Постанова від 04.06.2013 по справі 815/3579/13-а

Справа № 815/3579/13-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенка А.В.,

судді - Катаєвої Е.В.,

судді - Свиди Л.І.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

за участю сторін:

представник позивач - Пилипенко С.Є. (по довіреності)

представники відповідача - Левицька В.М. (по довіреності)

представник третьої особи - Приймак І.В. (по довіреності)

представник третьої особи - Кулаковська О.А. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Креін Юкрейн» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за участю третіх осіб: Державної митної служби України та Південної митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування пункту 5 додатку до наказу №296 від 25.03.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Креін Юкрейн» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за участю третіх осіб: Державної митної служби України та Південної митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування пункту 5 додатку до наказу № 296 від 25.03.2013 року.

У судовому засіданні 31.05.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, зіславшись на обставини зазначені у позовній заяві та зазначив, що застосування індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до позивача є протиправним та сумнівним (а.с.2-6).

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, зіславшись на обставини які викладені в запереченні на позов, вважає їх безпідставними та не обгрунтованими (а.с.49-52).

Представники третьої особи також просили відмовити у задоволенні позову повністю, вважали його необґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представників третіх осіб, суд встановив наступне.

ТОВ «Креін Юкреін» зареєстроване Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 15.12.2010 року (а.с.27) та згідно з довідкою АБ № 785951 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - вид діяльності товариства - оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, надання інших індивідуальних послуг, надання в оренду будівельних машин та устаткування, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (а.с.28).

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за поданням Державної митної служби України був прийнятий наказ «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» від 25 березня 2013 року №296 (а.с.8-10).

Відповідно до п.5 зазначено наказу (а.с.10) до ТОВ «Креін Юкреін» застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. Підставами для прийняття Наказу № 296, в частині застосування санкції до позивача, є подання та додаткові матеріали Державної митної служби України.

Судом також встановлено, що Південною митницею Державної митної служби було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства з питань митної справи ТОВ «Креін Юкреін». За наслідками перевірки складено акт № 0069/2/500000000/0037389561 від 01.11.2012 року (а.с.61-65).

На підставі зазначеного акту Південною митницею було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 248 від 19.11.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України на загальну суму 72 355,26 грн. (а.с.11-12).

ТОВ «Креін Юкреін» не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням Південної митниці, оскаржило його в адміністративному порядку та подало скаргу (а.с.14-20).

Однак, як пояснив представник позивача до теперішнього часу будь яких рішень по скарзі, позивач не отримував.

Згідно з п.56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Таким чином представник позивача у судовому засіданні пояснив, що скарга на податкове повідомлення-рішення №248 від 19.11.2012 року вважається повністю задоволеною на користь платника податків та сума грошового зобов'язання 72355,26 грн. не є податковим зобов'язанням, оскільки відповіді на скаргу позивачем не отримано.

Представник третьої особи у судовому засіданні пояснив, що відповідь по скарзі направлена позивачеві у передбачені діючим законодавством строки, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рішення про результати розгляду скарги від 26.12.2012 року (а.с.60).

Оцінюючи оскаржений пункт 5 Додатку до наказу № 296 від 25.03.2013 року про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до ТОВ «Креін Юкреін», суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про правомірність прийнятого рішення та безпідставність позовних вимог TOB «Креін Юкреін» виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України №959-XII від 16.04.1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон України № 959-XII) за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції, зокрема застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Згідно з ч.2 ст.37 Закону України № 959-XII санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна митна служба України листом від 04.02.2013 року № 18/15-16-941 звернулась до Мінекономрозвитку з поданням про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до ТОВ «Креін Юкреін» в зв'язку з порушенням останнім принципу митного регулювання вимог статей 81, 88, 264, 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 року, статей 52,53,58,257,278,280,289,294,295 Митного кодексу Украіни від 13.03.2012 року та інших актів законодавства (а.с.56).

Відповідно до ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Судом встановлено, що подання Державної митної служби України за формою та змістом відповідало вимогам законодавства, а тому Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не мало правових підстав для відмови у застосуванні спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до ТОВ «Креін Юкреін», наслідком чого є прийнятий в межах повноважень та у спосіб передбачений ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» наказ №296 від 25.03.2013 року.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що ним не порушувались вимоги митного законодавства України, то слід зазначити, що факт виявлення порушень чинного законодавства зафіксовано в акті проведення Південною митницею Державної митної служби невиїзної документальної перевірки ТОВ «Креін Юкреін» щодо стану дотримання законодавства з питань митної справи № 0069/2/500000000/0037389561 від 01.11.2012 року.

Так, згідно з актом, встановлено, що документи, надані митному органу України в якості підстави для митного оформлення містять неправдиві відомості стосовно вартості товару та інформації, наданої перевізником щодо надання транспортних послуг та визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 72354,26 грн. На підставі вищевказаного акту перевірки Південною митницею прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 248 від 19.11.2012 року, яке на момент прийняття рішення відповідачем є чинним і в судовому порядку не скасоване.

Суд також вважає безпідставним посилання представника позивача на те, що вказане податкове повідомлення-рішення на підставі п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України є скасованим, а скарга задоволеною, тому що товариство не отримувало відповіді на цю скаргу, однак в матеріалах справи міститься рішення Південної митниці про результати розгляду вказаної скарги, що спростовує доводи позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Закон України № 959-XII не встановлює вимог щодо способу чи обов'язкової процесуальної форми фіксування виявленого порушення, як підстави для застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності спеціальних санкцій (акт, протокол, інше).

Пунктом 2.1 Порядку взаємодії Державної митної служби України та Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженим наказом Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції України, Державної митної служби України від 26.12.2003 року № 914/380, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2004 року за № 79/8678, встановлено, що Держмитслужбою на підставі матеріалів, які надходять від митних органів і свідчать про порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язаних із ним законів України або про усунення таких порушень, готуються подання до Мінекономіки про застосування, скасування (призупинення) або зміну виду спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", до суб'єктів-порушників.

Таким чином, Державна митна служба України мала повноваження звернутись до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (правонаступника Мінекономіки) з поданням №18/15-16-941 від 04.02.2013 року щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креін Юкреін» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Керуючись Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону № 959-XII , затвердженого Наказом Мінекономіки України від 17.04.2000 року № 53, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опрацювало подання Державної митної служби України щодо застосування до ТОВ «Креін Юкреін» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. У зв'язку з чим, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видано наказ №296 від 25.03.2013 року.

З аналізу вищевказаних норм суд приходить до висновку, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі України дотримано встановлену чинним законодавством України процедуру щодо порядку застосування спеціальних санкцій за наявності достатніх підстав, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, тому суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Креін Юкреін» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Креін Юкреін» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за участю третіх осіб: Державної митної служби України та Південної митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування пункту 5 додатку до наказу №296 від 25.03.2013 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 червня 2013 року.

Головуючий суддя Бутенко А.В.

Суддя Свида Л.І.

Суддя Катаєва Е.В.

.

Попередній документ
31602572
Наступний документ
31602574
Інформація про рішення:
№ рішення: 31602573
№ справи: 815/3579/13-а
Дата рішення: 04.06.2013
Дата публікації: 05.06.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: