (286688,85грн. * 24% / 100% * 26днів / 366днів) + (286688,85грн. * 24% / 100% * 14 днів / 365днів).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% в розмірі 6755,09 грн., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 14.01.2009 р., та суми інфляції в розмірі 18778,12грн. - за період з вересня по грудень 2008 р., з огляду на наявність заборгованості, вимоги позивача в цій частині, підлягають задоволенню
3% річних частково в сумі 6737грн.58коп., за арифметичним розрахунком суду (657079,75грн. * 3% / 100% *3дня / 366днів) + (745115,00грн. * 3% / 100% * 45днів / 366днів) + (656688,85грн. * 3% / 100% * 1день / 366днів) +(626688,85грн. * 3% / 100% * 21день / 366днів) + (586688,85грн. * 3% / 100% * 7 днів/ 366днів) + (486688,85грн. * 3% / 100% * 30днів / 366днів) + (336688,85грн. * 3% / 100% * 8днів / 366днів) + (286688,85грн. * 3% / 100% * 26днів / 366днів) + (286688,85грн. * 3% / 100% * 14 днів / 365днів).
інфляція в повному обсязі в сумі 18778грн.12коп.
Наданий позивачем розрахунок суми 3% річних та пені судом до уваги не береться через арифметичну необґрунтованість.
Заявлене відповідачем клопотання надання відстрочки залишено судом без задоволення з огляду на наступне.
Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.
Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановлений господарським судом способом.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Доказів, які б підтверджували наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідач суду не представив.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокосм» м. Дніпропетровськ- задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» с. Новолуганське на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокосм» м. Дніпропетровськ основний борг в сумі 286688грн.85коп., пеню в сумі 53900грн.41коп., 3% річних в сумі 6737грн.58коп., інфляційні в сумі 18778грн.12коп., витрати за державним митом в сумі 3661грн.05коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн.95коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя